«Наказ Яніни Соколової» і його наслідки

Скандал, який розпочався з публічної вимоги надіслати резерви на підтримку Третьої штурмової бригади, продовжився… погрозами убивством

Лінія фронту на межі між Луганською і Харківською областями цього тижня опинилася у центрі уваги не тільки через тиск ворога, який постійно підтягує туди додаткові резерви, а й через алярмістські коментарі у соцмережах. Окремі лідери громадської думки заявили: якщо не посилити цю ділянку свіжими силами, ворог от-от прорве оборону. Інші звинуватили їх у хейті, адже резерви потрібні не на одній ділянці, а всюди, і закликали не вважати одні підрозділи значимішими за інших. Після цього стався справжній вибух емоцій, наслідками якого вже перейнялися правоохоронці.

«Главком» розбирався, чому виник конфлікт і чи може суспільство, окремі його представники у соцмережах, чинити таким чином тиск на армійське керівництво.

«Інакше буде біда», або З чого почався конфлікт

Пізно ввечері 18 червня журналістка Яніна Соколова опублікувала у Facebook два майже ідентичні звернення до командування Збройних сил і Генштабу «щодо термінової необхідності надати резерви, інакше буде біда».

«Найближче завдання окупантів – вийти до н. п. Чернещина – Першотравневе з подальшим захопленням населеного пункту Борова», – процитувала Соколова повідомлення з Телеграм-каналу Третьої окремої штурмової бригади. Мовляв, підрозділи цієї бригади стримують ворога в умовах втрат 1:10. Резерви потрібні, аби унеможливити подальший ворожий наступ і захоплення більшої території.

Однак не всі коментатори схвалили цей алярмістський пост і взагалі стиль інформування, обраний Соколовою. «У нас на всій лінії фронту ЗСУ стримують наступ переважаючих сил противника. Подекуди в 10 разів переважаючих», – написала журналістка Ан Жюлак (Анна Калюжна). «Усім командуванням взяти до виконання наказ Яніни Соколової», – покепкувала вона з колеги.

Анна Калюжна провела паралель з подіями під час боїв за Авдіївку, «коли декілька бригад ЗСУ місяцями тримали там навалу, вкрай виснажилися, туди завели бригаду, якою командує політик, і одразу виявилось, що там ворог кинув от всі свої армії проти однієї бригади. І блогери дружніх політсил через Facebook змусили терміново всіх відводити. І була така істерика, що бригадам, які стояли там місяцями, довелося спростовувати заяви, що відступали ми з тисячними втратами».

Політика, про якого натякнула у своїй публікації, ймовірно, звати Андрій Білецький. Адже на критику у Калюжної у бік Соколової відреагувала журналістка Тетяна Даниленко, яка є дружиною командира Третьої штурмової полковника Андрія Білецького: «Абсолютно очевидно, що проти Третьої окремої штурмової бригади розпочалася медіаатака. Атака смішна і розрахована на людей, які за роки війни не навчилися відрізняти військові зведення від брехні».

За словами Даниленко, на Харківщині бригада мала відновитися після року під Бахмутом і після операції в Авдіївці. В обох випадках бригаді вдалося вирівняти фронт, що зупинило просування ворога. Однак «відновлення» бригади на стику Харківщини і Луганщини виявилося затяжною мʼясорубкою. «Тактика російських «м'ясних штурмів» не дала суттєвого результату лише за рахунок того, що на ділянці перебуває сильна бригада. Але наголошуємо, що сили далеко не рівні», – цитує Даниленко повідомлення Deep State.

Даниленко також розкритикувала Калюжна за те, що та назвала комбрига Білецького політиком (за даними YouControl, чинним головою політичної партії «Національний корпус» є Андрій Білецький, народний депутат восьмого скликання. До повномасштабної війни він проводив публічну політичну діяльність).

Військовослужбовець Третьої штурмової Олексій Бик наголошує, що потреба у резервах саме для Третьої штурмової є тому, що її підрозділи обороняють велику ділянку української території. «Пропоную взяти рулетку і поміряти по карті протяжність лінії оборони Третьої окремої штурмової бригади. Подумати, чи не забагато це на одну бригаду. Проти якої дві дівізії стоять... Не бачу сенсу коментувати політичні закидони», – написав фронтовик.

Слід зазначити, що Третя штурмова – одна з найчисельніших бригад ЗСУ. За інформацією «Главкома», на початок 2024 року вона мала близько восьми тисяч бійців. Можна припустити, що саме тому їй доручено обороняти велику ділянку фронту.

А вже через добу після початку скандалу у Facebook з'явився новий допис Калюжної, яка заявила, що їй погрожують убивством. Через цей факт, каже журналістка, вона звернулася до поліції. «Ця найжахливіша і найогидніша погроза сталась після «обіцянок», що я відповім «за мій злочин» від нині командира одного з батальйонів «Третьої штурмової» Дмитра Кухарчука, який входить у Вищу раду партії «Національний корпус», – написала Калюжна.

Дмитро Кухарчук у Facebook опублікував повідомлення зі списком журналістів, з якими не радить нікому з військових мати справу. «Не маю прямих доказів, тому не звинувачуватиму їх у державній зраді, але можу з упевненістю сказати що вони не порядні», – написав Кухарчук на своїй сторінці у соцмережі. Серед інших у цьому списку опинилася Ан Жюлак (Анна Калюжна).

«Главком» звернувся по коментарі до Андрія Білецького через пресофіцера бригади Олександра Бородіна, але на момент публікації отримати відповідь нам не вдалося.

Михайло Глуховський, «Главком»