Копійку замінять на шаг. Чому фінансисти критикують «історичне» рішення Нацбанку?

Національний банк України ініціював зміну назви дрібних розмінних монет: копійку, яка походить з російської мови та історії, замінять на шаг.

«Саме час відновити справедливість для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово «шаг», – наголосив голова Нацбанку Андрій Пишний на презентації ініціативи.

Щоб аргументувати дерусифікацію копійок, регулятор заручився експертною підтримкою істориків та мовників, які, зокрема, порахували, скільки разів використав слово «шаг» Тарас Шевченко у «Кобзарі».

Національний банк запевнив, що не планує одномоментно вилучати монети, номіновані у копійках, та обмінювати їх на шаги, ці монети перебуватимуть в обігу паралельно.

«Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги», – потішив співвітчизників НБУ, напевно знаючи, що «копійчана» реформа не спричинить ажіотажу, адже монети геть знецінилися. Сьогодні «ходять» лише мідяки двох номіналів – 10 та 50 коп.

Водночас українці не отримали відповіді на питання: скільки все це буде коштувати? Починаючи з розробки дизайну шага та закінчуючи карбуванням.

10 копійок, які коштують 1,14 гривні

Експертне середовище сприйняло новину з недовірою та скепсисом. Чи не перетвориться ця красива ідея на черговий дерибан?

«Банкнотно-монетна фабрика не підлягає перевіркам Ради НБУ і навіть Рахункової палати», – нагадує у розмові з «Главкомом» колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран. Громадськість отримала купу ідеологічних аргументів щодо зміни назви, але жодних економічних розрахунків, зазначив Шапран.

Сьогодні Нацбанк випускає обігові монети номіналом 10 і 50 копійок, а також 1, 2, 5 і 10 гривень. Станом на 1 жовтня 2023 року в обігу в Україні було 1,325 млрд монет номіналом 50 копійок – це 9,2% загальної кількості монет. А дрібна монетка в 10 копійок – це майже третина (28,2%) усіх монет у країні. Зараз в обігу є 4,072 млрд штук монет номіналом 10 копійок.

У 2021 році карбування однієї 10-копійчаної монети обходилося державі в 1 грн 14 коп. Так, це дорого,  але на відміну від паперових грошей, металеві слугують щонайменше десятиліття. Чому металеві гроші такі дорогі? Ціна пояснюється матеріалом, з якого вони зроблені. Спочатку їх карбували з латуні, потім перейшли на алюмінієву бронзу, а зараз ці монети виготовляються з неіржавіючої сталі з гальванічним покриттям латунню.

Економічна недоцільність «перезапуску» монети у 10 копійок лежить на поверхні – вона фактично вийшла з обігу. Що можна купити за 10 копійок? А чи давно ви брали на касі здачу у 10 копійок?

Згідно з інструкцією НБУ, будь-яка комерційна або державна банківська установа зобов'язана здійснювати обмінні операції з монетами, а між тим банки поволі відмовляються від операцій з дрібними металевими монетами. Так, ще декілька років тому державний «Приватбанк» відмовився приймати та готівку копійками, аргументуючи це відсутністю місця для їх збереження; копійчаний залишок від суми перекидають клієнтові на картку.

Отже, скидається на те, що монета у 10 шагів є незатребуваною ще до своєї появи на світ.

Скільки коштуватиме дерусифікація копійки?

«Змінити назву копійка на шаг можна. А от повернути їй купівельну спроможність?» – риторично запитує на своїй сторінці у Facebook фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Вочевидь, надрукують значно менше, ніж 4 млрд монет, бо попит нівелюватиметься інфляцією.

Експерти навіть не беруться порахувати кошторис нової ініціативи НБУ, але, зважаючи на високу собівартість карбування монет, зауважують, що витрати будуть значними. При дефіциті нашого держбюджету такі витрати, нехай і будуть вони не одномоментними, багато хто вважає неправильними. Навряд чи дерусифікацію копійки схвалять донори України.

«Боюсь, ми отримаємо непорозуміння у наших партнерів», – зауважує фінансовий експерт Андрій Шевичишин.

Кількість випущених монет, станом на 1 жовтня 2023 року

Є ще один аспект у русі Нацбанку назустріч шагу. Його помітив В’ячеслав Черняховський, генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес»: «Спочатку в НБУ хай порахують, скільки треба витратити грошей на заміну всіх форм звітності, всіх програмних засобів, всіх налаштувати, тощо. Це будуть мільярди гривень».

Цікаво, що Нацбанк у серпні 2022 року оголосив благодійний збір коштів на потреби українських захисників спільно з Ощадбанком та ПУМБ, гасло акції: «Монети по 10 і 50 копійок можна здати на допомогу Збройним силам України».

Так збираємо монети чи карбуємо?

Наталія Нападовська, для «Главкома»