Мобілізація, блокада кордону, Залужний… Підсумки-2023 від президента

Наприкінці року президент Володимир Зеленський провів двогодинну пресконференцію. Останнім часом президент не балував вітчизняних журналістів спілкуванням, віддаючи перевагу західній пресі. Можливо, у нинішніх умовах, коли у світі стали забувати про україно-російську війну, це й виправдано. Але за цей час до Верховного головнокомандувача накопичилося стільки питань, що така зустріч просто назріла. Чи вона виправдала очікування?

Цього разу, за словами прессекретаря президента Сергія Никифорова, було запрошено близько 200 представників ЗМІ. Ще до початку пресконференції головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов, відомий жорсткою опозицією до влади, заявив, що йому в акредитації відмовили. Никифоров відреагував, що це – захід, де ставлять питання і отримують відповіді, а не влаштовують політичні перформанси. Але водночас був запрошений улюблений телеграм-канал Офісу президента «Труха».

Пресконференція не анонсувалася заздалегідь, а підтвердження про акредитацію прийшло журналістам, у тому числі кореспондентам «Главкому», зранку у день події з одним проханням: не повідомляти інформацію, яка видаватиме місце проведення заходу. Підсумкове спілкування Володимира Зеленського із журналістами відбулося у готелі «Інтерконтиненталь», популярним місцем політичних зібрань політичних партій особливо під час виборів.

Журналістів покликали на 16:00, але на початок пресконференції довелося чекати ще дві години. За 25 хвилин до старту в залі з’явився прессекретар глави держави Сергій Никифоров, який повідомив, що серед 200 представників ЗМІ західних і українських журналістів приблизно порівну.

На кріслах першого і другого ряду лежали з десяток табличок «резерв». Як виявилося, одне із зарезервованих було для радника Офісу президента Михайла Подоляка. Інше – для глави Офісу президента Андрія Єрмака. Для кого резервувалися інші місця, залишилося таємницею. Президент прийшов о 18-й у супроводі Єрмака, а завершив пресконференцію рівно о 20-й. Так само у супроводі Єрмака глава держави вийшов із зали.

Сцена, з якої говорив Зеленський, була оформлена мінімалістично: вишукане шкіряне крісло шведського бренду Göte Möbler, столик, та великий екран позаду, на якому чергувалися прапори України та Євросоюзу.

У короткому вступному слові президент подякував своїй команді, яку він ще буде захищати кілька разів, Воєнно-морським силам, які відігнали подалі російський флот в Чорному морі, та відмітив подальше підсилення ППО новими комплексами Patriot та NASAMS.      

Вочевидь президент очікував питань щодо найбільш актуальних тем на поточний момент: складної ситуації з допомогою західних партнерів, мобілізації, чуток про розбіжності з військовим керівництвом та прогнозів про подальший хід та завершення війни. Якщо хтось чекав від цієї зустрічі сенсаційних одкровень, то ці сподівання виявилися марними. Зеленського відверто роздратували кілька занадто довгих питань-маніфестів від журналістів «УП» Михайла Ткача та «Дзеркала тижня» Інни Ведерникової. Загалом президент оживився та посміхнувся буквально лічені рази за ці дві години. Наприклад, коли дізнався від одного з закордонних журналістів, що сьогодні з «мертвого» з початку великої війни аеропорту «Бориспіль» вилетів цивільний літак. Пояснювати  спантеличеному президенту, що відбулася технічна евакуація повітряного судна, довелося Никифорову з Єрмаком.

Було помітно, що президенту неприємно коментувати його стосунки з головнокомандувачем Валерієм Залужним. Із відповідей стало зрозуміло, що напруження між ними не є просто чутками. Причому погано закамуфльовані претензії пролунали вже в першому ж питанні: Верховний головнокомандувач дав зрозуміти, що досі не отримав від військових аргументованого плану демобілізації та мобілізації.

Про що ж встиг розповісти президент Зеленський на підсумковій річній пресконференції? Відразу зазначимо, за великим рахунком, ця подія не дала відповідей на більшість питань, з якими українці входять у новий рік. Але варто визнати й безпрецедентну складність цих питань.

Далі – прямі цитати глави держави.

Мобілізація та демобілізація. «Потрібна справедливість»

Їхній (військових) погляд був на Ставці, вони запропонували мобілізувати додатково 450-500 тис. людей. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів для того, щоб підтримувати цей напрямок. Це питання, перш за все, людей, справедливості, обороноздатності і фінансів. Що стосується людей, мені потрібна конкретика. Бо що буде з мільйонною армією, що буде з тими хлопцями, які кожного дня там, з тими, які два роки захищають нашу державу. Якщо у нас є питання ротаційні, є питання відпусток, то це повинен бути комплексний план. І в цьому мобілізаційному законі ви повинні надати відповіді мені, суспільству передусім. Тому вони почали працювати над цим планом.

Я дуже хотів би, щоб наше військове керівництво розуміло всі ці виклики (щодо демобілізації), бо ми не можемо втратити найсміливіших людей, потужних людей, їх моральний стан. Я їм дякую за цю стійкість, але тим не менш, якщо ми говоримо про додаткові сили мобілізаційні, ми повинні знайти де мобілізаційні процеси і це повинно бути виконано предметно, з конкретикою і з великою повагою до воїнів. Ось чому я і попросив, щоб було багато відповідей.

Усі запити, які сьогодні є в нашій армії, повинні відповідати сучасним викликам і повинні знайти відповідь у військового керівництва… Для мене дуже важливо, якщо 440 тисяч плюс, то хто заслуговує право на відпочинок. Комплексний план на Ставці повинні підготувати і далі вони будуть спілкуватися у Верховній Раді. Якщо це зміни відповідно до законодавства, треба знаходити порозуміння в цьому питанні. Питання дуже чутливе. Не можемо втратити стійкість, потенціал, але нам потрібна справедливість.

Ціна мобілізації – пів трильйона

Мобілізація в такому форматі коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн. Тому я як президент України, як людина, яка багато свого часу віддає для того, щоб знайти ту чи іншу фінансову підтримку України, хотів би розуміння від прем’єр-міністра, від міністра фінансів – а звідки гроші?

Хотів би трішки захистити цивільних. Коли ти розумієш, який фінансовий вклад потрібен для підтримки наших воїнів. Ми повинні з вами розуміти, що зарплату їм платять наші люди, наше населення, люди, які сплачують податки. Коли ми говоримо про ту чи іншу мобілізацію, ми повинні знати, що один воїн – це шість людей в цивільному житті, які сплачують податки. І тому візьміть 500 тисяч людей, помножте на 6 і зрозумієте, як уряду, мені, всім нам знайти плюс 3 мільйони платників податків з січня.

Мобілізацію жінок (у великому законопроєкті щодо мобілізації, який готується Верховною Радою – «Главком») не підпишу, а щодо (підвищення призивного віку до) 25 років, то якщо всі аргументи будуть викладені, а на сьогодні бачу, що їм це потрібно, погоджуся.

Наскільки затягнеться війна. «Не готові ми віддати нашу країну»

Чи завершиться 2024 року війна? Я думаю, ніхто не знає відповіді. Навіть ті поважні люди, наші командири чи західні партнери – вони не знають. Коли вони кажуть, що це війна на багато років – це діалог, це думки. Думки дуже часто відрізняються від реальності.

Війна, перемога, поразка, стагнація – залежать від багатьох рішень, багатьох ризиків, багатьох напрямків, але здебільшого від нас із вами. Якщо не втратимо нашу стійкість, то завершимо війну раніше. Якщо не втратимо наш дух, можна жити зі скепсисом, але можна і країну про..., вибачте, зі скепсисом. А я до такого не готовий. І я знаю, що таких, як я, дуже багато – мільйони. Не готові ми віддати нашу країну. З першого дня і до останнього так і буде.

«Поразки» України, «перемоги» Росії

Що стосується поля бою – жодного результату Росія не досягла за цей рік. Це, до речі, доводить і той факт, що меседжі Кремля не змінилися, у них незмінні цілі СВО і вони зрозумілі – окупація нашої держави, а потім ціль, яку вони самі в риториці змінювали – це вихід на адміністративні кордони Донбасу. Вони не досягли цієї цілі. Тому про поразки (України) немає що говорити. Жодної перемоги Росія не досягла. Які там три дні... Два роки. Бійці наші – молодці, люди наші – молодці. Я ще раз їм за це вдячний.

Затримки з допомогою. «США не зрадять»

Працюємо над цим, я впевнений, що США нас не зрадять, і те, про що ми домовилися в США, буде виконано в повному обсязі. Мені здається, я знайшов порозуміння з Байденом і сенаторами. Наші американські партнери знають деталі: на що це потрібно, як це вплине, і як впливає перенесення (допомоги).

Що стосується Європейського Союзу, грали всі на великих ставках. Ми досягли однієї перемоги щодо Євросоюзу. Щодо 50 млрд євро (допомоги від Євросоюзу, яка була відкладена через вето президента Угорщини Віктора Орбана – «Главком»), то я впевнений, що ми це вже досягли. Це зараз питання якогось відповідного часу. Перші півтора мільярда будуть десь на цьому тижні, а про 50 млрд, впевнений, рішення буде прийняте найближчим часом, коли вони будуть збиратися, є організаційні питання. Сьогодні у нас є механізми, що навіть якщо буде підтримка пакета 50 млрд «мінус один» (Угорщина), знайдуться інші інструменти для того, щоб Україна отримала ці кошти.

Суми обіцяної допомоги від країн-партнерів:

• Бельгія – 1,7 млрд євро
• Данія – 4,2 млрд євро
• Південна Корея – 2,3 млрд євро
• Латвія, Литва, Нідерланди – сотні мільйонів євро
• Норвегія – 7,5 млрд євро
• Франція – 2 млрд євро
• Німеччина – 8 млрд євро
• Швеція – більше 500 млн євро
• Японія – багатомільярдна допомога 

Посилення ППО. «Дуже важлива ця зима»

Ми стаємо потужнішими. Було у мене серйозне відрядження з моєю командою. Кілька нових систем Patriot будуть в Україні захищати нашу державу взимку. І Patriot і NASAMS – потужний новий пакет. Дуже важлива ця зима.

Скорочення уряду

Я хочу цей уряд зменшити, у мене немає грошей – 500 мільярдів у мене попросили на мобілізацію. Сьогодні ми зменшуємо максимально видатки урядовців. Я ще працюю над тим, щоб уряд ще зменшився. Але якщо там не буде зовсім людей, нам буде складно керувати державою.

Суспільство вимагає звільнень

Якщо я позбудуся своєї команди, вона в мене невелика: п’ять-шість менеджерів – то ми станемо з вами слабкіші. Буде менше ППО, буде менше допомоги. При всій повазі, не можу дозволити цього собі.

Народний депутат нічим не відрізняється від бізнесмена, який салюти включає на свій день народження, коли військові воюють. Я не ділю цих людей. Усі державні діячі мають бути моральним прикладом. Такого немає, тут я з вами погоджуюсь. Що я можу зробити як президент? Я не можу їх (Верховну Раду) розпустити, бо тоді будуть вибори, а вибори під час війни не можна проводити… Якщо ми готові на такі шляхи зміни Верховної Ради, треба змінювати українське законодавство і проводити вибори — все, що можна зробити з депутатами.

Я зробив усе, щоб саме ці депутати, які б вони не були, проголосували всі антикорупційні закони, щоб потім борці проти корупції приходили до цих депутатів. Є відсоток людей, які працюють, які голосують. До речі, «європейські» закони проголосували, це було важливо. Проголосували багато реформ, які відкриють ті самі 50 млрд (допомоги від Євросоюзу), які, до речі, підтримують нашу економіку, яка потім і дає бізнесу можливість працювати тут, а не закриватися.

Часткова участь у НАТО – маячня

НАТО для України – найпотужніший варіант. Нас не запрошують у НАТО. І сигнали щодо часткової участі – це, чесно кажучи, маячня. Ми жодного разу не отримували запрошення від жодного із партнерів. І мене складно уявити, як це може бути… Чи будуть вступати країни НАТО боротися за частину України, яка має той чи інший статус в НАТО? Ми ж не визнаємо з вами території, які окуповані, російськими. Тобто, це говоритиме про те, що ми з вами не зовсім в НАТО.

Війна на Близькому Сході. Росія досягла успіху

Війна на Близькому Сході, як будь-яка трагедія і виклик сьогодні в Європі або на тому чи іншому континенті, за якими стоїть присутність або той чи інший вплив РФ, має вплив на допомогу Україні. Близький Схід – не виняток, і це факт. І розфокусування уваги, розфокус допомоги світу, консолідації навколо України, підтримки на різних міжнародних майданчиках, розфокус теми України в інформпросторі за кордоном... Все це комплексно і дуже погано впливає на стійкість України, на нашу допомогу. Росія досягла тут успіху, треба це визнати. Вони не досягли успіху на полі бою та досягли на полі дипломатичному саме в цьому треку.

Різниця між Україною та Палестиною

Ми визнаємо цю трагедію (у Газі – «Главком»), ми визнаємо, що гуманітарні наслідки страшні на території обох держав (Ізраїлю та Палестини – «Главком»). Ми визнаємо незалежний народ Ізраїлю, ми визнаємо незалежний народ Палестини.

Але я не можу це прирівняти до нашої війни. Окупація і вторгнення Росії в Україну не починалось з терористичної атаки людей з українським громадянством на територію Росії. Ми жили у своїй незалежній державі, і до нас зайшов ворог і вбив наших людей. Тому це різні речі.

Конфлікт із Залужним. Потрібні результати

Робочі у мене стосунки з Залужним. Він має відповідати за результати на полі бою як главком, разом із Генштабом. Є багато там питань. І також командувач (оперативно-стратегічного угрупування військ) «Таврії», який оперативним командуванням займався... Наступ – це складне питання: щось було, чогось не було, чогось не вистачає... Нам потрібні міцні кроки і результати кожен день на кожній посаді.

Я планую і надалі працювати з Залужним, чекаю рішення про мобілізацію, чекаю результатів на полі бою, чекаю на рішення допомоги бійцям на фронті. Є стратегія – чекаю результатів та деталі.

«Батл» Безуглої та Залужного

Валерій Залужний також мій представник, як і всі ті, кого я призначав, або хто зі мною прийшов. Комусь дуже вдячний, а за когось соромно. Що стосується Мар’яни (Безуглої) та Валери (Залужного) – дуже складно. Вони всі люблять коментувати, лайкати. То вони разом їздять на фронт, то сваряться. Як я вже казав, нам треба щодня давати результати державі, а селфі будемо робити потім.

Зміна стратегії війни? Секрет!

Стратегія не може бути зміненою, згідно з нашою Конституцією – це всі наші території. Що стосується тактики – вона може бути змінена після того, як буде враховано результати наших дій на півдні України у 2023 році. До кінця року ми отримаємо розуміння, і наші наступні плани, наступні кроки, вибачте, залишаться поки що тільки з нами.

Провал контрнаступу. Які подальші плани?

У нас були складнощі на півдні, бо всі навколо говорили, які у нас цілі. Куди ми йдемо, як ми туди дійдемо, як, може, не дійдемо, як краще це вийде, цього вистачить, а цього не вистачить… Краще йти на південь, там тепло, можна й пізніше, бо там зима, нічого страшного, давайте дочекаємось якоїсь амуніції... Ну, вибачте, це воно так не злітає з Російською Федерацією, в якої зброї більше. Тому не можу сказати жодної деталі наших контрнаступальних та оборонних дій наступного року.

Гарантії безпеки від партнерів

Процес іде трошки повільніше, ніж я розраховував. Ми якраз сьогодні розмовляли з командою з приводу гарантій безпеки – як наблизити це рішення. Ми дуже часто звинувачуємо наших партнерів в тих чи інших питаннях, але треба бути справедливими – багато залежить від нас. На платформі Міністерства оборони, Генерального штабу ми повинні наше бачення передати партнерам. І це є дуже серйозним ядром для гарантій безпеки, тому що все буде навколо цього безпекового елемента. А ми досі це не передали. Я тут без закидів до наших військових, тут багато викликів, багато роботи. Але в цьому питанні м'яч на нашому боці.

Що вважати перемогою? Різні версії

Хтось почав говорити «та давай тут (зупинимося), де ми знаходимось, це вже перемога, нас не окупували». Коли ти приїжджаєш в США чи ЄС, то те, що Росія не змогла нас зруйнувати — це вже для них перемога. Я зі скепсисом до цього відношусь.

Тому що ніхто не гарантує, що якщо навіть завтра ми дійдемо до тієї лінії, де ця навала почалася… І якщо так вийде, то, а що далі? Як буде далі? Які гарантії безпеки ми отримаємо? Хто гарантує, що буде безпека з Росією?

Блокада кордону з Польщею і «розумна Румунія»

Зрозумійте, це не бізнес під час війни – блокада наших кордонів, це було виживання. У нас не було тоді коридору – вільного, незалежного, чорноморського коридору, яким можна було вивозити зерно. У нас були проблеми в Словаччині, могли бути проблеми з Румунією, були проблеми з Угорщиною і з нашими найближчими друзями – з Польщею. А що у нас залишається, якщо у нас немає моря? І коли сказали про компроміс, я сказав: «А в чому компроміс? Не всім нам вижити? Не вивезти це зерно?» Ми ж сказали, що не будемо продавати зерно в Польщу – дайте вивезти.

Ми втратили частину врожаю. Щоденно мене запитували фермери всередині держави, як бути, адже у нас заміновані поля, як хоча б щось вивезти? І ми почали втрачати політичні відносини. Я вдячний польському народові, але я не ганчірка якась, я захищаю інтереси своєї держави під час війни, і я сказав – просто дайте нам вивезти. Нам не дали вивезти, і це було неправильно. Просто неправильно.

Дякувати Богу, з'явилася розумна Румунія і просто мені президент Румунії Клаус Йоганніс допоміг. Допоміг нашим фермерам вижити. І в нього були такі складнощі, у нього були страйки... Я вважаю, він показав прояв твердої людини, яка сказала: «Цінності спочатку, а потім уже ціни».

«У мене був контакт із президентом (Польщі Анджеєм) Дудою, і він вітав мене з важливими нашими святами, і навпаки – я до нього звертався. Ми вирівняли цю ситуацію. Новий уряд. Я буду вірити, що новий уряд розблокує цю всю блокаду. Вона штучна.

Зустріч з Віктором Орбаном

Ми намагаємося знайти рішення і відповіді на певні запитання, але для цього нам потрібно організувати зустріч. Я думаю, що ми могли б знайти дипломатичне рішення, і наші сторони працюватимуть над цим.

Наші за кордоном: множинне громадянство?

Всі вони – громадяни України. Вони різні, авжеж вони всі громадяни і ми маємо захищати всіх громадян. Я вважаю, що багато приїдуть (на Батьківщину), як тільки буде потужнішою ППО. Багато приїдуть, не знаю, чи більшість, складно сказати, оскільки там є в людей працевлаштування, діти пішли в школи. Друге, що буде впливати – це зменшення підтримки від європейських країн людям, які виїхали. Я в цьому не сумніваюся. Країни Європи, США підтримуватимуть тих наших громадян, кому це дуже потрібно та складно. Але ті, хто працевлаштовується, я впевнений, що вони матимуть інший рівень підтримки.

Напевно, треба думати про множинне громадянство, не впевнений, що зараз. Відповідний закон є. У найближчому майбутньому ми будемо в Євросоюзі, тому я не бачу поганого в таких пропозиціях. Про множинне громадянство я говорив ще до початку повномасштабної війни і це було в нашій програмі.

Українців справді є 60 мільйонів в світі, і не всім обов'язково жити в Україні, у них є історія, є свої сім'ї, хтось народився, скажімо, в Канаді, США. Але дати їм можливість підтримувати Україну, відчувати, що вони українці, допомагати, відкривати бізнес і тут сплачувати податки – все це точно йде в плюс Україні.

Михайло Глуховський, Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»