Мутація «шахедів». Як Путін удосконалює дрони-вбивці

Росія оснащує безпілотники Shahed термобаричними боєголовками та використовує їх для атак
фото: AP

Агресор вже намагається перетворити дрони на мисливців за літаками

Країна-агресорка продовжує шукати нові можливості, аби зробити свою зброю ще більш смертоносною.

Зокрема, останнім часом посиленими темпами йде модернізація сумнозвісних дронів-камікадзе «Шахед», які щоденно тероризують українські міста.

Нещодавно, наприклад, стало відомо про експеримент з оснащенням безпілотників іранського походження старою радянською ракетою Р-60 класу «повітря-повітря» для боротьби з українською авіацією. 

«Главком» розповідає про мутації одного з найдошкульніших для України виду ворожої зброї і з фахівцями розбирає, наскільки небезпечними є для нас нові ворожі розробки.

Shahed-136

Іранський шахед на полях України
фото: командування повітряних сил ЗСУ

Shahed (з фарсі – «Свідок») – дрон-камікадзе іранського походження. Безпілотник розроблявся Дослідницьким центром авіаційної промисловості Ірану у 1990-2012 роках. Серійне виробництво перших моделей розпочалося у 2013 році. Модифікація Shahed-136 з'явилася у 2020 році.

У бойових діях безпілотники Shahed-136 вперше були застосовані в Ємені в 2020 році. У вересні 2022 року дрони-камікадзе з'явилися в армії РФ, пізніше було налагоджено їхнє виробництво в економічній зоні Татарстану «Алабуга» під назвою «Герань-2». З того часу ці дрони постійно модернізуються.

Країни-виробники

  • Ісламська республіка Іран.
  • Російська Федерація.

Основні тактико-технічні характеристики

  • Довжина – 3,5 м.
  • Розмах крила – 2,5 м.
  • Маса – 200 кг.
  • Маса бойової частини – до 50 кг.
  • Максимальна швидкість – 180 км/год.
  • Максимальна дальність – 2500 км.

Вартість

  • До $50 тис.

«Шахеди». Початок шляху

«Главком» ще понад три роки тому (у листопаді 2022 року) писав про те, що застосування російськими агресорами іранських дронів-камікадзе Shahed-136 стало для України серйозною проблемою: саме їх використовували для ураження об'єктів енергетичної інфраструктури.

При цьому, на самому початку, коли Shahed-136 тільки-но з'явилися в армії РФ, це були досить прості вироби. Дрон був оснащений двоциліндровим карбюраторним двигуном (тому працював дуже голосно – за що і отримав прізвисько «мопед»). Виготовляли безпілотник з гетинаксу – шаруватого пресованого матеріалу на основі паперу, просоченого епоксидною смолою. Гвинт – з дерева. Ці матеріали робили конструкцію дешевою і при цьому малопомітною для радарів.

Система навігації іранського безпілотника була інерційною, він йшов заданим маршрутом і вражав ціль за заздалегідь заданими координатами. На останній ділянці шляху для уточнення цілі включався GPS-навігатор (або ГЛОНАСС) і це робило Shahed-136 вразливим: він ставав помітним для радарів та засобів радіоелектронної боротьби.

До 70% безпілотних літальних апаратів ЗСУ вдавалося збивати, але для цього на початку доводилося витрачати дорогі ракети класу «земля-повітря», які були призначені для ліквідації крилатих і балістичних ракет противника. За деякими даними, загальна вартість збитих у жовтні 2022 року «Шахедів» становила $11,6 млн. А вартість витрачених на це Україною ресурсів – близько $28,2 млн.

В цьому плані ефективність використання дронів-вбивць виглядала вражаючою. І росіяни вирішили надалі вкладатися в розробку цієї екзотичної на той момент та на порядок дешевшої у порівнянні з традиційними ракетами зброї.

Як борються з «шахедами»

Спочатку ударні дрони Shahed-136 літали на висоті кілька сотень метрів з крейсерською швидкістю близько 150-170 км/год, але згодом висота польоту збільшилася до 3-4 кілометрів (через що їх стало важче збивати), з'явилися модифікації з реактивним двигуном.

Система протидії іранським безпілотникам та їх модифікаціям, які були вже виготовлені в РФ, в Україні сформувалася на основі багаторівневого підходу. Для знищення «мопедів» застосовуються:

  • засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), у тому числі так звані «антидронні рушниці»;
  • протизенітні ракетні комплекси типу Stinger та Starstreak;
  • системи ППО малого та середнього радіусу дії NASAMS та IRIS-T;
  • зенітні установки Gepard-1А2;
  • мобільні групи з великокаліберними кулеметами;
  • літаки, гелікоптери та дрони-перехоплювачі.

Але для протидії РЕБ росіяни почали використовувати CRPA-антени. Така антена глушить сигнали перешкод і пропускає лише сигнали від супутників. Це забезпечує надійне позиціонування дрона навіть за умов сильної радіоелектронної протидії.

На цей час найбільшу ефективність у боротьбі з ударними безпілотниками демонструють мобільні групи на пікапах з кулеметами, зенітні установки Gepard-1А2, які оперативно реагують на виявлені дронів, та повітряні засоби ураження (наприкінці вересня головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що авіація та гелікоптери збивають до 40% «шахедів»).

У 2024 році, після зламу бази даних іранської компанії, яка постачала дрони в Росію, було виявлено розробку безпілотника з електронно-оптичною головкою самонаведення, що дозволяє коригувати політ у реальному часі.

Цю модифікацію ворог почав використовувати цьогоріч. Вона дозволяє перетворити далекобійний дрон-камікадзе, який вражає стаціонарні наземні цілі за координатами, на боєприпас, що барражує. Тобто зависає в режимі очікування в районі цілі, для її точного виявлення та ураження. І основні такими цілями стали мобільні вогневі групи, які полюють за «шахедами».

Сітка для рою

Нещодавно на ударних безпілотниках стали встановлювати mesh-систему (mesh англійською – сітка). Це мережа комп'ютерів або пристроїв, де кожен пристрій може надсилати дані іншим вузлам. У побутовому контексті це, наприклад, Wi-Fi. Завдяки цьому дрони отримали можливість обмінюватися інформацією.

За словами начальника служби РЕБ однієї з бригад ЗСУ, зараз реальна та загрозлива проблема – це mesh-системи, які об'єднують російські безпілотники та дозволяють керувати цілим роєм дронів.

«Тут треба розуміти, що на рій «Шахедів» із двадцяти, наприклад, безпілотників, припадає один «батьківський» борт, яким по радіозв'язку керує оператор. І коригує завдання рою із mesh-системою. Якщо цей дрон збити, то решта втрачає орієнтацію. Але як зрозуміти, який із дронів – головний? А на рій «Шахедів» зі ста безпілотників, пов'язаних mesh-системою, може припадати п'ять дронів, які управляються операторами», – пояснює начальник служби РЕБ.

Радянська попелиця на російській герані

І от зараз у РФ розпочався новий експеримент, із встановлення на безпілотники ракет Р-60 класу «повітря-повітря».

«Ця комбінація призначена для знищення гелікоптерів та літаків тактичної авіації, які полюють за «Шахедами», – пояснює в розмові з «Главкомом» військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.

Р-60

Ракета Р-60 на пілоні під крилом винищувача-перехоплювача Су-15. Музей ВПС України у Вінниці
фото з відкритих джерел

Р-60, за класифікацією НАТО – AA-8 Aphid («Попелиця») – радянська керована ракета класу «повітря-повітря» малої дальності. Розроблена конструкторським бюро «Вимпел» (Москва, Волоколамське шосе, 90) у 1976-1970 роках. Прийнята на озброєнні у 1973 році. Вироблялася на Тбіліському авіазаводі, до розпаду Радянського Союзу було випущено близько 30 тисяч ракет у п'яти модифікаціях.

Країна-виробник

  • СРСР.

Основні тактико-технічні характеристики

  • Довжина – 2,1 м.
  • Діаметр корпусу – 0,12 м.
  • Розмах крила – 0,4 м.
  • Маса – 43,5 кг.
  • Маса бойової частини – 3 кг.
  • Максимальна швидкість – 3060 км/год.
  • Максимальна дальність – 10 км.
  • Час керованого польоту – 25 с.
  • Імовірність ураження цілі – 90%.

Носії

Ракета Р-60 може використовуватися всіма типами радянських винищувачів та штурмовиків, проте з 2002 року до останнього часу практично не застосовувалася (хіба що в Сирії, де теж знаходиться на озброєнні) через малу практичну дальність польоту.

Перше бойове застосування ракети Р-60 відбулося в 1978 році: радянський винищувач МіГ-23М з її допомогою збив іранський військово-транспортний вертоліт CH-47 «Чинук», що порушив кордон.

Ідея поки недосконала

Сама ідея використання комбінації «Shahed-136 – ракета Р-60» нагадує тактику Другої світової війни. В ті часи кілька винищувачів супроводжували бомбардувальники, що летять на бойове завдання, прикриваючи їх таким чином від винищувачів противника. Тепер як прикриття для ударних «шахедів» хочуть використовувати дрони, що оснащені ракетами. Але наскільки така ідея може бути реалізована?

«Інфрачервона головка самонаведення Р-60 доісторична, вона має досить вузьке поле зору – 24 градуси. Оператор дрона повинен точно спрямувати його на ціль, і вести до того моменту, поки головка самонаведення її не захопить. Після цього здійснити пуск. Але щоб ракета пішла у ціль – має бути від неї тепловий слід. Якщо наш літак чи гелікоптер заходитиме на рій дронів збоку, шансів у ракети мало, бо вона може просто не помітить ці повітряні засоби ураження. А проти FPV-дронів Р-60 взагалі безсильна», – каже «Главкому» інженер, працівник майстерної безпілотної авіації Ігор Антонов.

«Шахед» хочуть перетворити на ракетоносець. На фото – рештки ракети Р-60 з пілоном, завдяки якому вона кріпилася до безпілотника
фото з відкритих джерел

Але справа навіть не в найстарішій ракеті, а в тому, що запустити її з безпілотника поки що нереально. Справа в тому, що Р-60 запускається з пілона – конструктивного елемента на крилі літака для кріплення підвісних вантажів.

«Але пілон АПУ-60 – авіаційний пусковий пристрій для ракети Р-60 – працює лише в одному режимі: ракета має вільно зісковзнути вниз, пролетіти за інерцією кілька десятків сантиметрів, і після цього увімкнути двигун. Якщо ж пілон встановлений над корпусом дрона (а в недавньому випадку так і було), то пуск не станеться взагалі: ракета не може впасти, бо під нею корпус «Шахеда», а катапультного механізму в АПУ-60 немає», – каже авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

«Підвісити АПУ-60 знизу безпілотника теж неможливо – «Шахеди» запускаються з направляючих рейок», – додає Ігор Антонов.

За його словами, ще одна проблема з новим російським експериментом – вага конструкції.

«Пусковий пристрій важить 32 кілограми, сама ракета – 43. Разом – 75 кілограмів. Це понад третина ваги самого «Шахеда»! Цікаво, з якою швидкістю він зможе летіти і що в нього буде з маневреністю? Як такі дрони зможуть прикривати собою основну ударну групу?» – ставить риторичне питання фахівець із безпілотних систем.

Перший експеримент с «Шахедом», озброєним Р-60, поки що не вдався – безпілотник був збитий українськими силами оборони разом із ракетою. Так що ця історія наразі – лише експеримент, причому досить сирий.

Але розслаблятися не варто. Як бачимо, росіяни не зупиняються в пошуках нових можливостей використання «шахедів». Може, опанують розробку пускових установок для Р-60 з катапультою, щоб встановлювати їх зверху. Грошей на розробку нових знарядь убивства агресор не шкодує.

Андрій Кузьмін, «Главком»