На війну з Томосом. Як Московський патріархат своє військо Києвом водив
Парадокс: церква, яка називає себе українською, робить усе, аби українцям не дали автокефалію
- Допоможіть. Щодня моя дитина має приймати дорогі ліки…!
- Допоможіть моїй онуці…!
- Не проходьте повз, не будьте байдужими…!
- Храни вас Господь….!
Какофонія прохань про милостиню бувало заглушала звук церковних дзвонів. Звичайні перехожі дивувались напливу жебраків в центрі Києва. Не всі знали: у столиці розпочалися масові заходи на честь 1030-річчя Хрещення Русі.
27 липня свій Хресний хід на честь Хрещення провела Московська церква в Україні. Урочистості за участю єпископату розпочалися молебнем біля пам’ятника князю Володимира у парку Володимирська гірка о 13:00. Із самого ранку і до обіду п’ятниці через кожні три метри на вулиці Грушевського, Трьохсвятительській, якими віруючі йшли до пам’ятника київському князю, стояли і сиділи люди, які просили милостиню. Складалось враження, що нужденні зібралися з усього Києва, а то й з України. Бо знали, що у центрі столиці буде велелюдно.
– Давайте, бабусю, ще трішки, - підбадьорює літню жінку з паличкою, яка піднімається Трьохсвятительською, її онука, дівчинка років 13-ти. Літніх людей – тут більшість. Загалом у Хресній ході взяли участь кілька десятків тисяч учасників. За даними МВС, 20 тисяч. Громадські спостерігачі з руху «Озон» повідомили «Главком» про 23 тисячі віруючих, уточнивши, щоправда, попередні дані своїх підрахунків. А от телеканал «Інтер», який відкрито симпатизує Московській церкві і вів пряму трансляцію, «нарахував» у прямому ефірі 200 тисяч парафіян.
Маршрут Хресного ходу Московської церкви, як і в минулі роки, пройшов від пам’ятника князю Володимиру до Києво-Печерської лаври. Та цього разу святкування річниці Хрещення Русі відбувається на особливому історичному тлі. Можливе надання автокефалії українській церкві додавало особливого змісту цим урочистостям. Єдиний парадокс: церква, яка називає себе українською, а інші церкви «розкольницькими», робить все, щоб цю автокефалію не отримати.
Особлива каста
УПЦ МП встановила жорсткий контроль за переміщенням журналістів на Володимирській гірці. Визначили й зони для перебування віруючих. А це здебільшого за спиною у пам’ятника князю Володимиру і на прилеглих пагорбах. З парадного ж боку пам’ятника Володимиру, біля архієреїв УПЦ МП і митрополита Онуфрія якраз навпроти телекамер розташувалися кілька десятків депутатів, переважно колишніх регіоналів, а нині представників Опозиційного блоку. Серед них вже звично «патрон» УПЦ МП Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Андрій Деркач. Сюди ж затесався і Юрій Павленко.
Після нетривалого молебню біля пам’ятника хрестителю Русі колона рушила до виходу. Люди у дуже щільному натовпі жалілися одне одному на задуху через тропічний клімат, який встановився у Києві в останні дні. Десятки людей не витримували і звертали, аби зупинитись обабіч..
Відстоювати Московську церкву до крові
До Києва з’їхались віряни практично з усієї України. Якщо вірити табличками, які майоріли в натовпі, тут не було хіба представників окупованого Криму. Чоловік середнього віку Олексій приїхав до Києва з Полтави. Каже, п’ять останніх років регулярно бере участь у Хресному ході. Зізнається, що наблизився до Бога після того, як «мізків у голові додалося». Гостро ставиться до можливого об’єднання церков шляхом створення єдиної церкви в Україні. Застерігає від кровопролиття. «Щоби Україна була єдиною, православ’я у жодному разі не слід чіпати. Не можна закривати Московський патріархат, інакше тут буде Донбас-2. Я у цьому переконаний. Ми мовчати не будемо. Нехай спробують чіпати», - повторює тези російської пропаганди парафіянин Полтавської єпархії.
Серед парафіян, які юрбляться біля таблички «Запорізька єпархія» стоїть чоловік на ім’я Анатолій. Він розповів, що приїжджає до Києва для участі у Хресному ході вже років 10. Каже, що робить це заради миру в Україні. «Нам би ще одного такого керівника, як князь Володимир і країна була би незалежною, квітучою. Він був звіром. А після хрещення став людиною», - пояснює Анатолій. Запевняє, що Томос з Константинополя Україні – це фікція. На його думку, саме церковний Собор має право надати Томос, а не Синод Вселенський патріархату і патріарх Варфоломій.
Та не всі з присутніх охоче ішли на контакт з журналістами. З Біловодська, що на Луганщині, приїхало 20 людей. Про це розповів отець Григорій. Та потім почав засипати своїми запитаннями: «А ви з якої церкви? Чому хрестик не носите?...».
Учасниця Хресного ходу Катерина вперше бере участь в таких урочистостях. Вона з кількома десятками земляків приїхала з села Угринів Волинської області. Каже, що один з автобусів на виїзді з Луцька «завернули», не пустили на Київ, тому люди, які у ньому їхали, були змушені сісти в інші вже заповнені автобуси. Жінка розповідає, що і в селі, і в області є конфлікт між прихожанами різних православних церков. «У нас, наприклад, силою забрали церкву. Тепер ми хочемо будувати собі новий храм, збираємо кошти», - ділиться турботами Катерина. Як вирішити цей конфлікт говорити не береться. Мовляв, це - справа вищого духовенства. Нехай вони і вирішують.
Протоієрей Сергій з Конотопсько-Глухівської єпархії вперше бере участь у Хресному ході у Києві. Приїхав за покликом серця. Хоче, аби держава не втручалася у церковні справи, оскільки нібито влада хоче підпорядкувати собі церкву. Отець Сергій визнає наявність церковного розколу в Україні. Щоби його подолати – потрібно покаятися. «Потрібно геть усім покаятися і стати на коліна. Але гордість не дозволяє», - вважає батюшка. А надання Томосу, на його думку, спричинить ще більший розкол у православ’ї.
«Ми ж один народ – слов’яни, а нас зробили ворогами. Це на руку Заходу», - твердить отець Сергій, проте пояснити, яка вигода саме Заходу колоти Україну, не може. Він не проти створення автокефальної церкви, але, каже, для її створення спочатку слід подолати внутрішній розкол. Між тим із сумом визнає, що все менше і менше людей ходять до церкви. «Уявіть, як мені, священику, приходиш до церкви, а там дві-три людини, або нікого немає», - бідкається Сергій в розмові з «Главкомом».
Томос все ближче?
Тим часом стало відомо про те, що Вселенський патріарх Варфоломій відкинув офіційне запрошення патріарха Російської православної церкви Кирила особисто відвідати Москву і відсвяткувати річницю Хрещення Русі у російській столиці. Також Вселенський патріархат не відрядив до Росії делегацію. Про це повідомляє веб-сторінка УПЦ КП. В той же Петро Порошенко зустрівся у Маріїнському палаці з представниками Вселенського патріархату, які передали главі держави послання від патріарха Варфоломія, в якому він підтвердив намір надати Українській церкві Томос. «Пане президенте, це послання засвідчує постійну підтримку матері Церкви вашої держави і Києва. Засвідчується, що протягом багатьох років, а не тільки напередодні святкування 1030-річниці ми пишаємось тим, що були завжди разом з вами і доєднаємось до вас в святкуванні річниці», - повідомили представники делегації Вселенського Патріарха.
Михайло Глуховський, «Главком»