Ощадбанк, «Аврора», адвокатські фірми та тютюнові гіганти. Названа перша сотня лобістів

Минув місяць, як в Україні запрацювало законодавство у сфері лобіювання. Новоспечені гравці ринку делікатних послуг, з якими поспілкувався «Главком», випромінюють оптимізм: мовляв, у небуття повинні поступово відійти підкилимні «договорняки». Цю нішу тепер займуть прозорі лобісти.

«Раніше відвертий лобізм, який зазнавав суцільної стигматизації та часто асоціювався з корупцією, здійснювали народні депутати й окремі чиновники. Вони за винагороду готували закони та підзаконні акти в інтересах конкретних осіб чи бізнес-структур, що підтверджують гучні кримінальні провадження. Водночас здебільшого чиновники безоплатно використовували державний апарат для просування власних інтересів. Нині ж обґрунтування нормативного акту, опитування та узгодження між відповідними органами здійснюватимуть зареєстровані лобісти, які сплачуватимуть податки з отриманих доходів», – говорить у коментарі «Главкому» адвокат Денис Кешкентій. З вересня 2025-го юрист офіційно став лобістом, пройшовши реєстрацію у Реєстрі прозорості. Це онлайн-майданчик, де публікуються дані про суб’єктів лобіювання. Також лобісти двічі на рік (до 31 січня і 31 липня) оприлюднюватимуть звіти своєї діяльності.

І ось тут починається найцікавіше. Як зазначила у коментарі «Главкому», керівниця Української асоціації лобіювання і співвласниця ТОВ «Гуд Політікс» Ганна Лачихіна, у Реєстрі громадськість побачить, інтереси в яких сферах найбільше лобіюються, які бізнес-структури найбільше долучаються до процесу прийняття рішень. Кожна комунікація на рівні Верховної Ради, міністерств (посадовці категорій «А») з лобістами автоматично залишатиме слід у звітах, що відображатимуться у Реєстрі прозорості.

«Главком» занурився у Реєстр, щоб поближче познайомитися з першими офіційними лобістами.

«Каста» адвокатів

Станом на 9 жовтня, у Реєстрі прозорості налічувалося 84 суб’єкти лобіювання. За даними НАЗК, найпопулярніші сфери лобіювання:

• економічний розвиток, регуляторна політика та власність; правова політика; фінансова, банківська, податкова та митна політика – 54 суб’єкти лобіювання;
• правоохоронна діяльність – 53 суб’єкти;
• інновації та цифрові трансформації. Цю сферу планують лобіювати 49 суб’єктів;
• транспорт, зв’язок та інфраструктура – 47 суб’єктів;
• екологічна політика та природокористування; аграрна та земельна політика – 45 суб’єктів.

Найменша кількість суб’єктів обрали сферу «Молодь та спорт» – 26.

Чільне місце у Реєстрі займають адвокатські контори та юристи-«одинаки». Це, наприклад, компанія ТОВ «Хіллмонт Партнерс». Нинішніми кінцевими бенефіціарами записані британець Джеймс Ніколас Каннінгем-Девіс і українка Яна Нижна. Це дружина покійного адвоката Сергія Нижного, який засвітився під час виборчої кампанії ЗеКоманди. Зокрема, він курував юридичним напрямком у виборчому штабі кандидата в президенти Володимира Зеленського у 2019 році.

Крім того, за даними ЗМІ, Сергій Нижний і його «Хіллмонт Партнерс» співпрацювали з ТОВ «Квартал 95» і президентською партією «Слуга народу».

Нині ТОВ «Хіллмонт Партнерс» націлено на масштабніші проєкти і готове запропонувати свої послуги, не лише у юриспруденції, а у сферах фінансів, економіки, транспорті, державної влади та місцевого самоврядування. Уже як офіційний лобіст.

Близьким до політичного істеблішменту є ТОВ «Ей Бі Імпакт», яке також оформилося лобістом. До травня цього року компанія була відома широкому загалу під іншою назвою: «Юридична група «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери».

За даними аналітичного ресурсу YouControl, засновником юрфірми до моменту обрання народним депутатом VIII скликання був Сергій Алєксєєв. У Верховній Раді IX скликання Алєксєєв зберіг мандат. Щоправда, влітку 2023 року політик отримав підозру у шахрайстві і вийшов під заставу у 2,2 млн грн. Розслідування досі триває. 

Тепер колишня компанія Алєксєєва «Ей Бі Імпакт» хоче надавати послуги у понад 20 сферах лобіювання.

Крім того, лобістами зареєструвалося близько 40 адвокатів.

«Саме адвокати виявилися найбільш підготовленими до лобістської роботи завдяки своїм юридичним знанням та практичному досвіду в спорах з державними та місцевими органами, – зазначив «Главкому» лобіст та адвокат Денис Кешкентій.

Водночас він чітко розділив ці два види професійної діяльності та закликав не плутати адвокатуру з лобіюванням. Адже перша фокусується на захисті прав клієнта в суді та перед державними органами, часто в контексті їхніх порушень. Інша (лобіювання) – передбачає представлення інтересів бізнес-структур через розробку та просування законодавчих ініціатив з оплатою за надані послуги.

За словами Кешкентія, для ефективного функціонування інституту лобістів законодавство потребує детального доопрацювання, зокрема внесення змін і в сам закон і зміни до класифікатора видів економічної діяльності з окремим виділенням лобіювання як самостійного виду. Як приклад, він навів ситуацію з отриманням 1 тис. грн для просування морозива. Гроші можна витратити на купівлю морозива, зустріч з різними виробниками та привітання дитини – усе це три різні види витрат. Проте клієнт платить лобісту не за «купівлю» законопроєкту, а за витрачений час для досягнення мети, що є формою винагороди за професійну роботу.

Заступник голови правління Національної асоціації лобістів України Ірина Шаповалова підтвердила «Главкому», що наразі держава не визначила чіткий механізм сплати податків для суб’єктів лобіювання. А саме – відсутній окремий КВЕД. Йдеться про визначення коду економічної діяльності, який має не лише технічне, а й велике репутаційне значення для лобістів, підкреслила вона.

«Формально робота лобістів підпадає під класифікатор «Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю», однак подібне формулювання не відповідає правовому статусу суб’єкта лобіювання, визначеному законом про лобіювання. Національна асоціація лобістів України працює над впровадженням коду КВЕД для лобістської діяльності, оскільки це важливо для професійного статусу, належної державної реєстрації, податкового адміністрування і головне – відмежує від суміжних видів діяльності», – вважає Ірина Шаповалова.

Тютюнове та аграрне лобі

У лобісти записалися тютюнові гіганти на кшталт «Філіп Морріс Україна» та «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна». До слова, згадані компанії нерідко ставали фігурантами розслідувань Антимонопольного комітету і одержували астрономічні штрафи за «узгоджені антиконкурентні дії».

Аграрне лобі у Реєстрі складається з Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», Української зернової асоціації і громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада». «Главком» помітив, що, наприклад, Всеукраїнська аграрна рада має намір застосувати лобіювання у сфері… правоохоронної діяльності.

«Кілька років поспіль для товаровиробників із тимчасово окупованих територій залишається невирішеним питання «заморозки» виплати кредитів. Розв’язати цю проблему намагається парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності. Тому Всеукраїнська аграрна рада багато часу приділила у роботі з народними депутатами цього комітету», – розповів заступник голови аграрної ради Денис Марчук.

Казус трапився з іншим аграрним лобістом. Вінницький національний аграрний університет також зареєструвався суб’єктом лобіювання. Однак станом на 16 вересня виш вже припинив цю діяльність. Як пояснили «Главкому» у приймальні ректора, «відбулася технічна помилка» – так там назвали появу навчального закладу у Реєстрі прозорості.

Але попри «самоліквідацію» вінницькому вишу все ж доведеться звітувати перед НАЗК за проведену роботу у статусі лобіста.

Що лобіюватимуть державний банк і рітейл?

Великою несподіванкою у Реєстрі прозорості стала поява державного «Ощадбанку». Річ у тім, що закон про лобіювання прямо забороняє реєструватися лобістами юридичним особам, кінцеві бенефіціари яких пов’язані з органами державної влади (статті 10 і 12 Закону про лобіювання).

«Ощадбанк» є державним банком, утвореним, відповідно до розпорядження президента України і постанови Кабінету міністрів від 21 травня 1999 року. Єдиним акціонером банку є держава в особі Кабінету міністрів, який здійснює функції управління його корпоративними правами. Тому тут прослідковується потенційний конфлікт інтересів між банком та державою, який виникатиме під час лобіювання», – переконана заступник голови правління Національної асоціації лобістів України Ірина Шаповалова.

Як дізнався «Главком» від джерел у банківському секторі, «Ощадбанк» активно залучений до процесу консультацій із урядовими високопосадовцями щодо роботи програми «Доступні кредити 5-7-9%». Тому у державній фінустанові могли розцінити це як лобізм і зареєструвалися суб’єктом лобіювання.

В офіційній відповіді на запит «Главкома» пресслужба «Ощадбанку» назвала закон про лобіювання важливим кроком на шляху боротьби із корупцією, «наслідки якої без перебільшення є руйнівними для розвитку економіки, рівноваги в суспільстві тощо». Пресслужба зауважила, що державний банк є підприємницьким товариством, основною метою якого є отримання прибутку, що передбачено його статутом. На діяльність «Ощадбанку» впливають як закони, так і підзаконні нормативно-правові акти, зокрема, ті, які приймає Національний банк України.

«Якщо до введення закону про лобіювання в дію відповідні звернення банку, наприклад, до Національного банку, не обмежувалися (не регламентувалися), то наразі вони будуть кваліфікуватися як лобіювання та мають здійснюватися за встановленими правилами. У зв’язку з зазначеним та з метою відстоювання власних комерційних інтересів, в банку прийнято рішення набути статус суб’єкта лобіювання. Питання щодо надання банком послуг з лобіювання в інтересах інших осіб та відповідно вартості таких послуг не розглядається банком та не є доречним, оскільки така діяльність суперечить приписам статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», – сказано у відповіді на запит.

Крім того, у державному банку нагадали, що у червні 2022 року Верховна Рада затвердила Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки, яка визначила «непрозору та непублічну діяльність суб’єктів, які здійснюють вплив на прийняття Верховною Радою рішень, проблемою, яку слід вирішувати шляхом запровадження дієвого нормативно-правового регулювання діяльності суб’єктів впливу».

Щодо сфери рітейлу, то у Реєстрі прозорості вона представлена двома мережами супермаркетів «Аврора» (ТОВ «Вигідна покупка») і «Метро» (ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна»). У пресслужбі мережі «Аврора» «Главкому» відповіли: компанія залучається до професійних дискусій, робочих груп, консультацій із широкого кола питань державної політики. Тому це може розцінюватися як лобіювання комерційних інтересів.

«Усвідомлюємо, що така діяльність у певних випадках може підпадати під визначення лобіювання, і, як прозора компанія, природньо ми зареєструвались, щоб якнайшвидше виконати вимогу закону «Про лобіювання». Це підтвердження того, що наша компанія не шукає жодних шляхів обходу закону, а прагне і надалі будувати діалог із владою виключно на засадах відкритості, прозорості та відповідальності. Такий підхід відповідає найкращим іноземним практикам взаємодії бізнесу та держави, де участь компаній у формуванні регуляторних рішень розглядається не як лобізм у вузькому і часто негативному розумінні, а як елемент демократичного, прозорого процесу прийняття рішень», – зазначено у відповіді мережі «Аврора» на запит редакції.

«ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» зареєструвалося в Реєстрі прозорості на виконання вимог законодавства і як прояв своєї проактивної позиції у захисті інтересів бізнесу. Для нас це – спосіб діяти відкрито й відповідально, підтримуючи формування в Україні культури доброчесності та прозорих взаємин між бізнесом і державою. Ми переконані, що лобіювання в правовому полі може бути ефективним інструментом конструктивного діалогу, який сприяє сталому розвитку економіки та суспільства», – заявила «Главкому» пресслужба компанії.

Лобізм: досвід Канади

У цілому, близько 30 країн світу запровадили законодавство у сфері лобіювання. За словами Ганни Лачихіної, яка кілька років працювала радницею голови комітету міжнародної торгівлі в канадському парламенті, досвід Канади у цій сфері є показовим. Тамтешній ринок лобіювання діє з кінця 80-х років минулого століття. У Канаді є спеціальна посада – комісар з лобіювання, який слідкує за подібним звітуванням, як це нині в Україні закріплено за НАЗК.

«Якщо в Україні сфера лобізму поки що є звуженою і лише розповсюджується на ухвалення законотворчих рішень місцевих та центральних органів, то у Канаді лобіюванням прийнято вважати будь-яку взаємодію з органами державної влади (Government Relations). Наприклад, лобістом може бути благодійний фонд, який в діє інтересах певних корпорацій. Те ж саме стосується канадських громадських організацій, які часто створюються під комерційні інтереси. Тому, аби уникнути не доброчесності, законодавство Канади зобов’язало благодійні фонди і громадські організації звітувати», – пояснила експерт.

Донедавна у Канаді діяла вимога: якщо працівник компанії або спеціаліст зі зв’язків з державними органами влади проводять у владних кабінетах менше 20% свого робочого часу, то їм не потрібно про це звітувати. Однак влітку цього року цю норму скасували. І тепер кожен лобіст, хто має контакти з владою, повинен відобразити у звітах усі зустрічі чи перемовини з чиновниками.

«Як виглядає професія лобіста? Найголовніше – це розуміння, як працює політична система, як працює система державного управління. Тобто процедурні моменти: як приймаються рішення; які стадії вони долають; які є дедлайни для кожного етапу прийняття рішень на рівні держави. Іще важливими навичками лобіста є розгалужена мережа контактів та зв’язків в органах державної влади на різних рівнях, а також вміння доносити свою позицію під різними кутами зору. Він має бути хорошим переговорником, від якого у подальшому залежатиме прийняття рішення посадовою особою», – додала очільниця Української асоціації лобіювання Ганна Лачихіна.

Віталій Тараненко, «Главком»