«Партія має бути сексі». «Слуги народу» взяли курс на…

З моменту легендарного з’їзду в Ботанічному саду президентської партії у минуло рівно п’ять місяців. За цей час «слуги народу» тріумфально виграли вибори, очолили парламент, сформували монобільшість та уряд і встигли «прогриміти» у кількох скандалах. І ось 10 листопада партія Зеленського знову зібралась разом.

У неділю у бізнесцентрі «Парковий», який став своєрідною штаб-квартирою «слуг», був призначений новий з’їзд. На ньому мав бути обраний новий голова партії замість Дмитра Разумкова, який усівся в спікерське крісло, та мало бути ухвалене рішення щодо участі кандидатів від партії в виборах в об’єднані територіальні громади у грудні. Безальтернативним кандидатом на зміну Разумкову задовго до з’їзду називався керівник передвиборчого штабу «Слуги народу» та перший заступник голови однойменної фракції Олександр Корнієнко. Як показав досвід попередньої президентської фракції – Блоку Петра Порошенка «Солідарність», – партія тривалий час може жити взагалі без голови, але той же досвід продемонстрував, що нічим хорошим це для неї не завершується.

Ще до свого початку з’їзд «Слуги народу» викликав обурення частини мажоритарників, яких туди не запросили через те, що вони не є членами партії. Одним з головних ображених став мажоритарник від Чернігівщини Антон Поляков, який і виніс внутрішню ситуацію на публіку. Пішли чутки, що обрання Корнієнка можуть торпедувати так звана «група Коломойського» у партії на чолі з Олександром Дубінським. Сам Дубінський спростовував такі наміри, але його ефектна поява на з’їзді, коли він вже був у розпалі, вийшла вельми показовою.

Делегатів та гостей з’їзду на вході в «Парковий» зустрічали дві групи протестувальників – опоненти закону про звуження прав ФОПівців та противники забудови Пущі-Водиці. Вони вимагали допустити їх на з’їзд, але охоронці були непохитні. «Жіночка, та ви мене вже заплювали всього», – посміхаючись, нарікав один з них, стримуючи чергову активістку. 

А от «антикапітулянтів», які переслідують президента по регіонах, у цей день, на диво, видно не було. Мабуть, через те, що заздалегідь було відомо, що Володимир Зеленський на захід своєї сили не з’явиться. Глава держави був присутній лише на телеекранах у фойє, де по колу крутили його… передвиборчі ролики.

На відміну від минулого з’їзду на відкритому повітрі, де пригощали шаурмою та іншими стравами, цього разу все було скромніше – печиво та тістечка. Юрба «слуг народу» пила каву та очікувала офіційної частини. Одними з найпомітніших з усіх боків були персони Сергія Сивохо, який став радником секретаря РНБО з питань реінтеграції Донбасу, та нардепа (Юзіка) Юрія Корявченкова. З Сивохою  оригінально привітався голова медичного парламентського комітету Борис Радуцький.

«Привіт, сепаратист!», – обійнявся Радуцький з радником секретаря РНБО, вочевидь, маючи на увазі резонансні висловлювання колишнього коміка щодо готовності осіб з окупованих територій балотуватись від «Слуги народу».

«А ти сам хто?», – отримав він у відповідь від Сивохо.

Дійсно, Радуцький теж потрапив у халепу, коли в переписці з пранкером «Джокером» обговорював практику доплат у конвертах депутатам президентської фракції.

Ще одного скандального депутата Богдана Яременка, який «прославився» інтимною перепискою і чи то складає повноваження голови комітету з закордонних справ, чи то ні, на з’їзді помітно не було.

За всі останні грішки колег був змушений виправдовуватись Дмитро Разумков. Він запевняв журналістів, що йому ніхто грошей в конвертах не видавав, що його не може не радувати, та оцінював роботу парламенту на дев’ять балів з десяти попри скандали всередині фракції.

Тим часом голова фракції Давид Арахамія, що з’явився на офіційний захід в неформальній чорній толстовці, доводив, що ніяких сюрпризів з’їзд не принесе, і вразив інформацією, що цей парламент на 75% буде розпущений достроково. Досить сумнівний прийом для посилення згуртованості депутатів.

Потенційний наступник Разумкова Корнієнко до останнього обговорював сценарій з’їзду разом з заступником голови фракції Євгенією Кравчук, з якою потім вів захід. Він запевнив «Главком», що все пройде в «турборежимі», від якого вже відмовилась парламентська фракція «Слуги народу». Та в результаті з’їзд вийшов досить банальним.

Дембель Разумкова і дефіле Дубінського

Запустилося все зі скрипучого «музону» з передвиборчого ролику Зеленського. Разумков перед тим, як скласти повноваження, зачитав промову про унікальні електоральні досягнення ЗеКоманди та 77 законопроектів, які прийняла Верховна Рада під його керуванням. Делегати звільнили Разумкова та мали подати кандидатуру на його заміну. Ця процедура була швидко реалізована – один з делегатів запропонував Корнієнка. На цьому моменті останній передав формальне право вести з’їзд Кравчук, пославшись на конфлікт інтересів.

Тут варто приділити увагу півсотні делегатів, які одноголосно приймали рішення. Серед них майже не було діючих нардепів від «Слуги народу» – місцеві організації партії з регіонів делегували по двох своїх представників. Фактично ці доволі віртуальні організації зараз і контролює нинішнє керівництво партії, але так звана група Коломойського у фракції вже ставить питання щодо цієї ситуації.

Так під час презентаційного виступу Корнієнка в залі з’явився нардеп-«розкольник» Олександр Дубінський, який із вигуком «Прівєт, братішка!» почав вести стрім із Миколою Тищенком. Останній засвітився у скандальній переписці з пранкером «Джокером», якого прийняв за генпрокурора і наговорив багато зайвого. Дубінський вже звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо факту цієї переписки. Поява Дубінського була настільки демонстративною, що на неї мимоволі відволіклись і Корнієнко, що презентував свої майбутні ініціативи зі слайдами, і багато хто в залі. Поселфившись з Тищенком, Дубінський пройшов середньою доріжкою, прямо навпроти головного промовця, і усівся в першому ряді.

Щоб ви не сумнівалися, перше питання до Корнієнка, коли той завершив, було саме у Дубінського. Той поцікавився, коли саме будуть створені повноцінні регіональні організації партії. Корнієнко запропонував дочекатись змін до статуту та другого етапу з’їзду, що має пройти протягом двох місяців.

Пролунало і питання від вищезгаданого Антона Полякова, який обурився, чому всіх охочих не прийняли у партію до з’їзду та зажадав від Корнієнка пройти поліграф, аби переконатися, що той не мав відношення до продажу округів в Чернігівській області. Корнієнко відповів про певну дискредитацію поліграфу останніми подіями та запропонував разом занести подання до САП.

Нового голову партії прогнозовано було обрано одноголосно, а також прийнято рішення щодо участі «Слуги народу» в виборах в об’єднані територіальні громади (1700 кандидатів в депутати). Всіх охочих діючих депутатів, враховуючи Дубінського та Полякова, прийнято до партії. Проте з’їзд провладної сили лишив багато питань.

«Слуга народу» поступово перетворюється в типову партію влади. Звісно, відсутність інтриги та тотальний «одобрямс» можна зарахувати до плюсів та небажання відносити сміття з хати. Але дуже не вистачало хоча б відеозвернення президента, який би напоумив своїх «штиків» не тільки з-за руля «тесли». Показове ігнорування президентом справ його політсили тільки посилило враження використання «Слуги народу» як інструменту, який має освячувати рішення, які насправді приймаються в інших місцях.

На питання одного з нардепів щодо поточної ідеології партії Корнієнко дав максимально абстрактну відповідь: мовляв, є офіційна програма партії та президента. Але враховуючи, що нинішньою ліберальною моделлю є багато незадоволених, ще буде шукатися якась компромісна для всіх модель між ліберальними та соціалістичними поглядами. Це означає, що ніякої притомної програми в партії досі нема. Тому й з розумінням, як далі робити партію «сексі», як висловився її новий лідер, здається, є великі проблеми. Як і з формуванням повноцінних місцевих осередків, навколо чого може розгорнутись справжня війна різних груп впливу. Тож друга частина з’їзду, яку заплановано провести не пізніше середини лютого, може стати не настільки миролюбною, як перша.

А поки можна анонсувати новий виїзний навчальний семінар чи то в Єгипті, чи то в «Буковелі», школу мерів, партійний хаб в «Парковому»… Складається враження, що президентська сила просто намагається виграти час.

Павло Вуєць, «Главком»