План Путіна на Україну. Що було зашифровано у промові російського диктатора

За чотири дні до вторгнення російської армії на територію України Володимир Путін записав годинний монолог, адресований не лише росіянам, але й українцям. У ньому він шукав виправдання «незалежності» квазіутворень «Л/ДНР». Але це був лише привід… Потік думок російського лідера був настільки контроверсійним, що подекуди це нагадувало анекдот. Як-от з Леніним, який, за його словами, став «автором та архітектором України».

Саме це й почали обговорювати українці.

Однак були у зверненні Путіна меседжі, яким тоді мало хто приділив уваги. І лише після 24 лютого 2022 року – дня відкритої повномасштабної війни проти України – все стало на свої місця. Північний сусід зашифрував у своєму посланні пряме бомбардування України.

Тут він розводив словоблуддя щодо нарощування співпраці України з НАТО та США, яке у майбутньому начебто повинно було створити загрозу для безпеки самої Росії.

Аби цього не допустити, російські солдати, починаючи з 24 лютого, обстріляли перераховані Путіним аеродроми. Зокрема, на Івано-Франківський аеродром прилетіла крилата ракета «Калібр», яка зруйнувала його інфраструктуру. Така ж ракета влучила в Чугуївський аеродром.

Крім цього, ракетних ударів зазнав військовий аеродром на Одещині. За словами українських військових, це була спроба пробити сухопутний коридор між тимчасово окупованим АР Крим та прикордонною зоною Молдови.

Окупант цілився й у Бориспільський аеропорт, але на відмінно відпрацювала наша система протиповітряної оборони.

Поки центр морський операцій залишається цілим, місто Очаків таки піддалося обстрілам з боку агресора. Зокрема, 24 лютого військова авіація Російської Федерації завдала авіаудар по території Очаківського військового порту. Літаки наносили дуже точні авіаудари.

4 березня внаслідок авіаудару загорілися складські приміщення в Очакові.

Однією з версій, чому Путін пішов на масове знищення житлових будинків та інфраструктури Харкова, можуть слугувати його антиамериканські фобії, викладені у вищезгаданому монолозі. Вдумайтеся: лише на 28 лютого у Харкові через обстріли постраждало 87 житлових будинків!

1 березня ворог завдав ракетного удару по площі Свободи в Харкові, що є однією з найбільших в Європі. Внаслідок цього руйнувань зазнали будівля Харківської ОДА, оперний театр, філармонія та частина житлового масиву (переважно чотири-п’яти поверхові житлові будинки).

2 березня російські військові продовжили обстріли житлових кварталів, корпусу університету Харківського національного університету імені Каразіна та будівлі Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Путін настільки захопився грою у «войнушки», що кілька снарядів прилетіло в церкви Харківської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. У храмі Жон Мироносиць внаслідок вибуху вибиті вікна та вітражі, пошкоджень зазнав купол та інтер'єр храму; Успенський собор постраждав внаслідок вибуху поблизу Харківської міської ради. В соборі вибито вікна та вітражі, пошкоджено інтер'єр та релігійні предмети, зокрема, ікони. Зазнав ушкоджень й Університетський Антонієвський храм Харкова – розбиті всі вікна та пошкоджено інтер'єр.

До речі, у тому ж зверненні до росіян Путін жалівся, що київська влада продовжує розправи над УПЦ МП. Як бачимо, вже тоді він знайшов цапа відбувайла.

З проєктом «Новоросія» Путін носився ще у 2014 році. Тоді ж на антимайданній хвилі планувалося «відрізати» від України, щонайменше, шість великих міст: Харків, Херсон, Дніпропетровськ, Запоріжжя. Миколаїв та Одесу. Але у травні 2015-го року з’явилася інформація, що проєкт «Новоросія» офіційно закритий. Річ утім, що це неприродне утворення з фантазій Путіна не вписувалося в лекала «мінських угод».

Разом з тим тепер в умовах нової агресії Росія може повернутися до цієї теми, враховуючи, що саме з подачі Путіна (визнання «незалежності» «Л/ДНР») розтопталися «мінські угоди». Проте Україна зразка 2022 року абсолютно інша за Україну-2014. Це добре видно, як нині українці зустрічають російських «освободітєлів»: сотні випаленої військової техніки та тисячі трупів окупантів обабіч автошляхів.

Стандартна заготовка у стилі російської пропаганди. Навіть при нинішніх колосальних втратах російських військових путінська влада продовжує на біле говорити чорне. І готова надалі відправляти своїх солдатиків на неминучу смерть.

Віталій Тараненко, «Главком»