Порошенку не дають піти. Рада зірвала сценарій Банкової?
Зірвавши оновлення складу ЦВК, парламент ламає сценарій дострокових виборів, який «варився» на Банковій
Провал призначення нового складу Центральної виборчої комісії продемонстрував кілька тенденцій. Вчора зранку представники БПП запевняли, що на 99% питання буде вирішено, але щось пішло не так. Проти нав’язаної президентом схеми виступили не тільки Опозиційний блок, представників якого не знайшлося у поданому складі кандидатів до ЦВК, а й «Батьківщина» та «Відродження», кандидатів яких мали винести в сесійний зал. А найголовніше – проти пішли партнери по коаліції з «Народного фронту». З «фронтовиками» голосів на новий ЦВК, строк повноважень якої добіг кінця ще два роки тому, точно б вистачило. Але ті все сильніше рвуть зв’язки з президентською командою і тут пішли на принцип.
Формально друга за кількістю фракція перейнялася інтересами своїх ідейних супротивників з Опозиційного блоку. «Фронтовики» вимагали додати до списку кандидатів до ЦВК представника Опоблоку, бо резолюція ПАРЄ зобов’язує урахувати інтереси всіх парламентських фракцій. Насправді ж, у «Фронті» побоювались, що оновлений склад комісії розв’яже Порошенку руки в призначенні дострокових парламентських виборів. Саме цим сценарієм гарант періодично шантажує соратників по більшості. Плюс - не хотіли вручати Порошенку подарунок у вигляді контрольованої більшості в ЦВК. Каменем спотикання стала математична задачка, яку вигадали на Банковій: на 13 вакансій в Центрвиборчкомі Порошенко подав 14 кандидатур. Це унеможливлювало голосування пакетом, до якого схилявся «Народний фронт», та залишало маневри для «кидка» з боку запеклих соратників з БПП.
За великим рахунком, аби в ЦВК був кворум для прийняття рішень, на додачу до двох членів комісії з незавершеними повноваженнями достатньо було б обрати шість нових. Але рейтингове голосування до обіду показало, що голосів на це в залі нема, а торги, що тривали до вечора, ні до чого не призвели. Фракція БПП у знак протесту покинула сесійну залу, заявивши, що не буде голосувати за інші проекти, доки не буде розблоковане питання ЦВК. Але інші фракції за відсутності найбільшої пораділи перемозі парламентаризму і тому, що не піддались президентському шантажу. І навіть у піку президенту схвалили технічний законопроект щодо забезпечення офіційної публікації законів України. Це відбулось за відсутності майже всіх депутатів БПП. Зала тішилась так, нібито прийняла бюджет після безсонної ночі.
«Дуля в кишені»
Цією «дулею в кишені» парламент заодно ламає один з сценаріїв, які в останні місяці «варились» на Банковій. Мова про дострокові президентські вибори. На перший погляд, логіки в них мало. Достатньо подивитись на поточні, м’яко кажучи, скромні рейтинги Петра Порошенка, аби визнати: його шанси на другий термін вельми примарні. Але технологи підрахували, якщо діючий президент все ж плекає надії на успіх, то краще йти на вибори зараз, ніж весною. Бо якщо затягнути, то в пасив президенту занесуть підняття тарифів на газ, проблеми з проходженням опалювального періоду, вірогідне неотримання траншу МВФ, яке підштовхне гривню до девальвації… Та й члени президентської команди на місцях, які мають кувати його повторне президентство, чим далі тим більше будуть зневірюватися у лідерові та дивитися по сторонах у пошуках нового політичного даху. Власне, дехто займається цим вже зараз. Це означає, що всі розрахунки на мажоритарників та вертикаль держадміністрацій, які мають працювати на перемогу гаранта, не спрацюють. Дострокові ж вибори мають увесь цей ресурс мобілізувати.
Бліц-криг, який хоче провести Порошенко, фактично лишає його сам на сам з Тимошенко, яка має оргструктуру та методично готується до виборів, і відсікає від боротьби гравців другого ешелону. Зокрема, мова про нового фаворита останніх соціологічних опитувань Анатолія Гриценка. «Полковник» просто не встигатиме за короткий час дострокової кампанії мобілізувати своїх прихильників та залучити необхідні ресурси. Хитання в випадку «швидких виборів» можна спрогнозувати і в союзі Володимира Гройсмана та «Народного фронту», які поки не визначились зі стратегією свого політичного майбутнього.
Тож один з робочих сценаріїв Банкової – провести вибори вже восени 2018-го, не чекаючи весни.
Гра навколо ЦВК
Очікувалось, що на день Конституції Порошенко може зробити якусь сенсаційну заяву. Деякі ЗМІ навіть поширювали інформацію, що гарант може подати у відставку і запустити карусель виборів. Це право президенту надає 108 стаття Конституції, в якій відставку перелічено серед чотирьох підстав для припинення повноважень. Але ані на день Конституції, ані пізніше ніяких «апокаліптичних» заяв з вуст Порошенка не пролунало. Одна з причин, через які Петро Олексійович досі не форсує процес, – до дострокових виборів він обов’язково хоче змінити склад ЦВК. До старого складу комісії на чолі з одіозним Михайлом Охендовським, який кував першу перемогу Порошенка, з великим скепсисом ставляться на Заході, там публічно вимагають його заміни. Свою ж майбутню перемогу президент хоче бачити бездоганною, з точки зору легітимності.
Є ще один важливий нюанс, який може пояснювати, чому Порошенко так зажадав оновлення складу ЦВК. Стаття 9 закону «Про вибори президента України» чітко зазначає, що «особа, повноваження якої на посту президента були припинені достроково відповідно до Конституції, не може бути висунута кандидатом на пост президента на позачергових виборах, призначених у зв'язку з вказаним припиненням повноважень». Проте цю норму за бажання можна обійти, поставивши Конституцію вище за цей окремий закон. І вирішує це питання саме ЦВК.
«Сумніви щодо конституційності такої норми є, бо Конституція виставляє чіткі умови для кандидатів на пост президента. І там немає такої умови, про яку йдеться в законі, – пояснює заступник голови ЦВК Андрій Магера. – Є ще інший чинник – коли президент подає у відставку, він може балотуватись не як діючий президент, а як особа, яка вже не має повноважень. Багато залежатиме від того, як цю норму у взаємозв’язку з Конституцією трактуватиме склад ЦВК, який буде діяти на час розгляду цього питання».
Відповідно підконтрольна Порошенку комісія і правильне «тлумачення» цієї норми відкриває йому шлях до повторного балотування. Але тут вже палиці в колеса встромив «Народний фронт»…
«Дубль 2»
Пояснити електорату, чому він хоче дострокових президентських виборів, у яких сам візьме участь, Петро Олексійович може по-різному. Зокрема президент міг би пафосно заявити, що хоче підтвердити вотум довіри від українського народу.
Що ж саме Порошенко може запропонувати електорату у своєму «другому виданні» і які переваги він має над іншими конкурентами?
Незрозуміло, що представляє з себе партійна структура президентської політсили, яка давно вже не проводила з’їздів, а її формальний лідер Віталій Кличко давно написав заяву про відставку. Але попри це, на тлі інших кандидатів діючий президент виглядає найбільш підготовленим та ресурсним. Знову ж таки – за ним ініціатива.
Окрім розпіареного безвізу, в позитив собі Порошенко може занести ініціацію отримання автокефалії українському православ’ю. Навіть якщо Томос не буде отримано найближчим часом, слова Вселенського Патріарха Варфоломія про невизнання приєднання Москвою української церкви ставлять хрест на монополії Московського патріархату на канонічність. Тема автокефалії – одна з небагатьох виграшних для президента, тож Порошенко не забуває регулярно її педалювати (востаннє – під час візиту в Сербії), а піарники – розганяти. Головне – що процес запущено.
У 2014-му році Порошенко йшов на вибори з програмою «за все хороше, проти всього поганого» і намагався показати себе компромісною фігурою для всіх регіонів. Це йому в результаті вдалося – він переміг не тільки в усіх областях, а й в усіх виборчих округах, крім одного, де його обігнав Михайло Добкін. Але зараз команда Порошенка робить чітке позиціонування на Захід та Центр та патріотичний електорат. Усі скандали навколо офшорів, Мальдів та інший неприємний «дріб’язок» президентські технологи намагаються «заретушувати» позиціонуванням Порошенка як єдиного справжнього патріота, який в змозі дати відсіч Кремлю. І тут він поки виглядає виграшно перед Юлією Тимошенко з її зарозумілими та надто обережними щодо країни-агресора заявами.
При цьому сама Тимошенко не підбирає слів щодо самого Порошенка. Багато галасу наробила її остання заява про те, що Порошенко хоче ініціювати початок великої війни на Донбасі, аби ввести надзвичайний стан і взагалі не проводити вибори. Не будемо коментувати такі алармістські висловлювання лідерки «Батьківщини», проте очевидно, що статус головнокомандувача Петро Олексійович дійсно може використати на виборах на свою користь. Якщо Юлія Володимирівна лякає, що завдяки своїм «друзям» з «ДНР»–«ЛНР» Порошенко може сприяти захопленню нових українських територій, то можливий і протилежний варіант. Наприклад, українська армія може організувати «маленьку звитяжну війну» зі звільненням кількох населених пунктів на окупованій території, що буде представлено як велика перемога.
Звісно, нічого не заважає йти на дострокові президентські вибори Порошенку і з нинішнім складом ЦВК. Але після вчорашніх подій, коли парламент показав президенту зуби, цей сценарій виглядає досить складним для виконання. І не тільки тому, що Порошенку психологічно важко буде добровільно відмовитись від влади, а й тому що залежатиме все цій історії не від нього одного. Призначити президентські вибори та виділити на них фінансування мають Верховна Рада та Кабмін, які з різних причин можуть цього не робити. Фактично за самоусунення Порошенка президентські повноваження переходять до голови Верховної Ради Андрія Парубія, який фактично і визначатиме, коли призначати вибори. Відтягувати цей момент він може скільки завгодно. По суті, як і дострокові парламентські. А вчорашнім демаршем своєї фракції, на думку багатьох депутатів, Порошенко попередив Раду і про таку можливість.
Павло Вуєць, «Главком»
Читайте також: Хто замінить Охендовського. Порошенко вніс подання на 13 нових членів ЦВК (список)