Петро Олексійович так і не спромігся пояснити партнерам, що вони отримають після перемоги
Тандем Петра Порошенка та Олександра Турчинова, який склався останніми роками, дав тріщину. Секретар РНБО, якого тривалий час в оточенні президента бачили у ролі «тіньового» керівника виборчого штабу Порошенка, вмив руки. Тепер він, як і решта соратників з «Народного фронту», шукає інші шляхи політичного виживання.
Ситуація з Турчиновим показова. Він вважався одним із найближчих до президента «фронтовиків», і саме від його рішення залежало, на кого робитиме ставку значна частина політиків з партії, яка у 2014 році фактично виграла парламентські вибори.
Головна проблема у тому, що у «Фронті» взагалі не лишилося більш-менш рейтингових фігур для участі в президентській кампанії. Тобто команда позбавлена лідера, який міг би об’єднати усіх перед виборами. Окремих топ-«фронтовиків», зокрема Арсена Авакова та Арсенія Яценюка, все частіше прив’язують до команди Юлії Тимошенко. Начебто лідерка «Батьківщини» готова прийняти назад до себе обох, як заблудлих овець. Принаймні, усі сторони підтверджують, що переговори про це мають місце. Та от щодо такого сценарію у випадку з Турчиновим, який був правою рукою Юлії Володимирівни довгі роки, а потім відокремився, є дуже великі сумніви. Забагато особистого. «Розлучення» між колишніми близькими соратниками відбувалось дуже болісно для Тимошенко, і пробачити зраду 2014 року вона, за інформацію її найближчого оточення, поки не готова. Хоча українська політика бачила і не такі кульбіти. Та ж Тимошенко після всіх «драних лисиць» та «кремлівських зозуль» зарила сокиру війни з Олегом Ляшком, якого свого часу і «вивела в люди».
Взаємна втома
Олександр Валентинович у ролі тіньового керівника штабу Порошенка виглядав би логічно. В умовах, коли головним конкурентом діючого президента вважалась Юлія Тимошенко, Порошенку став би у великій нагоді досвід Турчинова. Він пройшов з «леді Ю» вогонь, воду і мідні труби. І саме в ті часи, власне, проявились всі його таланти «орговика».
На посаді секретаря РНБО Турчинов дійсно дуже зблизився з Порошенком, який став його безпосереднім керівником. У «Народному фронті» з ревнощами дивились на цей союз, особливо враховуючи, що на Турчинова орієнтується чимала група у фракції, зокрема, голова ключового парламентського комітету з питань безпеки та оборони Сергій Пашинський. Секретар РНБО брав участь у робочих нарадах на Банковій, де обговорювалась стратегія майбутніх виборів, хоча повноцінним штабом на той момент це зібрання назвати було важко.
Турчинов був драйвером створення єдиної оновленої «партії влади», перемовини про яку мляво велись між акціонерами коаліції довгі місяці. З Адміністрації президента навіть розпускались чутки про дострокові парламентські вибори, які можуть мобілізувати владну команду та її електорат. Але тотальна недовіра між «учасниками змагань» та нестабільні рейтинги Порошенка похоронили цю ідею, а з цим зник і ентузіазм самого «кривавого пастора».
«Фронтовики» у приватних розмовах зізнаються, що вже не вірять у другий строк Порошенка і шукатимуть іншу фігуру, яку підтримуватимуть в президентській гонці. Та й сам Петро Олексійович не сприяв консолідації навколо себе, бо так і не спромігся пояснити партнерам, що ж саме вони отримають після його можливої перемоги на виборах.
«Порошенко поки сам не може визначитись, чи треба йому йти на другий термін, чи ні, – описують внутрішню атмосферу джерела «Главкому» у БПП. – Турчинову просто набридла ця невизначеність. До того ж, зараз керувати кампанією Порошенка та отримати результат набагато складніше, ніж в 2014-му, коли Ковальчук (Віталій Ковальчук – заступник голови адміністрації президента – «Главком») зібрав всі лаври. І навіщо Турчинову так підставлятись?»
В оточенні Турчинова по-своєму пояснюють те, що його шляхи з Порошенком розійшлися. «Петро – сам собі голова штабу, – пояснює причину співрозмовник, близький до секретаря РНБО. – Він може керувати тільки тими людьми, яких сам призначив, а посередники йому просто заважають. А Олександр Валентинович – не та фігура, яка буде зіц-головою штабу». Авторитарні звички президента, який контролює усе до дрібниць, добре ілюструє, наприклад, той факт, що він сам розробляв останню свою рекламну кампанію. Петро Олексійович вислухав консультантів, але гасла для білбордів з переліком своїх досягнень, якими зараз заставлена країна, у підсумку придумував сам.
«Фронт» на розпутті
Наразі за креативну складову в команді Порошенка, що займається підготовкою до виборів, в ранзі консультантів відповідають Юрій Стець та Ігор Гринів. Сергій Березенко займається округами та перемовинами з мажоритарниками, які, за планом, мають працювати на перемогу Порошенка, Віталій Ковальчук курує губернаторську вертикаль, яка має займатись тим самим. Турчинову в цій компанії місця не знайшлось. Як і його соратниці Вікторії Сюмар, що тривалий час вела певні медійні напрямки на Банковій та навіть писала концепції майбутньої президентської кампанії. За інформацією «Главкома», наразі разом з патроном вона усунута від цих процесів.
У самого Турчинова кілька місяців тому офіційно заперечували, що він збирається очолювати чийсь штаб на виборах і тим більше не має наміру балотуватись у президенти сам.
«Тепер коли стають очевидними нерадісні перспективи Порошенка, навіщо Турчинову вплутуватись в таку ризикову авантюру, як його передвиборча кампанія? Він же реаліст, – так бачить ситуацію політтехнолог Андрій Золотарьов. – До того ж, знаючи, як Порошенко особисто любить все контролювати, Турчинов не захотів бути на других ролях. Так керувати штабом, як у Тимошенко, він би тут не зміг. Можливо, ватажки «Народного фронту» зроблять ставку на інші фігури – Тимошенко, Гриценка… А від Порошенка настав час «відгрібати».
«Думаю, проблема між ними не стільки в управлінській стилістиці Порошенка – це ж не заважає їм взаємодіяти як президенту та секретарю РНБО, – вважає політолог Володимир Фесенко. – Скоріше, справа в тому, що немає визначеності зі стратегією, яка буде обрана Порошенком. А Турчинов, ймовірно, хоче бути керівником штабу з такою стратегією, розуміючи, як йти до перемоги. Також, можливо «Народний фронт» намагається таким чином чинити тиск на Порошенка, аби він визначився: чи бере участь в президентських виборах, чи ні, чи визначився щодо конституційної реформи».
Цікаво, що на прийом в американське посольство 3 липня «Народний фронт» заявився цілою партійною делегацією. На її чолі був Арсен Аваков та Арсеній Яценюк, а Турчинов тримався дещо окремо. Якраз така показова групова ідентичність, як не парадоксально, може демонструвати великі внутрішні проблеми. Рядові депутати-«фронтовики», багато з яких потрапили у парламент випадково, визнають, що це – їхня перша і остання каденція, а також констатують, що верхівка фракції давно живе своїм життям. Звісно у «топ-менеджерів» свої турботи – їм треба визначитись, куди «рулити» далі. Але, схоже, вони вже точно визначились, що робитимуть це без Петра Олексійовича.
Павло Вуєць, «Главком»
Читайте також:
- Рік до виборів. Як Тимошенко готується до головної битви
- Хто замінить Януковича. Кастинг на кандидата Південного Сходу
- «Валентин не приховує, що хоче стати президентом». Кандидат Наливайченко та його команда
- «Дотерли». Таємні домовленості «партії влади»
- Третього не дано: як шукають альтернативу Порошенку і Тимошенко
- Не повернулись з «Фронту». Куди «розбігаються» соратники Яценюка
Коментарі — 0