Протест 17 жовтня. Перші висновки і підсумки

Мітинги під Верховною Радою та в усіх обласних центрах України його організатори готували чи не два місяці. Спочатку головних вимог до влади було лише три: скасування депутатської недоторканності, створення Антикорупційного суду та зміни виборчого законодавства (пропорційна система з відкритими списками). Причому Саакашвілі фактично приєднався до вимог, які висловлювали та збирались відстоювати громадські активісти, але так вдало потягнув ковдру на себе, що ця акція тепер асоціюється насамперед з ним. Ближче до початку протестів він ще й розширив список претензій конкретно до президента, які йому передали пересічні українці. Додались: заклики розпочати реальну боротьбу з корупцією, відсторонити від політичного процесу бізнес-партнерів президента, продати свій бізнес, на додачу до ухвали нового виборчого законодавства переформатувати «прострочений» склад ЦВК та ввести річний мораторій на підвищення тарифів, ліквідувавши скандальну схему «Ротердам плюс» та знищивши газову мафію.

До акції 17 жовтня долучилися нардепи, громадські активісти та представники різних політичних сил та рухів. Протест продовжуватиметься принаймні до четверга, саме на цей день спікер Верховної Ради Андрій Парубій анонсував розгляд вимог протестувальників (мова лише про депутатську недоторканність та зміни до виборчого законодавства). Але є одна умова, яка може відтермінувати обіцянку - все це голосуватиметься «після» медичної реформи. Можна впевнено прогнозувати, що її розгляд затягнеться, тож і ці питання найближчим часом не будуть вирішені.

А поки час зробити перші висновки із подій 17 жовтня.

Поліції більше ніж мітингувальників?

За даними керівника поліції Києва Андрія Крищенка, очікувалося, що в акції візьме участь до 10 тисяч людей. Проте 17 жовтня, за попередніми оцінками, на вулиці вийшло не більше 5 тисяч осіб. Правоохоронців, візуально здавалось, було десь стільки ж. Хоча офіційно на чергування у середмісті вийшли 3,5 тисяч поліцейських та нацгвардійців.

В урядовий квартал зранку пройти можна було лише через рамки металошукачів, а ближче до початку засідання Ради її оточили колони Нацгвардії і поліції, бо серед організаторів протесту лунали ідеї блокувати або навіть штурмувати парламент.

Організатори: соратники чи конкуренти

«Свобода» та «Національний корпус», що також планували долучитися до акції протесту, зробили це, але далеко не в такому складі, як могли б. Обидві сили он-лайн підтримали «вимоги українців». Проте, відверто кажучи, на факельний марш на Покрову вони вивели набагато більше людей. «Правий сектор», ВО «Свобода» та «Національний корпус» та інші організації зібрали на «Марші слави» до 20 тисяч активістів.

Певні тертя в лави організаторів вніс той факт, що Саакашвілі фактично приєднався до їхніх вимог вимог, але вдало потягнув ковдру на себе. І тепер вийшло, ця акція передусім асоціюється лише з ним. Очевидно, Тягнибок, Білецький та Ярош не вельми хотіли створювати вигідне тло велелюдності саме для Саакашвілі.

Безпека: бійка таки сталася

Перша половина першого дня протестів пройшла більш-менш спокійно. Лише нардеп Володимир Парасюк «засвітився» сваркою та штовханиною із начальником Управління державної охорони Валерієм Гелетеєм.

Дісталось і народному депутату Олексію Гончаренку: під час проходженням імпровізованої рамки безпеки, спорудженої учасниками акції протесту, політика закидали яйцями.

Але справжнім сутичкам між учасникам акції протесту запобігти таки не вдалося. Частина мітингувальників від Верховної Ради вирушила до Адміністрації президента, проте була зупинена правоохоронцями. Нацгвардійці застосували газові балончики після спроб активістів прорвати кордон силовиків. В результаті постраждали люди з обох боків.

Фактично в той же час на вулиці Грушевського біля будівлі Верховної Ради учасники акції протесту встановили намети, перекривши автомобільний рух.

Ідеї Майдану живі?

Нинішня акція фактично стала інфляцією ідей Майдану. Напередодні людей через групи у фейсбуці збирали на протекст, в тому числі, і за погодинну оплату. А протягом дня у натовпі можна було спостерігати за відвертими провокаціями та роботою підбурювачів. Окремі «учасники» акції стягували з правоохоронців шоломи та відбирали щити.

Подачка від Банкової: влада почала «гру у піддавки»

Однією з вимог учасників акції протесту було скасування депутатської недоторканності. Команда президента вправну підібрала цей пас. Президент запропонував Верховній раді внести зміни в Конституцію в частині недоторканності депутатів парламенту. Відповідний законопроект №7203 був сьогодні зареєстрований у ВР. Щоправда, торкнеться це вже наступного скликання. Адже Порошенко вважає, що такі зміни слід запровадити із 2020 року.

Дехто із депутатів, причетних до протесту, вже розцінили це як «подачку». «Порошенко не був би Порошенком, якби не підклав свиню, - написав на своїй сторінці у Фейсбуці нардеп від БПП Сергій Лещенко. - Цей законопроект повністю повторює депутатський, тільки з однією різницею - скасовувати недоторканість Порошенко хоче... з наступного скликання Ради. Тобто на його клан, який останні три роки грабує Україну, ці поправки поширюватися не будуть».

Хоча нардеп від «Народного фронту» та співавтор депутатського законопроекту про недоторканність Леонід Ємець зазначив, що президент більше за депутатів зацікавлений у знятті недоторканності, «оскільки запропонував більш реальний варіант».

Нагадаємо, раніше у ВР зареєстрували законопроект, який дозволяє залучати депутатів до відповідальності, затримувати і арештовувати. Разом з тим, автори хочуть залишити норму, згідно з якою нардепи юридично не відповідають за результати голосування в парламенті.

По суті, владна верхівка змушена була включитися у процес та розпочала гру, головна мета якої затягнути процес в часі. Вже після виголошення вимог протестувальників президент, як зазначено вище, вніс законопроект про недоторканність, а спікер ВР Андрій Парубій запевнив, що Рада на цьому пленарному тижні (до 20 жовтня) розгляне законопроекти щодо скасування депутатської недоторканності та введення пропорційної виборчої системи з відкритими списками партій. Щоправда, це станеться після розгляду законопроекту щодо медреформи, сподіватись що цей процес пройде швидко і гладко та за один день – важко. Тож, можна говорити про задіяну технологію виснаження. Принаймні погода цьому сприятиме: синоптики вже напророчили різке похолодання о кінця тижня.

До того ж партія Вадима Рабиновича «За життя», яка близько двох тижнів не нагадувала про себе, знову вивела людей під Нацбанк. Вочевидь, пригадавши, що Гонтарева досі не звільнена, Рабінович таким чином, створює видимістьальтернативну картинку протестів.

Протест чи дестабілізація?

Коментуючи вимоги протестувальників, Парубій іще раз нагадав, що із трьох вимог парламент може розглянути зняття недоторканності та зміну виборчої системи. Водночас вимога щодо створення Антикорупційного суду потребує відкликання авторами зареєстрованих законопроектів щодо цього і внесення президентом іншого законопроекту.

«Чи почула нас влада? Почула. Чи виконає вона наші вимоги? Частково виконає, повністю ні. Втім, було б наївним сподіватися на виконання усіх вимог після однієї акції. Значить, будуть інші...», - написав у Фейсбуці лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко.

«Ми змусили президента та лідерів політичних фракцій згадати свої передвиборчі обіцянки та прозвітувати перед суспільством про їхнє виконання», - прокоментував попередні результати акції 17 жовтня екс-нардеп Єгор Фірсов.

За його словами, президент під тиском людей, за певною інформацією, навіть почав формувати робочу групу, яка розроблятиме закон про антикорупційний суд.

Проте політолог Олеся Яхно-Бєлковська висловила думку, що метою сьогоднішнього мітингу для окремих політичних сил є не політичні зміни, а провокація та дестабілізація ситуації. «Зняття/обмеження депутатської недоторканності залежить від самих депутатів, які, як ми бачимо, незалежно від гасел, в реальності не хочуть обмежувати свої можливості. Пропорційна система виборів має противників, перш за все, у депутатів-мажоритарників. Ну а щодо антикорупційного суду, як ми знаємо, Венеціанська комісія розкритикувала обидва законопроекти (і від влади, і від опозиції). При цьому Михайло Саакашвілі як один з головних ініціаторів акції апелює чомусь виключно до Петра Порошенка», - звертає увагу вона.

«Ну а поведінка Парасюка, повідомлення СБУ про те, що 14 жовтня були затримані кілька осіб, які готуються до акції 17 жовтня зі зброєю, відверті провокації людей з нашивками «Донбас» і т.д. - тільки підтверджують, що мета - це не виконання політичних пунктів, а паралізація роботи парламенту і дестабілізація ситуації. У Росії, думаю, аплодують», - додала політолог.

Катерина Пешко, «Главком»