Що таке «план Сайдіка» і чому він викликав переполох у Києві

Спеціальний представник ОБСЄ Мартін Сайдік запропонував власний план вирішення конфлікту на Донбасі, який отримав назву «план Сайдіка».

Мартін Сайдік бере участь  розробці та реалізації мінських угод з 2015 року, він є спеціальним представником голови ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи.

Новий план австрійський політик представив на засіданні ради міністрів закордонних справ ОБСЄ в грудні в Мілані, де були присутні представники України, Росії, Німеччини та Франції, а вже 24 січня розповів про деталі в інтерв’ю Kleine Zeitung.

В Україні «план Сайдіка» оцінили неоднозначно. Бо він хоч і передбачає розміщення на окупованих територіях місій ООН та ОБСЄ, проте у ньому не уточнюється, як будуть виводити зі Східної України російські війська та роззброювати бойовиків. Тому існує ризик, що план просто забезпечить закріплення незаконних збройних формувань як представників «законної влади» в регіоні, і як наслідок – зняття санкцій з Росії.

Крім того, невідомо, яким буде кількісний склад місії ООН і як довго вона триватиме.

«План Сайдіка» не несе в собі принципово інших положень, ніж ті, які закладені в мінських угодах, які  своєю чергою не виконуються російською стороною. Тому так само немає гарантії, що Москва з ентузіазмом розпочне виконувати «план Сайдіка», за яким ратифікувати нову угоду повинна буде і  Держдума.

Що ж пропонує Сайдік

Вибори на окупованих територіях Донбасу провести із залученням місій ООН та ОБСЄ. На думку Сайдіка, Україна якщо і зможе самостійно провести там вибори, то навряд чи забезпечить їхню легітимність. Представники Організації Об’єднаних Націй повинні взяти на себе організацію виборів, а слідкувати за процесом будуть члени місії ОБСЄ, яка і виконує на Донбасі функцію спостерігача.

«Для проведення місцевих виборів (на Донбасі, – ред.) необхідна зовнішня допомога. Ми дійшли висновку, що це може бути тільки ООН. Завдання ОБСЄ – слідкувати за процесом виборів, а не організувати їх», – зазначає Сайдік в інтерв’ю.

Місії ООН і ОБСЄ повинні діяти на Донбасі не паралельно, а спільно, під єдиним керівництвом спеціального представника.

Для реалізації цього плану потрібно буде менше 20 тис. представників місії ООН, вважає Сайдік, хоча додає, що скільки точно потрібно людей – ще не підраховували.

Мирний план мають підписати усі керівники країн «нормандської четвірки»: України, Росії, Франції і Німеччини. Документ повинен бути затверджений парламентами країн, на відміну від мінських угод, які не були ратифіковані ні українським, ні російським парламентами.

«Мінські угоди не ратифікували ні російський, ні український парламент. Це, звичайно, проблема. Наша ідея полягає в тому, щоб мати цю політичну вагу, щоб кожен дотримувався і реалізував документ, який також затверджується парламентами», – пояснив Сайдік.

За його планом, має бути створено Європейське агентство з відновлення Донбасу – на кшталт того, яке раніше ЄС мало на Балканах. Дія агентства має поширюватися на всі райони Донецької та Луганської областей. Воно буде співпрацювати з місіями ООН та ОБСЄ, але не буде підпорядковане його спільному керівництву.

Окрім агентства пропонується створити перехідну адміністрацію ООН, завдання якої – слідкувати за виконанням мирного плану, а також проводити заходи для реінтеграції непідконтрольних районів Донбасу у правове поле України.

Сайдік підкреслює, що мета –  не позбавити владних повноважень «місцеве населення», а забезпечити реалізацію його прав, зокрема амністії. Автор мирного плану додає: мінські домовленості передбачали, що представники ОРДЛО візьмуть участь у виборчому процесі та їхні вимоги будуть почуті, і так само має бути після ухвалення нової угоди.

«Необхідно гарантувати, що люди в Донецькій та Луганській областях дійсно отримують права, які містяться у мінських угодах. Це також включає мовне самовизначення», – заявив Сайдік.

Реакція України

На «мирний план  Сайдіка» відреагували у Міністерстві закордонних справ України. Очільник відомства Павло Клімкін назвав цей план «особистим баченням» Сайдіка, мовляв  у ньому немає принципово нових позицій, і зміст плану майже не відрізняється від того, що пропонують мінські домовленості. «За змістом, це поки що те саме. Як кажуть ті ж яйця, тільки в профіль», – висловився міністр, додавши, що реальні кроки з урегулювання ситуації на Донбасі можливі після зникнення «ЛНР» і «ДНР».

Клімкін додав, що для Києва принципово, щоб перед виборами на окуповані території спочатку зайшов міжнародний компонент і провів заходи для підготовки до законних і чесних виборів. Тоді як у плані не розписаний детально цей процес.

«За формою, тільки за формою, там є певний прогрес, оскільки дуже важливо, щоб хоча б пан Сайдік і його колеги зрозуміли, що потрібен міжнародний компонент – потрібен міжнародний військовий компонент, поліцейський компонент і міжнародна адміністрація. Це вже добре», – підсумував Клімкін.

З очільником МЗС погодилась і віце-спікер Верховної Ради та член гуманітарної підгрупи тристоронньої контактної групи на переговорах у Мінську Ірина Геращенко. Вона вважає ініціативу Сайдіка самодіяльністю, адже мандату для вирішення подібних питань у нього «ані від ОБСЄ, ані від нормандського формату у представника ОБСЄ в контактній групі немає».

«Особливо екзотичними прозвучали заяви про спільне голосування «плану» в парламентах. Це недипломатична заява, яка негативно сприйнята українським парламентом, який є самостійною гілкою влади», – написала у Facebook Геращенко, додавши, що документи на ратифікацію подає до Верховної Ради президент, «але аж ніяк не анонсують дипломати інших країн». Крім того, за словами нардепа, поки російські війська не вийдуть з Криму і Донбасу, не може існувати жодного документа, який можуть одночасно ратифікувати Верховна Рада і Держдума. «Та ми й не потребуємо голосувань будь-якого парламенту інших країн будь-яких питань, що стосуються внутрішньої політики, суверенітету України», – підсумувала Геращенко.

На думку віце-спікера, дія мінських угод заблокована саме Росією, через яку і триває війна на Сході України, а тому Сайдіку слід було б зробити заяву «про деструктивну позицію РФ на Донбасі».

Геращенко нагадала, що в України є також і мирний план, у якому ми давно виступаємо за введення миротворчої місії ООН на Донбас, що також блокує лише Росія.

У Києві також наголошують, що з плану Сайдіка були озвучені поки лише загальні тези, тоді як деталі невідомі, а тому давати йому оцінку поки зарано. Зокрема, незрозуміло, як відбуватиметься демілітаризація незаконних збройних формувань, у які терміни, яким буде процес виведення іноземних військ із території Донбасу, якою буде амністія тощо.

«Те, що прозвучало у ЗМІ від пана Сайдіка, – це лише загальні тези, з якими важко сперечатися; я б хотів одразу зазначити, що я вважаю такі тези прийнятними. Але разом з тим, як свідчить наш гіркий досвід, диявол криється у деталях, а деталі нам не відомі», – визнав Георгій Тука в ефірі одного з телеканалів.

Появу такого плану як альтернативи мінським домовленостям схвалив віце-прем‘єр-міністр Роман Безсмертний.  «Мінські домовленості не працюють, бо вони є нікчемними з правової точки зору. Їх не підписували, їх не ратифікували парламенти, під них не виділялись ресурси. Тому невипадково у пропозиціях Сайдіка є необхідність формалізації домовленостей. Дуже добре, що прописується роль ООН як лідера цього процесу, з’являється фігура спецпредставника цієї організації», – пише Безсмертний. Але недолік мирного плану – те, що вибори на Донбасі передбачено провести в умовах, поки там присутні будуть регулярні війська, що робить неможливим початок політичного процесу.

Жорсткішу позицію щодо «плану Сайдіка» висловив екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера. Він  побачив у ньому більше вигоди для Росії і для бойовиків ОРДЛО, але не для України. На його думку, план передбачає визнання влади в регіоні проросійських бойовиків, що несе за собою зняття санкцій з Росії.

«Ключовою метою цього плану є проведення виборів в ОРДЛО, що без процесу дерашизації цих окупованих місцевостей означатиме лише фактичну легітимізацію панівних сепаратистських режимів. Зрозуміло, все це з подальшою відбудовою цих територій за рахунок бюджету України. Плюс – зняття санкцій з держави-агресора, адже тоді санкції з боку ЄС втрачають будь-який сенс. Але де тут вигода для України?», – пояснює Магера.

Реакція Росії

Проте у Москві однозначної підтримки «плану Сайдіка» теж не висловили.  Навпаки, представник РФ у контактній групі Мінська Борис Гризлов заявив, що «шлях до миру в Донбасі лежить через точне виконання мінських угод».

У російському МЗС обмежились загальними фразами про те, що «для конструктивної роботи він  (мирний план, – ред.) повинен бути підтриманий усіма сторонами конфлікту, але поки цього немає». Зокрема директор департаменту загальноєвропейського співробітництва МЗС Росії Андрій Келін вказав, що план не підтримала українська сторона, а також важливо, щоб тези Сайдіка підтримали бойовики «ЛДНР».

Схоже на те, що Росія і далі буде стояти на звичній для себе позиції і звинувачуватиме Україну у невиконанні мінських угод, так само відмовиться брати на себе відповідальність і за дотримання будь-яких інших домовленостей.

Яна Степанковська, «Главком»