Скасування безвізу? Що стоїть за політичним шантажем України
Напередодні саміту Україна-ЄС трапився переполох
Повідомлення про можливість скасування безвізового режиму для України шокувало багатьох українців. Ми вже звикли до переваг біометричних паспортів та можливості безперешкодного перетину європейських кордонів.
27 вересня шість країн – Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина – підготували внутрішній документ щодо візових питань. У ньому, як повідомило «Радіо Свобода», й зазначалося, що громадяни окремих країн (зокрема Грузії, Молдови, Західних Балкан та України) користуються безвізом, щоб незаконно проживати в ЄС і подавати необґрунтовані клопотання про притулок.
Згадані вище країни винесли свої оцінки в рамках четвертого звіту Євросоюзу щодо перебігу послабленого візового режиму, який був оприлюднений у серпні 2021 року.
Треба відзначити, що Австрія, Італія та Словаччина не згадують Україну у своїх оцінках. Разом з тим Відень назвав механізм зупинки візового режиму «однозначно ефективним інструментом» та закликав до подальшої оцінки Візовою робочою групою ситуацій, коли країни, які мають певні візові режими, не впроваджують рекомендації Євросоюзу.
Тим часом Бельгія назвала звіт таким, що загалом відповідає висновкам попереднього документа. Водночас Брюссель звернув увагу на те, що кількість заявників на надання притулку з України потребують моніторингу «в меншій мірі», ніж із Грузії та Північної Македонії.
Натомість, схоже, що Чехія найбільше скаржиться на порушення візового режиму громадянами Грузії, Молдови та України. За статистикою цієї держави, українці – перші за кількістю заявок на надання притулку у 2020 році з числа країн, які не мають візового режиму з Чехією. «Кількість заявок на надання притулку зросла на 13% у 2020-му (311 у 2019-му, 351 у 2020-му). Станом на серпень 2021 року кількість прохачів притулку, подана громадянами України, зросла на 22% порівняно з таким же періодом торік», – йдеться в даних чеської сторони.
Крім того, за даними Праги, українці – найчисельніша група громадян країни за межами ЄС, які нелегально живуть у Чехії. У 2020 році цей показник зріс до 3 242 порівняно з 1 504 у попередньому році.
Між тим Франція схвально оцінила звіт, закликавши водночас Албанію та Грузію продовжувати зусилля з протидії нерегульованій міграції та безпідставним заявам на надання притулку на своїй території.
За даними Німеччини, Україна, Грузія, Молдова, а також Албанія та Сербія були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців у 2020 році. При цьому Україна посідала п’яте місце в цьому рейтингу з 6817 підозрюваними у порушенні режиму, що становило зростання 38% у порівнянні з попереднім роком.
Водночас Німеччина зазначає, що кількість заявок з боку українських громадян на міжнародний захист у ці країні знизилася на 61% у 2020 році порівняно з 2019-м.
Реакція на публікацію цього документа була майже миттєвою. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр одразу відхрестився від чуток, що Україна та інші держави після звіту можуть втратити безвізовий режим із Євросоюзом. А повідомлення ЗМІ назвав фейком.
Однак, навіть поява такого «внутрішнього документа» ЄС не може не викликати тривоги. І ставить низку питань. Зокрема, наскільки вірогідним є сценарій позбавлення українців віз, і чому такий документ з’явився саме напередодні саміту Україна-ЄС?
У коментарі «Главкому» Речник МЗС Олег Ніколенко зазначив, що українська сторона не отримувала офіційних сигналів від Європейської комісії про загрозу скасування безвізового режиму. «Жодних причин для такого рішення немає і не може бути», – підкреслив він.
Тим часом віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що новини про ймовірність скасування безвізового режиму для українців Євросоюзом є інсинуаціями напередодні саміту Україна-ЄС. «Я повністю можу спростувати інформацію про те, що Україна не відповідає критеріям функціонування безвізового режиму», – заявила вона.
Представник України при ЄС (2010-2015) Костянтин Єлісєєв на своїй сторінці у Twitter також написав, що загрози скасування безвізу України з ЄС поки немає. «Свого часу було закладено низку запобіжників, аби не дозволити це зробити за примхою окремої країни. Але погано, що знов у Брюсселі порушують цю тему. Це сигнал, що слід мати активний діалог з ЄК, дотримуватися взятих зобов’язань», – підкреслив він.
«Ніхто не порушує питання про позбавлення безвізу»
Всеволод Ченцов
представник України при ЄС
Нинішній представник України при Європейському союзі Всеволод Ченцов у коментарі «Главкому» також погоджується з Єлісєєвим: «Ніхто не порушує питання про позбавлення безвізу. У нас іде робочий діалог з Європейською комісією на основі щорічних оцінок. Є низка питань, наприклад, наявність у громадян України кількох паспортів, які є предметом обговорення. Ми шукаємо спільні рішення. До того ж, ми постійно поглиблюємо діалог у міграційній сфері. Наприклад, працюємо над приєднанням до Європейської міграційної мережі. Така участь має зняти низку питань, пов’язаних із реадмісією», – пояснив український дипломат.
«Говорити з ЄС потрібно на випередження»
Павло Клімкін
ексмінітр закордонних справ (2014-2019)
Не такий оптимістичний Павло Клімкін (міністр закордонних справ 2014-2019 рр.), який вважає, що «диму без вогню не буває»: «Спекуляції не порожні. Деякі країни Євросоюзу, включаючи, до речі, Німеччину та Францію, хочуть натиснути на балканські країни. Там зовсім у глухому куті погодження спільної заяви саміту Євросоюзу – деякі країни ЄС взагалі не хочуть згадувати Західні Балкани як перспективу членства. Це зрозуміло – після виборів у Німеччині та перед виборами у Франції це особливо не на часі. Але є дискусії щодо нас, України. Хтось скаржиться на підробку документів, а хтось – більш глобально – на проблеми з впровадженням верховенства права. Наразі це не критично, але «боком» може вилізти. Тому панікувати та хайпувати точно не варто, тільки емоції підігріваємо, а це вже грає на руку Кремлю. Потурбуватися варто: говорити з ЄС потрібно на випередження. Ситуація там може змінитися досить швидко, а сам факт дискусій всередині ЄС стане шаленим подарунком для Росії. Хай обійдуться без подарунків».
«Хтось хотів запустити цю дезінформацію перед самітом Україна-ЄС 14 жовтня»
Ірина Сушко
виконавчий директор Громадської ініціативи «Європа без бар’єрів»
Провідна експертка з управління кордонами та міграцією, виконавчий директор Громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко вважає повідомлення ЗМІ про можливе скасування безвізового режиму для українців очевидною повною дезінформацією. «Існує 4-й звіт Європейської комісії, в якому йдеться про дотримання Україною критеріїв постлібералізаційного моніторингу (безвізу). Так, ми маємо рекомендації, але вони не є критичними та доволі типові для всіх країн, які перебувають з нами в одному пакеті (Західні Балкани та Грузія з Молдовою). За кількістю шукачів притулку є зменшення до 15% у порівнянні з 2019 роком (дані за 2020 рік). Кількість виявлених неврегульованих мігрантів дійсно збільшилась, але не критично. Кількість відмов на кордоні зменшилася не суттєво. Всі ці дані є у четвертому звіті Єврокомісії. Мабуть, хтось хотів запустити цю дезінформацію перед самітом Україна-ЄС 14 жовтня», – пояснює вона.
«Я не побачив переконливих аргументів, аби в України відібрати безвіз»
Олександр Мережко
народний депутат
Голова Комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко в коментарі «Главкому» також назвав малоймовірним скасування безвізового режиму України з ЄС і пояснив чому. «По-перше, політично це був би великий скандал і значний удар по відносинах між Україною та ЄС. Не бачу реальних підстав для прийняття такого рішення, оскільки громадяни України, які перебувають у країнах ЄС, не створюють масштабних проблем для цих країн. Навпаки, вони своєю працею та своїми грошима (наприклад, як туристи) сприяють економічному зростанню країн перебування. Українці доволі законослухняні люди та не створюють у цьому сенсі проблем у тих країнах, де вони знаходяться, – зазначив він – По-друге, я не побачив і не почув конкретних і переконливих аргументів щодо того, чому в України треба було б відібрати безвіз».
«Я б не виключав, що безвізовий перепелох – елемент політичного торгу»
Євген Магда
директор Інституту світової політики
Директор Інституту світової політики Євген Магда в коментарі «Главкому» висловив думку, що «інформація про скасування безвізового режиму для України та інших країн має вигляд, з одного боку, – як елемент політичного тиску, а з іншого – як посилення фактору проросійського впливу в європейському середовищі».
Свою думку Магда пояснює так: «Річ у тому, що це повідомлення з’явилося практично одночасно з повідомленням про те, що країнам Західних Балкан більше не можуть гарантувати європейську інтеграцію, вступ до Європейського союзу, які Україну в такому випадку серйозно випереджали. Це – суттєвий фактор». Іншим фактором, за словами експерта, є те, що країни Західної Європи відчувають певні складнощі у спілкуванні з країнами Центральної Європи. «Тому вони в такий спосіб можуть підважувати позиції потенційних членів», – підкреслив експерт.
Водночас Євген Магда зауважує, що відповідне рішення (про скасування безвізового режиму – «Главком») може бути ухвалено лише консенсусом, і позиції країн ЄС, які підтримують Україну, Молдову та Грузію, зокрема, Польщі, країн Балтії та Румунії, є досить сильними, щоб до них дослухалися. «Я б не виключав, – зазначає він, – що це – елемент політичного торгу з ними, а не просто прагнення поставити Україну на місце. Все ж таки, ситуація всередині Європейського союзу складніша, ніж нам видається на перший погляд, тому треба уникати поспіху при її аналізі».
«Йдеться про посилення тиску на Україну задля реформ»
Стефан Майстер
німецький експерт
Разом з тим керівник програми міжнародного порядку та демократії у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер вважає, що сценарій скасування візового режиму для України є можливим, якщо підтвердяться зловживання безвізом. Про це він сказав у коментарі «Главкому». «Ви знаєте, що люди приїжджають на роботу, використовуючи для цього безвізовий режим, а не робочі візи. І якщо кількість таких людей є занадто великою, то відбудеться серйозне обговорення цього питання. З іншого боку, ЄС наразі не може багато запропонувати країнам Східного партнерства, тому кілька держав-членів ЄС можуть заблокувати рішення щодо скасування безвізового режиму. Але якщо корупція зростатиме або у вас відбудеться відкат демократії, що відбувається у Грузії, то це може бути використано як інструмент тиску. Тож, на мою думку, у цьому випадку йдеться про посилення тиску на Україну задля імплементації нею реформ».
Микола Сірук, для «Главком»
Читайте також:
- ЗМІ: країни ЄС підняли питання про скасування безвізу для України
- МЗС: Україна не отримувала від Євросоюзу інформації про скасування безвізу
- «Україна залишається приводом для занепокоєння» – кілька країн ЄС оцінили дію «безвізу»
- Шмигаль спрогнозував «цифровий безвіз» для України
- Чим закінчаться вибори у Німеччині? Прогноз для України від ексглави МЗС Павла Клімкіна