Стерненку дали сім років. За що?

Приморський райсуд Одеси 23 лютого оголосив вирок екслідеру Одеської обласної організації «Правого сектора» Сергію Стерненку – сім років та три місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Суд назвав активіста винним у скоєнні трьох злочинів: розбійний напад, викрадення людини, незаконне зберігання вогнепальної зброї. Це фактично перше рішення суду у великій «справі Стерненка», яке завершилося обвинувальним актом. У соцмережах громадські активісти вже анонсують акції протесту на підтримку засудженого.

«Главком» проаналізував, що ухвалив сьогодні суд і в чому ще звинувачують активіста.

Що відбувалося в Одесі 23 лютого

Приморський райсуд назвав активіста Сергія Стерненка винним у викраденні у 2015 році жителя Лиманського району, колишнього депутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича, а також розбої та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ст. 246, 187 та 263 Кримінального кодексу України). Активіста було покарано за двома статтями – про розбійний напад і зберігання зброї. Щодо викрадення людини, покарання не було призначено, оскільки закінчився строк притягнення до відповідальності. Слід зазначити, що прокуратура просила призначити Стерненку покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Сам Сергій Стерненко заперечує причетність до інкримінованих злочинів. За його словами, підставою для відкриття низки кримінальних справ стала бездоказова заява депутата Лиманської райради від партії «Довіряй ділам» Сергія Щербича про напад на нього і викрадення «заради 300 гривень», а також знайдена слідчим у помешканні підсудного зброя.

Усе засідання супроводжувала нечисленна акція прихильників громадського активіста. На початку засідання правоохоронці відмовлялися пускати до зали групу підтримки. Після оголошення вироку на вулиці біля будівлі суду почалися сутички прихильників Стерненка з правоохоронцями.

У коментарі «Главкому» один із адвокатів засудженого Масі Найєм повідомив, що захисники готуватимуть апеляцію. Після подачі апеляції суд розглядатиме скаргу. Але коли саме може бути ухвалене рішення, казати не береться. Також він повідомив, що Стерненко перебуватиме у СІЗО Одеси, перевозити наразі його нікуди не збираються.

А судді хто?

Суддею у справі Сергія Стерненка був уродженець Донецька Віктор Попревич. Його у 2015 році разом із іншими суддями, які працювали у судах, що залишилися на окупованій території, було переведено на роботу в інші регіони. Тепер вже з’ясувалось, що суддя нині вже одеського суду є любителем комуністичної ідеології і нині заборонених в Україні комуністичних символів. У 2009 році він у дворі свого будинку встановив бюсти «червоних» лідерів Йосипа Сталіна і Володимира Леніна. А вулицю, на які розташований житловий будинок назвав «Тупіком комунізму», про що свідчив напис на паркані...

Журналіст Мустафа Найєм також поділився інформацією про цього служителя Феміди. «У 2017 році я брав на поруки 23-річну виховательку, на яку хотіли повісити обвинувачення у справі дитячого табору «Вікторія», де під час пожежі загинули троє дітей. А Віктор Попревич – цей той самий суддя, який всупереч вимогам прокуратури, без повідомлення сторони звинувачення і адвокатів сімей загиблих в таємному режимі провів засідання суду і звільнив з під варти директора табору «Вікторія», який безпосередньо відповідав за стан пожежної безпеки дитячого комплексу», – розповів журналіст. Найєм підкреслив, що тоді він не вірив цьому судді і зараз теж.

«І ще. Чим біліше нитки, якими шиються докази в подібних кримінальних процесах, тим чорніша ненависть і недовіра до судової системи», – додав журналіст.

«Умисне вбивство» або вимушений самозахист?

Окрім справи про розбійний напад, викрадення людини, незаконне зберігання вогнепальної зброї, активіста Стерненка обвинувачують ще у декількох злочинах, за якими триває досудове слідство. Служба безпеки України закидає молодику умисне вбивство (ст. 115 Кримінального кодексу). Сам активіст і його захисники наполягають, щоби справу називали з означенням самозахисту.

Слід коротко нагадати історію, яка розпочалася пізно ввечері 24 травня 2018 року в Одесі. На вулиці під час прогулянки Сергія зі своєю дівчиною стався конфлікт між ним і двома іншими особами, Іваном Кузнецовим та Олександром Ісайкулом. В результаті: Кузнецов загинув, а Ісайкулу вдалося втекти. Сам Стерненко також отримав травми.

Цю справу слід розділити на дві складові: безпосередньо напад на Стерненка, а також вбивство Кузнецова й завдання ушкоджень Ісайкулу.

Щодо нападу, то правоохоронці визнають, що Іван Кузнецов та Олександр Ісайкул мали на меті залякати й нанести тілесні ушкодження Стерненку. Тому, захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, Ісайкул отримав різану рану передньої черевної стінки, а Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота.

Простими словами, слідство вважає виправданими дії активіста Стерненка, направлені на свій особистий захист. На доказ цього може слугувати повідомлення, яке з’явилось у ЗМІ 15 травня 2020 року: СБУ оголосила підозри двом мешканцям Одеської області Олександру Ісайкулу та Івану Кузнецову за статтею «хуліганство» (до слова, досудове розслідування тривало за ч. 2 ст. 115 КК (Умисне вбивство). Чоловіки проходять у кримінальному провадженні за фактом нападу на колишнього керівника одеського осередку «Правий сектор» Сергія Стерненка.

Вагома деталь: підозру дали «посмертно» Кузнецову, який того фатального дня був смертельно поранений Стерненком.

Другий цікавий момент: пресслужба СБУ офіційно не давала жодної інформації з цього приводу. І це при тому, що ця справа Сергія Стерненка перебуває в публічній площині та супроводжується численними акціями та флешмобами. Тобто є найбільш «розкрученою».

Натомість за подіями 24 травня 2018 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження окрім по ч. 1 ст. 115 ще й по ч. 1 ст. 122 КК України (за фактами умисного вбивства Івана Кузнецова та умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження Олександру Ісайкулу. За матеріалами справи, тіло Кузнецова лежало поблизу будинку №7 на вул. Фонтанська; на ньому були проникаючі поранення черевної порожнини і серця. Ісайкул відбувся пораненням передньої черевної стінки. Сам же Стерненко отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та ножового поранення кисті лівої руки.

Суть закидів на адресу активіста зводиться до того, що він не обмежився захистом на місці нападу, а побіг добивати пораненого нападника. Як писав «Главком», в одній із ухвал описується слідчий експеримент за участю потерпілого Ісайкула. Той відтворив епізод: як Сергій Стерненко завдав йому два удари ножем у тулуб. Крім цього, Ісайкул вказав місце бійки, напрямок у якому побіг Кузнецов після бійки, маршрут його руху, місце падіння. При цьому тоді було з’ясовано, що відстань від місця бійки до місця, де впав Кузнецов, становить 99,1 м. Простими словами це означає, що Стерненко, відбившись від нападників, побіг за одним із них і через 99 м смертельно поранив.

«Кришування» наркобізнесу – вигадка опонентів?

Одіозний посадовець часів Януковича Андрій Портнов відкрито радіє свіжому рішенню суду і вимагає продовження. «Найближчим часом очікуємо процесуального завершення ще за двома обвинувальним актам – навмисному вбивстві і обігом наркотиків», – написав він на своєму сайті.

Вочевидь, мова про справу, про яку стало відомо наприкінці лютого 2014 року. Її суть зводиться до того, що нібито Сергій Стерненко «кришував» в Одесі збут наркотиків через рибальський магазин «Паплавок». За версію слідства активіст за $6 тис. вивів «мережу» наркоточок з-під удару партії «Правий сектор», осередок якої він очолював.

Примітно те, що обвинувачення у цій справі на адресу громадського активіста почали лунати не одразу. Слідство тривало три роки. Основна група з п’яти осіб тоді затриманих осіб отримала вирок у квітні 2017 року. За словами Сергія Стерненка, один із засуджених, зі зміненими даними і прихованим обличчям, пізніше дав проти нього покази свідчення. Проте на якій стадії справа наразі невідомо. Адвокат Масі Найєм каже, що йому нічого не відомо про справу про збут наркотиків і про наявність якихось обвинувачень у цій справі на адресу Стерненка. Вочевидь, що вся ця справа шита білими нитками і була інспірована лише для того, аби створити негативне тло навколо активіста. Адже жодних переконливих доказів вини активіста розслідування за шість років не продемонструвало.

P.S. Через вирок Приморського суду Одеси активісту Сергію Стерненку в столиці під Офісом президента збираються активісти.

Акцію протесту було оголошено на 20:00. Вхід на Банкову перекритий.

Михайло Глуховський, «Главком»