Умисне вбивство чи самозахист?
Служба безпеки України повідомила громадському активісту Сергію Стерненку підозру у вчиненні злочину за ст. 115 Кримінального кодексу (Умисне вбивство). Про це активіст інформував на своїй сторінці у Facebook у неділю, 7 червня.
Що цікаво: Стерненко наголошує, що викликається для врученні підозри не в статусі обвинуваченого. «У виклику зазначено, що мене як свідка викликають для вручення повідомлення про підозру 9 червня о 10:00», – написав активіст. Він також зазначив, що у найближчий вівторок не з’являтиметься в СБУ.
Пояснює це порушенням термінів для виклику і неможливістю вчасно підготуватися. «Виклик отримано за два дні до дати, на яку викликають, а КПК у ст. 135 вказує, що має бути мінімум три дні. За такий термін, враховуючи ще, що завтра (понеділок, 8 червня) вихідний, я не встигну підготуватись до вручення підозри та залучити захисників», – пояснив Стерненко.
Сергій Стерненко, громадський активіст, юрист, блогер. 25 років, проживає в Одесі. Навчається міжнародному праву в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, очолює одеську громадську організацію «Небайдужі». З 2014 до 2016 року очолював одеський осередок «Правого сектору». Брав участь в акціях проти так званої «Русской весны» у 2014-му, постійний учасник масових акцій зокрема проти незаконних будівництв. Він також блокував виступи в Одесі російських поп-виконавців, брав участь у «сміттєвій люстрації». Є учасником кампанії «Хто замовив Катерину Гандзюк».
Хто ж злочинець?
Історія переслідування активіста почалась рівно два роки тому.
Пізно ввечері 24 травня 2018 року в Одесі стався конфлікт між Стерненком і двома іншими особами, Іваном Кузнецовим та Олександром Ісайкулом. В результаті: Кузнецов загинув, а Ісайкулу вдалося втекти. Сам Стерненко також отримав травми.
До останнього часу у розслідуванні «справи Стерненка» жодному з учасників конфлікту не були висунуті обвинувачення. Але нині спостерігається значне пожвавлення.
«Главком» пропонує згадати деталі резонансної справи. Адже тепер вони вийшла на новий виток.
«Справу Стерненка» слід розділити на дві складові: безпосередньо напад на Стерненка, а також вбивство Кузнецова й завдання ушкоджень Ісайкулу.
Щодо нападу, то правоохоронці визнають, що Іван Кузнецов та Олександр Ісайкул мали на меті залякати й нанести тілесні ушкодження Стерненку. Тому, захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, Ісайкул отримав різану рану передньої черевної стінки, а Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота.
Простими словами, слідство вважає виправданими дії активіста Стерненка, направлені на свій особистий захист. На доказ цього може слугувати повідомлення, яке з’явилось у ЗМІ 15 травня: СБУ оголосила підозри двом мешканцям Одеської області Олександру Ісайкулу та Івану Кузнецову за статтею «хуліганство» (до слова, досудове розслідування тривало за ч. 2 ст. 115 КК (Умисне вбивство). Чоловіки проходять у кримінальному провадженні за фактом нападу на колишнього керівника одеського осередку «Правий сектор» Сергія Стерненка.
Вагома деталь: підозру дали «посмертно» Кузнецову, який того фатального дня був смертельно поранений Стерненком.
Другий цікавий момент: пресслужба СБУ офіційно не давала жодної інформації з цього приводу. І це при тому, що справа Сергія Стерненка перебуває в публічній площині та супроводжується численними акціями та флешмобами.
Натомість повідомлення відкоментували адвокати від двох сторін-учасників процесу.
«Виглядає на фейк від СБУ або спробу відмазати нападників на Сергія. Бо якби дійсно були підозри, а не лише папір, то мала б бути постанова про закриття провадження стосовно Кузнецова, згідно ст. 284 КПК у зв'язку зі смертю, а щодо Ісайкула постанова про оголошення в розшук. Ну і якщо вже Кузнецову (той, що помер) «оголосили» підозру, то чи не пробувало СБУ його затримати?», – написав у Facebook адвокат Стерненка Віталій Коломієць.
«Друзі, з огляду на те, що вдову вбитого в Одесі Івана Кузнецова представляють наші адвокати, інформую, що ніякої підозри сім'ї або адвокатам не направлялося, а слідчий СБУ ховається від представників захисту і не відповідає на всі види зв'язку. Обіцяємо провести цю неадекватну історію через публічний судовий процес, вивернути весь цей маразм навиворіт і закріпити в рамках цього судового відгалуження нові юридичні факти», – більш радикальніше висловився адвокат і колишній посадовець часів Януковича Андрій Портнов.
А вже через три дні після цих заяв, 18 травня СБУ викликала Сергія Стерненка для ознайомлення з матеріалами справи. Там же йому повідомили, що у цій справі у нього статус потерпілого.
Другий фронт «справи Стерненка»
Але є й інший бік медалі у справі Сергія Стерненка. За подіями 24 травня 2018 року правоохоронці відкрили ще одне кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України (за фактами умисного вбивства Івана Кузнецова та умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження Олександру Ісайкулу), за якою й викликають 9 червня Стерненка для вручення підозри. За матеріалами справи, тіло Кузнецова лежало поблизу будинку №7 на вул. Фонтанська; на ньому були проникаючі поранення черевної порожнини і серця. Ісайкул відбувся пораненням передньої черевної стінки.
Сам же Стерненко отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та ножового поранення кисті лівої руки.
Спочатку справу розслідували слідчі Головного управління Нацполіції Одещини, котрі призначили кілька експертиз, які мали провести спеціалісти Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз. Далі резонансну справу забрало Головне слідче управління Національної поліції України, але зрештою вона потрапила до Головного слідчого управління СБУ, яке наразі здійснює досудове розслідування.
В одній із ухвал описується слідчий експеримент за участю потерпілого Ісайкула. Той відтворив епізод: як Сергій Стерненко завдав йому два удари ножем у тулуб. Крім цього, Ісайкул вказав місце бійки, напрямок у якому побіг Кузнецов після бійки, маршрут його руху, місце падіння. При цьому тоді було з’ясовано, що відстань від місця бійки до місця, де впав Кузнецов, становить 99,1 м. Простими словами це означає, що Стерненко, відбившись від нападників, побіг за одним із них і через 99 м догнав, смертельно поранивши.
«Вказані дії С. Стерненка відповідають поняттю необхідна оборона. Однак його подальші дії не можна кваліфікувати таким чином, оскільки Кузнецов втік з місця нападу, а Стерненко побіг на ним, наздогнав і завдав декількох поранень, зокрема, удар ножем у серце, який призвів до смерті Кузнецова. Наголошуємо, тіло Кузнецова було знайдено майже за 100 метрів від місця першої сутички. Тобто заяви про те, що Стерненко поранив Кузнецова під час самооборони, а згодом жодних ран не наносив, не відповідають дійсності. Експертиза свідчить, що громадський активіст цілеспрямовано біг за пораненим Кузнецовим, наздогнав його та завдав смертельного удару вже тоді, коли життю самого Стерненка нічого не загрожувало», - саме так викладають суть підозри, яку мають вручити Стерненку, джерела «Главкому» у правоохоронних органах.
Далі ця відстань (99 м) пройде червоною ниткою в експертизах, які вказуватимуть на вину Стерненка. До речі, у січні цього року в ЗМІ був оприлюднений уривок однієї з експертиз: «…Вище вказані обставини та висновок комісійної судово-медичної експертизи вказують на те, що Стерненко С.В. спричинив вище вказане смертельне ножове поранення Кузнєцову І.В., від якого останній помер, спричинив після того, як постраждалий почав тікати та пробіг 99,1 м. Тобто Стерненко С.В. наздогнав постраждалого та навмисно позбавив його життя, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, та відповідно не міг перебувати в стан необхідної оборони».
Більше того, у вересні 2019 року нардеп від партії «Слуга народу» Олександр Дубінський опублікував текст підозри (без дати, лише був вказаний 2019 рік - «Главком») Сергію Стерненку, яка начебто була складена страшим слідчим Головного слідчого управління Нацполіції Соцьким за статтею «умисне вбивство» (ч. 1 ст. 115 КК України).
При цьому 20 листопада 2019 року старший слідчий Головного слідчого управління СБУ Кувачов просив Шевченківський райсуд Києва продовжити терміни досудового розслідування цієї справи. Його пояснення зводилися до того, що необхідно провести ряд слідчих дій. Таким чином, розслідування продовжили до 25 листопада 2020 року.
Попри оголошену підозру у справі Стерненка залишаються «білі плями». Як пише видання «Слідство.Інфо», у вечір нападу обидва фігуранти цієї історії - Кузнецов та Ісайкул – зустрічалися із ще двома чоловіками неподалік дому активіста Стерненка. Правоохоронці встановили їхні особи - це Олександр Подобєдов і Віталій Посувайло.
Сергій Стерненко стверджував, що Подобєдов стояв поряд з місцем злочину в авто, і коли активіст із дівчиною повертались додому, дав спільникам сигнал фарами. За словами адвоката Стерненка, вдалося знайти і свідка, який це бачив.
Однак наразі в публічному доступу відсутні будь-які відомості, які вказували б на оголошення підозри іншим можливим учасникам трагічної події, що відбулася в Одесі 24 травня 2018 року.
Історія нападів на Сергія Стерненка
Віталій Тараненко, Михайло Глуховський, «Главком».
Коментарі — 0