Хто створить реєстр олігархів? Тендер виграла скандальна фірма (досьє)

Апарат Ради національної безпеки і оборони (РНБО) 31 жовтня уклав договір зі столичним ТОВ «Айкюжн ІТ» на розробку програмного забезпечення «Реєстр осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)»України. Загальна ціна закупівлі становить 2,5 млн грн, повідомляє «Главком» з посиланням на систему ProZorro.

Тендер відбувся за участі лише одного учасника. Замовник послався на урядову постанову «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану». Цей документ, який ухвалено на початку повномасштабної війни, дозволяє не застосовувати відкриті торги.

Отже, ТОВ «Айкюжн ІТ» показало калькуляцію своїх витрат. Найбільше грошей держава витратить власне на комп’ютерну програму «Облік подань та декларацій» – 2,01 млн грн. Над її розробкою працюватимуть п’ять фахівців. Їхній загальний фонд оплати праці становить 194 тис. грн.

Здати всі роботи необхідно до 22 листопада 2022 року.

У технічних вимогах до договору наголошується, що Реєстр олігархів створюється, відповідно до Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». У ньому відображатиметься інформація про олігархів та осіб, котрі з ними контактували.

Подавати відомості до Реєстру олігархів зможуть члени РНБО, Кабінету міністрів, Національного банку, Антимонопольного комітету, співробітники Служби безпеки України і апарату РНБО.

Фірма-розробник повинна інтегрувати Реєстр олігархів для обміну даних із державними ресурсами (серед них Єдиним держреєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиним державним демографічним реєстром тощо).

Умовна економія держави на цьому тендері становить 400 тис. грн (мається різниця між очікуваною ціною замовника у 2,9 млн грн та кінцевою, яку запропонував переможець – 2,5 млн грн).

За відомостями бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, ТОВ «Айкюжн ІТ» створено у вересні 2015 року. Кінцевим бенефіціаром записано мешканця Києва Михайла Віговського. При цьому кошти до статутного капіталу (всього 50 тис. грн) внесли засновники фірми киянин Олександр Смірнов і компанія «Інтекресі Венче Лтд» (Кіпр). На цю ж офшорку зареєстровано також іншу столичну фірму «Інтекресі Бейз».

Як свідчать дані державного вебпорталу Spending, тільки за жовтень фірма «Айкюжн ІТ» заробила на державних органах 1,73 млн грн. Зокрема, Державний центр зайнятості перерахував 1,14 млн грн за супровід програмного забезпечення; Рахункова палата заплатила 333,4 тис. грн за оновлення програмної продукції і технічну підтримку системи електронного документообігу.

Водночас у судовому реєстрі є згадки про столичну «Айкюжн ІТ». Мова про кримінальне провадження № 42017000000001279, яке розслідує Офіс генпрокурора. Слідство шукає кінці з розтрати кількох мільйонів гривень, які мали спрямовуватися на надання послуг у сфері IT виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Серед підприємств, яким виділялися бюджетні гроші, є ТОВ «Айкюжн ІТ». Правоохоронці додають, що у подальшому кошти було виведено на рахунки офшорних компаній на Кіпрі.

Згодом ТОВ «Айкюжн ІТ» виринуло у ще одній резонансній справі. З 2020 року Головне слідче управління СБУ веде кримінальне провадження №42020000000002091 за фактами розкрадання майна в особливо великому розмірі, вчинених при здійсненні дослідно-конструкторської розробки автоматизованої системи управління військами «Дзвін-АС». Вартість контракту становила 722,6 млн грн. Фірма-підрядник «Еверест-Лімітед» левову частину коштів перерахувала на рахунки взаємопов’язаних між собою суб’єктів господарювання, серед яких було є ТОВ «Айкюжн ІТ» та «Інтекресі Бейз».

«Фактично, під виглядом нових програмних продуктів, створених начебто зазначеними товариствами (серед яких згадується ТОВ «Айкюжн ІТ» – «Главком»), у розроблювану систему оперативного управління Збройних сил України були встановлені наявні у вільному доступі незначно змінені програми, які не відповідають технічному завданню за обсягом можливостей, ступенем захищеності тощо та є значно меншої вартості, ніж замовлений продукт. Як результат, станом на 31.12.2020, тобто, по завершенні встановленого договором строку, розроблювана система оперативного управління Збройних сил України замовником не прийнята та не функціонує. Внаслідок чого державним інтересам завдано збитків на суму понад 550,7 млн грн», – йдеться у матеріалах кримінальної справи.

Як повідомляв «Главком», влітку 2022 року голова Нацагентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив, що створення реєстру олігархів втратило свою актуальність.

«Адже люди, яких ми раніше вважали олігархами, втратили центри свого впливу. Йдеться не тільки про бізнес, а й, наприклад, про телеканали. Коли ми виграємо війну, одним з головних завдань буде вступ до ЄС, а значить, боротьба з корупцією та створення єдиних умов для всіх. Олігархам немає місця у такій системі, вони перетворяться просто на великий бізнес», – пояснив посадовець.

Разом з тим, 20 липня секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив, що під перевірку на відповідність «критеріям олігарха», які визначає закон про деолігархізацію, нині можуть підпадати орієнтовно 86 людей.

Нагадаємо, у вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про олігархів, який передбачав створення спеціального реєстру. Особам з цього списку було б заборонено фінансувати політичні партії, брати участь у великій приватизації, а також подавати спеціальну декларацію.

Олігархом вважатиметься громадянин, який одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

• бере участь у політичному житті;
• має значний вплив на засоби масової інформації;
• є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до закону «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;
• підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.