Український гідрометцентр склав невтішний прогноз для «Газпрому»
Стовпчики термометрів більшу частину зими будуть вище нуля
На порозі нового опалювального сезону довготерміновий прогноз погоди перестає бути лише предметом цікавості простих громадян. Коли чекати похолодання? Чи багато морозних днів нам готує зима? Відповіді на ці питання в останні роки мають не лише економічне, а й політичне значення. Адже саме від середньодобової температури у осінньо-зимовий період залежатиме, коли вмикати опалення, як сильно гріти батареї у помешканні українців та скільки енергоносії потребуватиме країні.
Як повідомлялось, за даними ПАТ «Укртрансгаз» станом на 16 вересня в підземних сховищах України зберігається 15,485 млрд куб. м, газу. Наразі українські ПСГ заповнені на 50%.
Завідувач відділом кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів Українського науково-дослідного метеорологічного інституту НАН України Вазіра Мартазінова розказала…
…про другу половину осені
Найближче похолодання, за словами Укргідтрометцентрі, очікується 18 жовтня: вночі у Київській області температура опуститься до -4. Однак сильних чи тривалих дощів не очікується. «Ми очікуємо в жовтні в північних регіонах середню температуру +5…+7 градусів, в західних регіонах - від +8 до +10 градусів, в центрі – +7…+9 градусів, на півдні теж до +9 градусів», – зазначила метеоролог.
У листопаді Мартазінова прогнозує часті різкі перепади температури. У третій декаді випаде незначний сніг. В останні дні осені та перші дні грудня очікується похолодання до -5… -10 градусів.
Відбулося зміщення сезонів. Якщо судити з температур, осінь починається 17 серпня, літо - у середині червня. А весна тягнеться і тягнеться. Осінь стає довгою, літо скоротилося до двох місяців.
…про прийдешню зиму
Метеоролог дала чіткий прогноз: зима буде тепла та мокра. Сніг у невеликій кількості випаде лише кілька разів, в основному опади будуть у вигляді мокрого снігу (який одразу танутиме) і дощу. «Тільки в окремі дні з’являтиметься сніговий покрив. Замети будуть дуже короткочасними та рідкісними», - зазначила вона.
Стовпчики термометрів більшу частину зими будуть вище нуля. За словами Мартазінової, очікується лише три-чотири хвилі похолодань, коли температура опуститься до -10... -13. Власне, найбільш тривалий холодний період припаде на першу декаду грудня: раз чи два нічна температура дійде до -18. На цьому зимові екстремальні сенсації закінчаться.
…про погоду на Новий рік
На жаль, пухнастою сніжною ковдрою у Новорічну ніч нас погода не порадує. Водночас і води під ногами не буде. «У Києві та області на кінець грудня та початок січня припадає похолодання», - заспокоїла метеоролог.
…чого чекати аграріям
На думку Мартазінової, прийдешня зима не порадує фермерів та не сприятиме урожайності. «Беручи до уваги те, що багато днів температура повітря буде вище нуля, сніговий покрив може не лягти. Ба більше, буде багато мокрого снігу. Добре, що земля буде вбирати цю вологу, але є нюанс. Для сільського господарства погано, що перед та під час морозів снігового покриву не буде, а це дуже погано для сільського господарства», - зазначила метеоролог.
…про зміни клімату
Наразі можна говорити про те, що по всій території Землі відбувається протистояння глобального потепління із холодною атмосферною циркуляцією. «Холодна циркуляція захищає нас, не дає Землі перегрітися», - зазначила вона.
Наслідком такого протистояння метеоролог називає різні прояви «екстремальності»: аномальну кількість опадів, різку зміну погоди тощо. Водночас Мартазінова констатує: атмосферна циркуляція з роками зазнала змін. «Якщо всередині минулого століття це були обширні циклони, які займали всю територію Європи та повільно рухалися, то зараз вони «розбилися» на велику кількість маленьких циклонів та антициклонів. Це - наслідок взаємодії», - зазначила вона і додала, що саме цим обумовлені різкі зміни погодних умов - і в Україні, і поза її межами.
«Зараз розповідають багато жахіть про можливі наслідки глобального потепління. Але як зупинити цей процес - насправді невідомо. Є наукові рекомендації про збільшення кількості насаджень, про скорочення викидів. Водночас давайте згадаємо, що коли розвалися СРСР велика територія перестала викидати в атмосферу вуглекислий газ через занепад промисловості. Проте глобальне потепління продовжувалось», - зауважила Мартазінова.
«При вивченні феномену глобального потепління ключовим фактором називають збільшення парникових газів. На мою думку, треба брати до уваги не лише діяльність людини, а й інші фактори: приміром, зміщення осі Землі. На жаль, я не бачу глибоких досліджень інших параметрів. Парникові гази відіграють певну роль, але я не думаю, що ключову», - зазначила вона.
Мартазінова також додала: «Не треба забувати про ядро Землі. Грубо кажучи, жорстке випромінювання (радіоактивне космічне випромінювання, - «Главком») впливає на ядро Землі, і в результаті цієї взаємодії також змінюється клімат. Варто взяти до уваги ще цикли сонячної активності, магнітні бурі тощо».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Читайте також матеріали «Главкома»: