«Вибуховий пакет». Як Рада працевлаштувала Смолія, Денісову та Пацкана

Великий кадровий пакет, який кілька місяців не могли поділити фракції коаліції, нарешті, проголосований. Рада поділила посади голів Нацбанку та Рахункової палати та уповноваженого з прав людини. Поділила не без пригод: хоча кадрові питання були внесені до порядку денного пленарного засідання у четвер, сторони до останнього намагались убезпечити себе від «кидка» з боку партнерів. Це само по собі красномовно свідчить про рівень довіри серед коаліціантів. І стосується це не тільки сьогоднішніх рішень, а й глобально бачення подальшого майбутнього Петра Порошенка та його усіх акціонерів нинішньої партії влади.

Власне, саме рейваху у владних рядах була зобов’язана омбудсмен Валерія Лутковська, призначена ще командою Віктора Януковича. 6 червня минулого року сплив термін її повноважень, але вона майже рік пересиділа в своєму кріслі через неспроможність парламенту обрати її наступника. На заміну Лутковській «Народний фронт» послідовно вимагав депутата Людмилу Денісову. Причому заради того, аби підвищити шанси Денісової, «Фронт» навіть провів зміни в нову редакцію закону «Про Конституційний суд», щодо зміни процедури обрання уповноваженого з закритої на відкриту. Щоб знову ж таки мінімізувати можливість обману партнерами.

З головою Нацбанку ситуація дещо інша: Валерія Гонтарева ще десять місяців тому пішла у дивну тривалу відпустку, залишаючись керівником НБУ, але при цьому виконувачем обов’язків керівника регулятора став її заступник та стовідсотковий член команди Яків Смолій. Його ж і пропонувалось обрати повноправним головою НБУ – всі потенційні конкуренти до вирішального голосування відпали, вони, як і прогнозувалось, виявились лише ширмою для головного кандидата від президентської команди. Посада голови Нацбанку була єдиною принциповою з цієї трійки вакансій для Банкової. І не тільки для неї, а й для міжнародних фінансових інституцій, що мало б стати додатковим аргументом для депутатів.

Головою Рахункової палати мріяв стати депутат від Блоку Порошенка Валерій Пацкан, але, незважаючи на те, що минулого року в рейтинговому голосуванні він набрав більше всіх голосів, обрання нового складу палати тоді провалилось. Причому, не в останню чергу, завдяки саботажу фракції Пацкана. По суті, Пацкан тоді став жертвою внутрішніх розбірок у БПП: він входить до групи «Удар», а між «ударівцями» та іншими крилами фракції, особливо після відставки міністра агрополітики Тараса Кутового, тоді були не найкращі стосунки. Для Віталія Кличка портфель керівника Рахункової палати став справою принципу. Він вимагав обрання свого соратника Пацкана в обмін на підтримку голови НБУ та омбудсмена. У разі невиконання домовленостей «ударівці» взагалі погрожували саботувати всі подальші голосування. «Ми за все будемо голосувати, – запевнив «Главком» голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак. – Але треба, щоб Блок Порошенка між собою розібрався».

Надія на голову

Основним каменем спотикання стала черговість голосування за кандидатів на вищезазначені посади: кожна політична сила вимагала, аби саме її кадрове питання було поставлене на голосування першим. «А то знаємо – ми проголосуємо, а потім ввечері раптом всі розбіжаться», – не приховували недовіри окремі коаліціанти. В результаті дійшли згоди, що обрання голови Нацбанку відбудеться у другій половині ранкового засідання, а інші кадрові призначення – пообіді. Про те, що всі тепер налаштовані серйозно, свідчила поява в залі «бепепешника» Віталія Чепіноги, що входить до рейтингу найбільших «прогульників» засідань.

Кадрові питання були не на першому місці цього пленарного дня. Генпрокурор Юрій Луценко прийшов представляти подання на скасування депутатської недоторканості народного депутата від «Опоблока» Євгена Бакуліна, що підозрюється в заволодінні майже півмільярда гривень коштів «Нафтогазу України». Обговорення затягнулося, але в результаті згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Бакуліна дали 274 депутати, на його затримання – 252, на тримання під вартою – 240. Втім Бакулін давно вже знаходиться у Москві, тому Луценку переключився на свіжішу тему – пригоди Надії Савченко та підготовку до держперевороту.

Генпрокурор налякав депутатів історією, що Савченко вербувала команду і давала вказівки, як обрушити мінометами купол Верховної Ради, закидати парламент гранатами і добити депутатів з автоматів. Він пообіцяв, що подання на позбавлення Савченко недоторканості скоро внесуть в Раду, а от те, що парламент зробив вже сьогодні, – це виключив Надію з комітету нацбезпеки й оборони. Згодом Савченко навіть з’явилась в парламенті, але депутати від «Фронту» попросили її на вихід.

Прощання з Гонтаревою

Розібравшись з «бридкими лебедями», Рада взялася за Нацбанк. Валерія Гонтарева зі своїм фінальним звітом з’явилася засмаглою і в елегантних окулярах, всім своїм виглядом демонструючи, що не дарма вона відпочивала стільки часу та лікувалась в Індії. Гонтарева традиційно позиціонувала себе як ледь не найкращого банкіра світу, перелічивши великі досягнення трьох років свого правління – банківську чистку, реформу Нацбанку та інші звитяги. «Я вважаю свою місію повністю виконаною, тому що реформи зроблені», – гордо резюмувала вона. Звісно, депутати покидали вслід екс-голові НБУ різноманітних шпильок, але вона і не таке вислуховувала в цьому залі. За відставку Гонтаревої проголосували рекордні 342 народних депутати. Сама вона в ложі дуже тішилась цьому результату.

Потім сталася заминка – задля обрання Смолія потрібно було продовжити ранкове засідання, але депутати завзято відмовлялись це робити. Втім Парубій в своєму стилі залу таки дотиснув.

«Наша мета незмінна – збереження цінової фінансової стабільності, сприяння економічному зростанню, інтеграція української фінансової системи до європейської», – зачитував свою «кандидатську» Смолій. – Нам потрібно якнайшвидше відновити кредитування реального сектору економіки. Вже зараз банківська система має достатньо коштів. Близько 80 млрд грн можуть бути спрямовані на відродження економіки України». Задля забезпечення цінової та фінансової стабільності банкір пообіцяв зменшення темпів інфляції, валютну лібералізацію, відновлення кредитування, ефективну модель регулювання фінансового сектору.

Кандидатура Смолія набрала 247 голосів – він отримав підтримку переважної більшості Блоку Порошенка, «Народного фронту» та «Волі народу», частини «Самопомочі» та «Відродження».

«Шістка» для Пацкана, «п’ятірка» Денісової

Вечірнє засідання розпочалося з процедури обрання омбудсмена. Технічний кандидат від Блоку Порошенка Сергій Алексєєв знявся і залишилось лише двоє – вже згадана Денісова та висуванець від Радикальної партії Андрій Мамалига. Голова профільного комітету Григорій Немиря, що доповідав це питання, звернув увагу на відому правову колізію – якщо в змінах до закону «Про Конституційний Суд» обмудсмен обирається відкритим голосуванням, то в законі про уповноваженого – закритим. Але Парубій послався на рішення регламентного комітету. Комітет, який очолює соратник Денісової по фракції Павло Пинзеник, зазначив, що пріоритет саме за відкритим голосуванням.

Згодом обидва кандидати виступили з короткими виступами. Денісова пообіцяла зосередитися на правах пенсіонерів, вимушених переселенців, а також пообіцяла забезпечити свободу слова, дотримання прав людей в усіх сферах життєдіяльності та побороти бідність.

Відверто політична кандидатура Денісової, яка обирається омбудсменом на п’ять років, та абсолютна відсутність досвіду правозахисної діяльності обурила багатьох депутатів. Але її прихильники нагадали, що саме Денісова своїми правками значно удосконалила пенсійну реформу, а потім дістали головний козир – вона з окупованого Криму.

«Кидка» не сталося. Денісова отримала навіть більше, ніж Смолій – 280 голосів. До голосів фракцій коаліції додались голоси Опоблоку, «радикалів», «Відродження», частково «Волі народу» та «Батьківщини», депутатом якої Денісова була раніше і навіть їздила в Качанівську колонію рятувати Юлію Тимошенко. Свій уповноважений з прав людини для «Фронту» важливий не тільки довгою каденцією, а й замиканням ланцюга МВС – Мін’юст – офіс Омбудсмена. Правозахисники висловлювали побоювання, що така зв’язка караючих органів та інституту, що має захищати права людей, призведе до кругової поруки. Але це вже ми перевіримо по ходу роботи нового уповноваженого.

Обрання голови Рахункової палати було довшим, але виключно через громіздкість процедури. Нових членів палати обрали без проблем. Бюджетний комітет рекомендував Верховній Раді на ці посади 23 кандидатів, один з яких – депутат «Фронту» Руслан Лук’янчук, що мав амбіції очолити палату, зняв свою кандидатуру. Рейтинговим голосуванням кандидати обрали дев’ять заздалегідь узгоджених кандидатів, затвердили новий склад палати, а потім з нього за пропозицією Парубія таки обрали голову – Валерія Пацкана, який посідатиме цю посаду шість років. За рішення про склад проголосували 263 депутати, за Пацкана – 309. За новим законом про Рахункову палату повноваження цього органу щодо контролю за надходженням та використанням бюджетних коштів значно розширюються. В той же час ускладнюється процедура звільнення членів палати. Тож не дивно було, що за ці посади велися такі бої.

уВ четвер Рада таки розрубала кадровий вузол, але досі незакритими залишаються пости кількох міністрів, членів та голови ЦВК, аудитора НАБУ, керівника Фонду держмайна та інших. Судячи з усього, треба очікувати чергового «великого пакету».

Павло Вуєць, «Главком»