Земля, вино, біткоїни і самовари: що декларують депутати Київради?

Більше десятка земельних ділянок, колекція монет, антикварні вироби, ювелірні прикраси та бібліотека XVIII–XIX століть – це лише частина того, що можна знайти у деклараціях депутатів Київради. 

Восени 2023 року набрав чинності закон про відновлення е-декларування публічних службовців. Згідно із ним, до 31 січня 2024 року вони повинні були оприлюднити свої декларації за 2021-2022 роки. 

Щоб відслідкувати, з якими статками депутати Київради «заходитимуть» у декларування 2023 року, Рух «Чесно» проаналізував декларації від початку їхньої каденції та за перший рік повномасштабного вторгнення. 

«Земельні магнати столиці»

Земельні ділянки є одним із найчастіших об’єктів декларування у депутатів Київради. У багатьох їх одна чи дві, проте є кілька депутатів, які помітно вирвалися у число лідерів.

Очолює цей список депутат від фракції «Європейської солідарності» Вадим Сторожук, у декларації якого зазначено 28 земельних ділянок у Київській області. Частина з них належать дружині депутата Ользі Сторожук, а найбільша ділянка сягає 1,8 га. Усі земельні ділянки були набуті у власність у 2006-2008 роках, проте вартість жодної із них у декларації не зазначена. 

Друге місце розділяють депутати фракцій «Удар» та «Батьківщини» Олег Костюшко та Денис Москаль. Згідно з деклараціями за 2022 рік, у їхній власності перебуває по 19 земельних ділянок. Значна частина тих, які задекларував Костюшко, були набуті ще до початку теперішньої каденції Київради, площа деяких перевищує 4 га.

Рух «Чесно» вже писав, що у минулому скликанні Київради депутат Олег Костюшко входив до БПП «Солідарність», а його дружина-депутатка збирала землі для льонарства на Коростенщині.

Тоді Ірина Костюшко була депутаткою Житомирської обласної ради (також БПП «Солідарність») від сіл Коростенського району і підприємицею – власницею агрокомпанії. Крім того, у Житомирській облраді Костюшко очолювала земельну комісію.

Натомість Денис Москаль – один із депутатів Київради, у кого побільшало задекларованих земельних ділянок, порівнюючи 2020 та 2022 роки. На початку депутатської каденції у нього та дружини у власності було 13 об’єктів, а два роки потому – 19, більшість з яких у селах Фастівського та Бучанського районів Київської області.

Останню земельну ділянку Денис Москаль придбав у 2021 році: 3,8 га у селі Мотижин Київської області за 266 тис. грн. 

У список лідерів згідно із деклараціями за 2022 рік входять також Володимир Яловий із забороненої проросійської партії ОПЗЖ та Григорій Маленко із фракції «Голос». Яловий має у власності 17 земельних ділянок, Маленко – 15. Частина земельних ділянок Маленка була набута у власність групами протягом одного періоду – до прикладу, 12 травня 2020 року або у середині серпня 2021 року. Більшість земельних ділянок розташовані у Бориспільському районі Київської області. 

Слід згадати також депутатів Ігоря Галайчука із фракції «Батьківщини» та Олеся Маляревича із фракції «Удару». Згадані депутати мали у власності земельні ділянки ще на початку каденції, але за час їхньої роботи у Київраді відбулося суттєве збільшення кількості набутої землі. Наприклад, в Ігоря Галайчука кількість земельних ділянок зросла з 4 до 12, а у Маляревича – з 2 до 7. 

Важливо зазначити, що нині триває друга каденція Ігоря Галайчука у Київраді. За результатами проведеного рухом «Чесно» моніторингу декларацій попереднього скликання депутат увійшов у п’ятірку найбагатших депутатів Голосіївського району, посівши третє місце за рівнем доходів.

Криптовласники Київради

У деклараціях столичних депутатів останніх років відзначається також збільшення криптовалютних заощаджень. Водночас і наразі це точкове явище, а не загальна тенденція всієї Київради. Єдиним депутатом, який мав у своїй власності криптоактиви в обох деклараціях – 2020 і 2022 років, є депутат «Удару» Дмитро Білоцерковець. 

З 2013 року у власності Білоцерковця було загалом 398 Bitcoin, загальна вартість яких на момент набуття складала 128 тис. грн. Попри те, що у декларації 2022 року не зазначена точна кількість криптоактивів, із 2020 роком збігається дата набуття та вартість за останньою грошовою оцінкою. Тож, ймовірно, у власності депутата перебуває та сама кількість Bitcoin, а нових не додалося. 

Кілька депутатів мали криптоактиви лише у 2020 році, серед них ексдепутат партії «Слуга народу» Владислав Трубіцин, Олександр Плужник із забороненої партії ОПЗЖ та Георгій Ясинський від «Європейської солідарності». 

Зазначимо, що у лютому 2022 року НАБУ затримало Трубіцина у зв’язку із викриттям на отриманні хабаря. Пізніше депутата було виключено із фракції «Слуги народу» у Київраді, а в жовтні 2023 року він був позбавлений депутатського мандата. Вже у травні, після того, як Владислав Трубіцин двічі не з'явився на засідання Вищого антикорупційного суду, ексдепутат втік з України у напрямку Польщі, про що повідомив проєкт «Схеми».

У Ганни Свириденко із фракції «Батьківщини», навпаки, криптоактиви увійшли у декларацію вже у 2022 році. Власником 0,00011 Bitcoin та 6,11 Zcash є чоловік депутатки Павло Горбасевич. У гривневому еквіваленті вартість зазначених криптоактивів на дату набуття складала 8407 гривень.

Колекції: вина, діаманти і самовари

Окрім найбільш типових об’єктів декларування, примітною залишається й категорія «цінне рухоме майно». Туди депутати вносять транспортні засоби, які їм належать, а також різноманітні колекції та об’єкти: від годинників, ікон до більярдних столів та виробів антикваріату.

Лідером за розміром автопарку є Віталій Нестор від фракції «Батьківщини»: у нього задекларовано шість автівок, одна з яких належить його матері. На другому місці одразу кілька депутатів із фракції «Удару»: Олесь Маляревич, Владислав Андронов та Катерина Кириченко, у власності яких перебуває по п’ять автівок. Примітно й те, що автопарк міського голови Києва помітно збільшився: у 2020 році Віталій Кличко задекларував одне авто, а вже у 2022 році – чотири.

До цінного рухомого майна належать і твори мистецтва: до прикладу, Марина Порошенко із фракції «Європейської солідарності» та раніше згадана Катерина Кириченко із фракції «Удару» декларували колекції скульптур, картин, ескізів та фотографій, які перебувають у власності їхніх чоловіків.

У 2020 році Марина Порошенко декларувала кілька колекцій картин, що належать Петрові Порошенку, серед яких: картини українських та російських майстрів XIX–XX століть (65 одиниць), картини старих майстрів (15 одиниць), а також колекція скульптур XIX–XX століть (шість одиниць). 

Два роки потому подружжя Порошенків декларувало вже не зазначені колекції, а твори мистецтва поодинці. Загальна їх кількість склала 48 одиниць, серед авторів – Айвазовський, Боттічіні та Брюллов.

Натомість колекція Катерини Кириченко із фракції «Удару» залишилася незмінною: і у 2020, і у 2022 році – 85 творів мистецтва. Серед них: 13 скульптур, 5 ескізів до картин, сім фотографій та 60 картин. 

Проте у деяких деклараціях можна знайти й нетипові колекції. До прикладу, вже згаданий Володимир Яловий із забороненої партії ОПЗЖ у 2020 та 2022 роках задекларував приватну бібліотеку, що складається із книг XX століття та налічує близько 350 примірників. Крім того, у декларації депутата можна знайти колекцію вин із різних країн світу, яка налічує 710 пляшок.

Рух «Чесно» досліджував задекларовані колекції Володимира Ялового у попередньому скликанні, коли він був депутатом Київради по 120-му округу Шевченківського району від партії «Єдність». Тоді колекція вин Ялового налічувала 650 пляшок.

Колекціонерами книг були також ексдепутат Київради від «Слуги народу» Володимир Трубіцин та депутат фракції «Батьківщини» Анатолій Шаповал. У 2020 році бібліотека Трубіцина налічувала 1560 примірників книг XVIII–XIX століть, а у власності Шаповала було записано понад 3 тис. томів різноманітних видань кінця XIX – початку XXI століття.

Проте не книгами єдиними: вже згаданий Олег Костюшко із фракції «Удару» є прихильником антикварних виробів, тож задекларував колекцію старовинних самоварів, загальна кількість яких складає 34 одиниці. Про це політик писав у 2020 році на сторінці у Facebook, зазначивши, що таке захоплення «виникло як спосіб захисту від стресів». 

«Я колекціоную самовари лише ті, які ми із сім’єю використовуємо в побуті. Мені подобається купити на блошиному ринку старий, занедбаний прилад і дати йому друге життя! А ще я часто думаю про господарів, які володіли цими самоварами раніше», – зазначав Костюшко. 

У декларації депутата зазначена вартість лише 17 самоварів з 34, і вона складає разом 480 тис. грн. Примітно й те, що колекція депутата поповнювалася чотири роки поспіль саме 31 грудня – тоді додавалися старовинні самовари у кількості трьох або восьми одиниць. 

Про самовари депутата Костюшка Рух «Чесно» писав і за минулого скликання Київради – тоді він був депутатом від БПП «Солідарність». З того часу в колекцію депутата додалося 11 самоварів. 

Вадим Іванченко із фракції «Єдності» є більш «класичним» колекціонером: у його власності перебувають ікони та ювелірні вироби. Колекція ікон на дату набуття вартувала 450 тис. грн, а колекція діамантів обсягом 45 одиниць – 180 тис.

Декларації в умовах воєнного стану

Початок повномасштабного вторгнення помітно вплинув на процес е-декларування майна чиновниками. Спершу НАЗК з метою захисту особистих даних обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій. А згодом Верховна Рада ухвалила закон, за яким дозволила відтермінувати подачу декларації на період трьох місяців після закінчення воєнного стану.

Водночас е-декларування як інструмент забезпечення прозорості та протидії корупції необхідне як для самої України, так і для міжнародних партнерів. Тож у меморандумі з Міжнародним валютним фондом від березня 2023 року одним зі «структурних маяків» було відновлення обов’язку чиновників подавати декларацію. 

Попри те, що парламент розглянув відповідний законопроєкт далеко не одразу, у вересні 2023 року народні депутати таки ухвалили рішення вже з урахуванням вето президента про негайне відкриття реєстру декларацій. Таким чином, щорічні декларації за 2021-2022 роки мали бути подані до 31 січня 2024 року, а декларації за 2023 рік перебувають у процесі подачі до 31 березня 2024 року. 

Зазначимо, до ухвалення закону про відновлення декларування НАЗК оголосило добровільну кампанію декларування. Рух «Чесно» з березня 2023 року публікував серію дайджестів із динамікою подання декларацій нардепами.

Аналіз декларацій за 2020 та 2022 роки демонструє, що депутати Київради дотримуються різного рівня деталізації у декларуванні свого майна. Дехто вдається в подробиці, подаючи кожен твір мистецтва чи одиницю меблів окремо, а хтось обмежується виключно загальними пунктами. 

Попри те, що рівень розуміння прозорості в електронному декларуванні може різнитися, є чіткий мінімум, який зобов’язані оприлюднювати депутати. Це регулюється законом про засади запобігання і протидії корупції. Аби подана інформація залишалася повною, до категорії доходів зазвичай включають заробітну плату, доходи від підприємницької діяльності, дивіденди, стипендії, пенсії тощо. У категорії «майно» декларується нерухомість, транспортні засоби та інші цінні предмети: до прикладу, антикваріат, ювелірні вироби та твори мистецтва. 

Зазвичай депутати не вказують у своїх деклараціях предмети щоденного вжитку, тож загалом меблі чи більярдні столи не є обов’язковою складовою декларацій. Водночас детальне декларування, особливо в умовах повномасштабного вторгнення, дає змогу якісніше оцінити зміни у майновому стані депутата, що сприяє прозорості та дозволяє запобігти корупційним діям. 

Перешкодою на шляху до прозорості в е-декларуванні залишається те, що депутати не декларують усе майно, яке їм належить. До прикладу, в декларації за 2022 рік депутат від фракції «Європейської солідарності» Олександр Тимченко не вказав доходи, цінне рухоме майно та грошові активи. 

У березні минулого року колишня соратниця Тимченка Ганна Коваленко отримала заочну підозру від НАБУ про те, що не задекларувала статки на понад 63,7 млн грн. Пізніше, на фоні антикорупційного розслідування, депутатка написала заяву на складання мандата. 

Ключовий механізм, який дозволить запобігти подібним випадкам у майбутньому, – постійний моніторинг декларування майна депутатами. Рух «Чесно» й надалі аналізуватиме, чи дотримуються публічні службовці належного подання декларацій та що саме зазначають у них.