Чому російський серіал «Слово пацана» набирає обертів в Україні: відповідь відомого режисера
«Яка логіка в тому, що гинуть наші хлопці, наші друзі, – заради чого?», – обурився Левицький
Відомий український режисер Любомир Левицький («Штольня», «Тіні незабутих предків», «Скажене весілля») розповів, чому російський серіал «Слово пацана» набирає обертів в Україні. Своєю думкою він поділився у розмові з медіа «Уніан».
За словами режисера, перед окупацією спочатку йде культурна окупація. Він каже, що протягом багатьох років ніхто із нашого кінобізнесу, нашої кіноспільноти не був проти того, щоб росіяни приїжджали сюди, знімалися в нашому кіно, знімали в Україні своє кіно. Наш кінобізнес і шоубізнес були одним цілим з російським, і всіх це влаштовувало. Вони стали частиною цього всесвіту.
«Тепер наступив момент, коли українське кіно, українські серіали зупинилися через війну. А Росія продовжує штампувати своє лайно. У мене була недавно розмова з одним представником із нашої сфери, з колегою. І він мені говорить: «Любомир, молодь це дивиться тому, що немає альтернативи». Я кажу: «Секундочку, а хто відміняв голлівудську продукцію? Навіщо дивитися це лайно і окунатися в нього?» Він говорить: «Але Голівуд не може дати нашій аудиторії ті відчуття, які отримує глядач, дивлячись російське кіно», – пригадав режисер. Він додав, що найбільша трагедія у тому, що залишки радянського союзу з материнською кров'ю передаються новому поколінню.
«І тоді виникає питання: скажіть мені, будь ласка, яка логіка в тому, що гинуть наші хлопці, наші друзі, – заради чого? Заради того, щоб знову відчувати ці відчуття від російських фільмів? Тоді в цьому немає сенсу. Це велика трагедія для мене особисто», – додав Левицький.
Проте, як зауважив режисер, змінити ситуацію все ж можливо. Потрібно дати людям якісну, круту альтернативу, яка виб'є з голів людей ті радянські образи та сформує нові стандарти.
«Зі сторони влади й держави має йти мова не про заборону таких речей (це має бути автоматично), а про їхнє ігнорування. Сьогодні нам треба максимально сприяти ігноруванню таких проєктів. Щось вийшло? Проігнорували. Тому що коли ми сьогодні починаємо згадувати назву серіалу, ведемо навколо нього розмови, знаєте, що люди будуть робити? Забивати цю назву в пошук. Якщо, не дай Боже, їх зачепить хоч одна сцена, вони подивляться другу, третю і нишком переглянуть весь серіал. Це інфікування, це страшна річ, з якою ми маємо боротись на рівні ігнорування», – уточнив режисер.
За словами Левицького, в Україні є круті герої, свої «пацани», своя культура. Але нам варто розказувати не про трагедію, яку ми проживаємо, а про сильних людей, які сьогодні живуть.
«Автори сценаріїв в процесі пошуку героїв. Складно одразу викристалізувати, який сьогодні герой (фільму, серіалу), але ми вже це починаємо це розуміти. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб зрозуміти, як побудувати нову комерційну модель. Я, наприклад, ніколи не працював з Росією. І знаєте, я та людина, яка говорить: «А я казав». Ну, да. Я все життя працював виключно з українським ринком і дивився в сторону копродукції з Голлівудом. Але, на жаль, наш ринок дійсно працював на російський. Тому сьогодні шукається нова модель, це модель копродукції з Європою і прокату в Європі нашої продукції, в кінотеатрах для нашої аудиторії», – підсумував експерт.
Нагадаємо, серіал «Слово пацана» про злочинні угруповання став популярним не тільки в Росії, але і в Україні. Щобільше, саундтрек серіалу «Пияла» очолив рейтинг найпопулярніших пісень в Україні від Apple Music.
У російському серіалі йдеться про школярів 1980-х років у Казані, які є членами банди та постійно беруть участь у масових побоїщах. Його герої намагаються відтворити кримінальну та похмуру атмосферу СРСР тих років.