Історик пояснив, чому треба перейменувати Маріїнський парк
Маріїнський парк варто перейменувати на Президентський парк. Адже свого часу Маріїнський палац було перейменовано на Президентський. Окрім того Маріїнський парк – це некрополь. Його територія є місцем поховань кількох тисяч людей, зокрема троє членів Української Центральної Ради, молодший син гетьмана Павла Скоропадського, жертви більшовицького терору 1918 року. Про це розповів історик, директор Музею історії української революції 1917-1921 років, автор книги «Некрополь Маріїнського парку» Олександр Кучерук під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».
«Маріїнський парк, що знаходиться біля будівлі Верховної Ради, варто перейменувати. Свого часу Маріїнський палац було перейменовано на Президентський палац. Тому логічно, що і парк теж треба перейменувати. Не треба увіковічувати імена чужих нам людей», - говорить Кучерук.
Історик також зауважує, що територія Маріїнського парку – це некрополь. Там поховано тисячі людей.
«Тут поховано три члени Української Центральної Ради - Леонард Бочковський, Ісак Пугач, Олександр-Богдан Зарудний, герої Мотовилівського бою 1918 року, а також є могила молодшого сина гетьмана Павла Скоропадського, щоправда надгробка уже не існує», - продовжує Кучерук.
Він звертає увагу, що за радянських часів замовчувався факт, що переважну більшість похованих у парку становлять жертви більшовицького терору 1918-1920 років. За різними даними це дві – п’ять тисяч осіб.
Щодо могили Ватутіна в Маріїнському парку, то історик переконаний, що «його варто перепоховати».
«Під кінець Другої світової війни в Маріїнському парку було поховано радянського генерала Ватутіна. Вдова хотіла поховати чоловіка в Москві, але Микита Хрущов наполіг на тому, щоб Ватутіна поховали саме в цьому місці.. Треба до Ватуніна поставитися як до померлої людини. Віддати родичам його прах і перепоховати його. Ще у 2015 році дочка генерала, яка нині живе у Празі, шукаючи допомоги, звернулася до російської влади із проханням перепоховати батька в Росії. Але їй відмовили. Тобто , щоб шматок «русского міра» має бути в Україні», - каже Кучерук.
Історик нагадує, що останній раз у Маріїнському парку пролилася кров у дні Революції гідності. 18 лютого 2014 року загинули Ігор Сердюк, Володимир Кіщук, Сергій Дідич, Олександр Плеханов, Сергій Шаповал.
Переглянути запис прес-конференції
Принагідно скажемо, що 22 січня 2019 року відзначатиметься 100 років із дня проголошення Соборності України. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна. Ознайомитися із програмою заходів можна тут.