Арбітриня Катерина Монзуль. Жінка, яка змінить футбольну історію

Сьогодні, 8 липня, о 21:30 на харківському спорткомплексі «Металіст» відбудеться фінал Кубка України з футболу. Зустрінуться столичне «Динамо» і полтавська «Ворскла». Кияни – 11-разові володарі Кубка, полтавці здобували трофей раз, у 2009-му. Незвичним є те, що у вирішальному матчі турніру немає «Шахтаря», який програв динамівцям на стадії 1/8. Але не лише це…

Цей матч увійде в історію, оскільки на ньому вперше працюватиме жіноча бригада арбітринь на чолі з харків’янкою Катериною Монзуль, якій допомагатимуть киянка Олександра Ардашева і сумчанка Марина Стрілецька. У 2012-му і 2016-му лінійною асистенткою фіналів працювала Наталія Рачинська. Але в полі жінка судитиме трофейний матч футболістів-чоловіків в Україні вперше.

Зрештою, для тих, хто слідкує за перипетіями українського футболу активно, нічого дивного не відбулося. Монзуль останнім часом судить майже усі топові матчі. Її робота є частою темою для обговорення, однак суті справи це не міняє. Комітет арбітрів Української асоціації футболу зробив ставку на пані Катерину і почав її просовувати ще тоді, коли систему суддівства в українському футболі очолював італієць П’єрлуїджі Колліна. Його Монзуль, до слова, вважає своїм кумиром. Нинішній керівник Комітету арбітрів, земляк і колишній помічник Колліни Лучано Лучі дотримується тієї ж лінії, що й попередник.

Арбітринею ФІФА Катерина Монзуль стала ще в 2004 році, а в 2010-му ця пані стала першою українкою, яка увійшла в категорію «еліт». Там вона тримається в ній понині, що є рекордом для українських футбольних суддів незалежно від статі.

Монзуль, якій 5 липня виповнилося 39 років, народилася в селищі Бабаї на Харківщині. Там у складі місцевої любительської команди починала грати у футбол. Разом із хлопцями, адже дівчачого футболу у селі не було. Виступала на позиції правої півзахисниці. В 21 рік дівчина постала перед вибором: продовжувати грати у футбол чи спробувати себе у суддівстві. До останнього підштовхував приклад дядька, відомого в минулому лайнсмена Володимира Воргуля.

Катерина пройшла всі щаблі суддівської ієрархії – починала з роботи на матчах аматорської першості України у 2002-2004-му, потім перейшла на дитячо-юнацьку футбольну лігу, з 2004-го впродовж довгих семи років судила поєдинки другої ліги. Вище її тривалий час не пускав Комітет арбітрів. Мовляв, до роботи на матчах чоловічих команд рівня першої і Прем’єр-ліги не готова.

Зміни намітилися після того, як куратором системи суддівства професійного футболу в Україні став згаданий вище Колліна. Цікаво, що прийшов він на посаду саме 5 липня 2010 року, тобто на День народження Монзуль.

Пірнувши у нетрі українського суддівського корпусу, авторитетний італієць почав поступово його омолоджувати, а поряд із тим виштовхувати нагору арбітринь. З 2011 року Монзуль нарешті отримала право працювати на матчах першої ліги, а на 11 років від неї старша Наталія Рачинська, яка на зламі 80-90-х років минулого сторіччя пограла в футбол на добротному професійному рівні у складі фастівської «Арени», київського «Динамо» і французької «Тулузи», взагалі стала асистенткою арбітрів-чоловіків на поєдинках Прем’єр-ліги. Звісно, то був фурор і Наталія привертала увагу найперше своєю статтю. Галантні тренери-чоловіки совкового гарту калібру епатажного наставника луцької «Волині» Віталія Кварцяного робили Рачинській компліменти за хорошу роботу навіть на післяматчевих прес-конференціях. А румунський тренер «Шахтаря» Мірча Луческу одного разу, після невдалого матчу своєї команди проти «Карпат» у Львові Наталію покритикував, за що пізніше вибачився, вручивши Наталії напередодні гри з «Таврією» букет троянд.

Так чи інакше, Рачинська миттю піднялася до рівня топ-асистенток в українському футболі і окрім двох згадуваних фіналів Кубка працювала у бригаді харків’янина Анатолія Абдули на Суперкубку України-2012, а також на поєдинках ранніх стадій єврокубків. При цьому серйозних претензій до роботи Рачинської впродовж кар’єри, яка завершилася в 2017 році через віковий ценз, не було.

Втім, одна справа – робота на лінії,  зовсім інша – арбітраж у полі. Кар’єра арбітрині Монзуль успішно прогресувала. Взагалі, міжнародні жіночі матчі Катерина почала судити з сезону-2004/2005, однак поява Колліни сприяла стрімкому рухові її кар’єри вгору. Спершу була робота на юнацькій Олімпіаді-2011 у Сінґапурі. У 2013-му Монзуль працювала на фінальній частині жіночого Євро (зокрема на півфіналі Норвегія – Данія), пізніше судила фінал жіночої Ліги чемпіонів-2013/2014 «Тюресо» — «Вольфсбурґ», а потім і фінал жіночого чемпіонату світу-2015 США — Японія. Рачинська у цих матчах виконувала роль асистентки.

Міжнародна федерація футбольної історії та статистики назвала Монзуль найкращою арбітринею світу 2015 року. В аналогічному рейтингу 2014 року вона була другою, а 2013 року — п’ятою.

Для Колліни і Лучі успіхи суддів-жінок були справжнім рятівним колом на тлі відсутності міжнародного прогресу арбітрів-чоловіків. Італійських фахівців постійно критикували за те, що отримуючи за свою діяльність непомірно високі заробітки, вони не дають результату. За інформацією «Главкома», місячний оклад Колліни, який співпрацював з ФФУ до літа 2017 року, складав 50 тис. євро, Лучі як помічник куратора отримував 5 тисяч євро, а коли очолив Комітет арбітрів, добився підвищення зарплатні втричі. Жіночими успіхами Федерація футболу України, яка пізніше стала Українською асоціацією футболу, могла ці витрати якось виправдати.

3 квітня 2016 року Катерина Монзуль увійшла в історію українського футболу, як перша жiнка-головна арбiтриня матчу Прем'єр-лiги серед чоловiкiв. Їй довірили роботу на грі «Волинь» - «Чорноморець». Того ж року Катерину включили до лав виконавчого комітету ФФУ.

Наразі за плечима Монзуль 42 матчі у статусі судді в полі рівня фінальних частин чемпіонатів світу і Європи серед жінок. Проте Катерина мріє заявити про себе на серйозному міжнародному рівні у чоловічому футболі. Сезон-2019/2020 повинен у цьому прогресі неабияк посприяти. Останнім часом Комітет арбітрів довіряє Монзуль, яка наразі вже судила в українській Прем’єр-лізі 35 поєдинків, майже всі топові матчі. Вона працювала на недавньому класичному дербі між «Динамо» і «Шахтарем», яке завершилося поразкою киян 1:3, а після зустрічі «Десна» - «Динамо», яка завершилася перемогою чернігівців 3:2 і, можливо, вплине на розподіл місць у Лізі чемпіонів, тренер динамівців Михайличенко звинуватив Монзуль та її помічниць Ардашеву і Стрілецьку, що в роздягальні ті надто гучно сміялися, начебто втішаючись із поразки його команди.

З Кубком України ситуація взагалі майже унікальна: Монзуль довірили обидва півфінальних і фінальний поєдинок. Досі усі три головних зустрічі офіційного турніру один арбітр не судив ще ніколи. Або цей прецедент в історії прихований аж надто ретельно.

Так чи інакше, Катерина Монзуль демонструє, що має характер і вміє тримати футболістів у рамках. Однак через аж надто часте використання системи відео-асистента рефері (ВАР) арбітриню почали фактично виставляти на глум. Взяти бодай останній поєдинок з суддівством Монзуль. Минулої неділі вона працювала на матчі «Зоря» - «Олександрія». Поєдинок завершився внічию 2:2, а три з чотирьох голів арбітриня зарахувала з допомогою ВАР. При цьому її рішення щодо пенальті викликали неоднозначну реакцію.

Варто сказати, що в провідних футбольних лігах світу жінки якщо й працюють на матчах чоловічих команд у головних лігах, то як правило в статусі асистенток. Найвідоміша з них – колишня модель Фернанда Коломбо з Бразилії, котра, втім, запам’яталася роботою в полі під час матчу всіх зірок чемпіонату Еквадору. Славу Фернанді приніс епізод, коли вона збиралася показати одному з гравців жовту картку, а замість того грайливо втерла чоло хустинкою.

В англійській Прем’єр-лізі з прапорцем працює 34-річна Шан Мессі-Елліс. В січні 2011-го вона під час матчу «Ліверпуль» - «Вулвергемптон» несвідомо опинилася в епіцентрі скандалу. Тріо коментаторів, не зауваживши, що мікрофони не вимкнуті, відпустили кілька вульгарних жартів на адресу Шан. Феміністські організації цього факту без уваги не залишили й у підсумку Річард Кіз, Енді Ґрей і Енді Бьортон змушені були звільнитися з роботи. Також Англійська ліга двічі в останню мить відлучала Мессі-Елліс від роботи через те, що на адресу суддів перед матчами другої ліги лунали погрози. А під час зустрічі Прем’єр-ліги «Блекпул» - «Астон Вілла» фанати співали про жінку-суддю непристойні пісні. Втім, навряд чи варто вбачати в цьому та інших, пов’язаних із арбітринями, інцидентах якийсь сексизм. Бодай тому, що рефері-чоловікам від фанатів дістається значно більше. При цьому головним «аргументом» при спробах образити є намір вколоти нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Схожі речі відбуваються не лише в Англії чи Україні, а й у більшості країн світу. То звичка, яку ніхто викорінювати не поспішає.

Так чи інакше, показово, що в топ-чемпіонатах арбітрині майже не представлені, а якщо й представлені, то виключно у статусі лінійних. Тому приклад Катерини Монзуль і її праця у фіналі Кубка України виглядає явищем унікальним і непересічним не лише для наших теренів. Вже сьогодні ввечері її роботу на матчі у Харкові може побачити кожен охочий.

Іван Вербицький, «Главком»