Атлетка Аліна Шух: Коментуючи мої виступи, сестра передає особливі, зрозумілі лише нам знаки

21-річна легкоатлетка Аліна Шух вважається однією з найобдарованіших українських спортсменок. Вона входить у когорту найперспективніших багатоборок світу, але при цьому регулярно вистрілює високими результатами в окремих видах. У 2018-му Аліна стала чемпіонкою планети серед юніорок у метанні списа, нещодавно була третьою на комерційному турнірі в стрибках у висоту. Окрім того, броварчанка цьогоріч перемогла у п’ятиборстві на змаганнях в естонському Таллінні.

Власне, на зимовому чемпіонаті України, який цими днями відбувається в Сумах, Шух теж виглядала переконливо. Вона стала чемпіонкою в п’ятиборстві й побила особистий рекорд (1,90 м) в стрибках у висоту. При цьому спортсменка радіє стримано, бо на 2020 рік має серйозні плани.

Задоволена, що з початком цього року наразі усе складається, - каже Аліна в інтерв’ю «Главкому». – 2019-го не хочеться згадувати взагалі. Постійні травми! Це був жах і я тішуся, що цю смугу вдалося подолати. Хоча на початку поточного сезону без травм зовсім теж не обходилося, але змогла відновитися і провести три багатоборства за місяць. При цьому всі змагання були приблизно на одному рівні. Це дуже добре, додає оптимізму на літо, адже основні старти будуть на стадіонах.

Наразі дуже задоволена своїм результатом. Особливо – в стрибках у висоту. Звісно, хотілося ще кращого, але вже як є. Як на мене, у тій же висоті головне – впевненість. Якщо ти впевнений, то стрибнеш куди завгодно. Навіть вище двох метрів. Поки мені ще бракувало впевненості для 1,90. Це рубіж, який потрібно було зламати для того, щоб повірити, що ця висота для мене не така складна. Рада, що це вдалося. Тепер потрібно розвивати цей успіх. Коли набуду впевненості на 1,90, з часом зможу стрибати на 1,96 м.

Нещодавно у Франції ви стрибнули на 1,88, зараз – 1,90. Невже з часом плануєте скласти конкуренцію чистим висотницям?

Почнемо з того, що чинна олімпійська чемпіонка Нафіссату Тіам із Бельгії стрибає у висоту на 2,01. Це дає дуже багато очок. Тому навіть якщо стрибну на два метри, то залишуся багатоборкою. Бо стрибати так високо – то великий плюс. До того ж зважте, що у висоті неймовірна конкуренція навіть в Україні, не кажучи вже про Європу і світ.

Ви вже вдруге перемогли чемпіонку світу-2013 Ганну Касьянову. Для вас це щось означає?

Так, звичайно. Почнемо з того, що мені приємно змагатися поряд із Анею. Дивлюся, як професійно вона поводиться в секторі. Коли людина повертається після тривалої паузи, після народження дитини і перенесеної в минулому сезоні травми, це викликає тільки повагу. Касьянова – надзвичайно професійна спортсменка. Дуже хочу чогось у неї навчитися.

Вашу перемогу в Сумах супроводжував голос сестри-коментаторки Уляни. Поряд постійно контролювала процес мама-тренер Майя Шух. Коли поряд стільки рідних, це допомагає?

Насправді бувало ще краще: змагалися я і брат, сестра коментувала, мама з татом виконували функції тренерів, а дідусь із бабусею постійно телефонували і питали, які в нас успіхи. Іноді в нас бувають зовсім сімейні виїзди. Це класно, я обожнюю, коли сім’я поряд. Усі мене підтримують.

Коли знаходитеся на доріжці чи в секторі, чуєте, що говорить сестра?

Звісно. Особливо коли біжу 800 метрів. Чую її голос, як вона мене підтримує. Навіть під час бігу намагаюся аналізувати, що Уляна каже. Мені подобаються її коментарі. Вона професіонал своєї справи. Пишаюся тим, що вона моя сестра. Уляна – молодець. У нейтральному коментарі вона завжди приховує ті знаки, які розуміємо лише ми двоє, як сестри.

Основним завданням на 2020 рік є потрапляння на Олімпіаду?

Потрапити – то лише перший крок. Хочу в Токіо добре виступити. Але спочатку, звісно, треба здобути потрібні для отримання ліцензії очки. Головне на цьому шляху – уникати травм.

Іван Вербицький, «Главком»