Іван Литвинов. Українець, який гратиме на чемпіонаті світу з хокею за Чехію – очима чеських ЗМІ

Сьогодні, 26 грудня, у чеських містах Острава і Тршинець стартує чемпіонат світу з хокею в елітному дивізіоні серед гравців, не старших 20-ти років.

У дебютному поєдинку господарі турніру зіграють зі збірною РФ. До цієї гри увага українських любителів хокею має бути особливою, адже у складі збірної Чехії на лід повинен вийти єдиний на турнірі уродженець України – 19-річний оборонець клубу другого дивізіону «Ческе Будейовіце» Іван Литвинов, який народився у Маріуполі на Донеччині.

Останнім часом Литвинов – у центрі уваги чеських ЗМІ. Невеличке інтерв’ю-розповідь про талановитого гравця помістило на своїх шпальтах чеське видання «Jižní Čechy TEĎ». Заголовок красномовний – «Уродженець України Іван Литвинов очікує дебюту в светрі збірної Чехії».

«У 19-річному віці він є стабільним представником обойми з шести оборонців «Ческе Будейовіце», одним із найталановитіших гравців у другому за силою дивізіоні чеського хокею, - пише журналіст Павел Пубал. – Уродженець України Іван Литвинов провів юнацькі роки в Летнянах (адміністративному районі Праги – «Главком»). У минулому сезоні він грав у другому дивізіоні чемпіонату Фінляндії, а влітку вирішив перейти у «Будейовіце», де зараз працює помічником тренера Алеш Тоттер, під керівництвом якого Литвинов грав у Летнянах. Іван досяг успіху, закріпившись у складі. Його прогрес відзначили, запросивши до складу збірної Чехії U20 для участі в домашньому чемпіонаті світу».  

«Звичайно, я радий і з нетерпінням очікую на цей турнір. Спробую проявити себе з найліпшого боку, адже мотивація величезна – домашній чемпіонат світу», - сказав Литвинов в інтерв’ю виданню.

«Ческе Будейовіце» наразі є лідером другого дивізіону чемпіонату Чехії, а Литвинов – один із найпомітніших його виконавців. У 27-ми матчах він закинув п’ять шайб і віддав 11 результативних передач.

«Поки мені тут все подобається, - каже Іван. – Правда, я намагаюся не заспокоюватися, бо попереду весь сезон. Наразі все розвивається добре. Сподіваюся, так буде й надалі. Мене тішить, що не дивлячись на перемоги ніхто з нас не заспокоюється і залишається таким же зголоднілим до гри».

На завершення розмови журналіст запитав Литвинова, чи, отримавши право виступати за збірну Чехії, він отримав подвійне громадянство. «Ні, бо в Україні воно заборонене, - відповів Іван. – У мене не було українського паспорта, а з настанням 18-річчя я отримав чеський».

Інше видання Hokej.cz відзначає, що Литвинов знає чеську мову ліпше, ніж чимало його нинішніх співвітчизників. Але то й не дивно, якщо почути Іванову історію з перших уст:

«Я народився в Маріуполі, де пішов у дитячий садок, - каже хлопець. – А коли мені було п’ять, ми переїхали до Праги. Я ходив до першого класу в звичайну в чеську школу. Тож я тут вже 14 років. За цей час побував в Україні один раз, як ми поїхали. У нашій сім’ї немає чеських коренів. Уся родина родом з України. Однак поступово ми всі переїхали до Чехії. Бабуся, дідусь і тітка з дядьком через кілька років після нас, в Україні нікого не залишилося. Мої батьки поверталися туди три-чотири рази».

На запитання, чому Литвинови обрали Чехію, Іван відповів просто: «Тут однозначно кращий рівень життя, ніж в Україні.У нас не було ідеальної соціально-політичної ситуації, тому ми шукали щось у Центральній Європі, де було б краще. І вибір припав на Чехію. Я не знаю чому, мені було п’ять, я чомусь не питав. Мені просто сказали, що ми їдемо, спакували речі і переїхали. Я давно не був в Україні, тому не можу сказати з особистого досвіду, але думаю, що це був безумовно правильний крок».

Спитав журналіст, чи почувається ще Іван бодай трохи українцем. «Важко сказати, оскільки я майже не маю спогадів про Україну, за таких обставин важко відчути свою належність до цієї країни, - сказав хокеїст. – Пам’ятаю, що в юному віці переніс переїзд легко. Звичайно, перший рік мав проблему з чеською мовою, щоб зрозуміти всіх, але вона поступово покращувалася. Я ріс поруч з іншими дітьми і не пам’ятаю жодного конфлікту через переїзд з України. Скрізь люди мене приймали добре. Так само легко прижилися в Чехії на три роки старша сестра і на п’ять років молодший брат. Батькам було важче, але зараз вони теж вільно розмовляють чеською».

Перед тим, як зупинитися на хокеї, Іван перепробував чимало видів спорту – бадмінтон, настільний теніс, плавання, а до 12-ти років вже поєднував виключно футбол з хокеєм. Врешті, хлопець зупинився на останньому. То за умови, що в родині з хокеєм раніше не був пов’язаний ніхто. «У юності батько трохи займався легкою атлетикою», - каже Іван.

Хлопець згадує, що про можливість прийняття чеського громадянства і виступів за збірну цієї країни почав задумуватися у 14-15 років, коли в хокеї щось почало виходити.

Попередній сезон Литвинов провів у Фінляндії, в клубі другого дивізіону «Пеліітат». «Мені не завжди там подобалося протягом сезону, але озираюся назад і тепер розумію, що для мене це була велика користь, - каже Литвинов. – Жив там один, дев’ять місяців без батьків, а отже звик до самостійного життя. Тепер я не маю жодних проблем з англійською мовою. Та й суто в хокеї виступ у Фінляндії відкрив мені очі, що не завжди все буде рожевим і що потрібно боротися за місце в складі. Додому повернувся, бо фіни наприкінці сезону змінили тренерів. Новий сказав, що у нього вже є більш-менш побудована команда на наступний сезон, і що він не розраховуватиме на мене. Можливо, можна було б спробувати ще якусь команду у другому дивізіоні, але після запрошення від «Будейовіце» сенсу в цьому не було».

Литвинов називає фінський другий дивізіон сильнішим за чеський: «Різниця досить велика. У фінській лізі виступають переважно гравці віком до 25-ти років, які боряться, щоб отримати запрошення з елітної ліги, тому хочуть показати себе якнайкраще. Там дуже швидка гра. Думаю, що це мені допомогло в плані катання, потрібно було прискорити кожен аспект моєї гри».