«Люди збирають гроші, щоб я підготувалася до Олімпіади», - віце-чемпіонка світу-2008 Тетяна Петлюк
Знана легкоатлетка знову стала чемпіонкою України
Сьогодні, 22 лютого вона святкує 38-річчя. Знана українська легкоатлетка, срібна призерка чемпіонату Європи в приміщенні у Бірмінґемі-2007 і чемпіонату світу у Валенсії-2008 з бігу на 800 метрів повернулася після тривалої паузи на бігову доріжку і збирається пробитися на Олімпійські ігри в Токіо. В тому, що шанси ці реальні, Тетяна на ділі запевнила не раніше як учора. Коли стала на коронній 800-метрівці переможницею зимового чемпіонату України.
Фізично почувалася прекрасно давно, - каже Тетяна «Главкому». – На цьому чемпіонаті України прийняла рішення бігти дві дистанції – 800 і 1500 метрів – тому про високі результати не могло бути й мови. Тим паче, що у четвер два забіги доводилося провести протягом трьох з половиною годин. Це важко. Фактично, перед фіналом на 800-метрівці за добу повноцінно й не відновилася. Хоча дуже задоволена тим, наскільки легко мені дається біг. Я прийшла до своєї техніки. Коли техніка у спортсмена налагоджується, дистанцію йому долати дуже легко. Тому враховуючи нинішній стан, показаним результатом – 2.06,03 – задоволена.
Зимовий сезон сприймаєте прологом до літнього?
Так. Ми дуже розраховували пробігти за часом 2.01-2.02, але оскільки відмінили чемпіонат світу і я знову почала бігти дві дистанції, то нинішні показники сприймаю позитивно. Щоб бігти дві дисципліни, треба мати… залізні кульки в кишені. Тому перемога на зимовому чемпіонаті України – то крок до нормативу на Олімпійські ігри.
Де саме збираюся показати потрібний час, наразі не визначилася. Все буде залежати від того, де менеджер мені організує старти. Взимку багато виступів зробити не вийшло, але влітку їх помітно побільшає. Тому будемо прагнути виконати норматив уже в травні. Бо підходити до чемпіонату України, який відбудеться у червні в Луцьку, важко. Найперше морально. Через те вирішила боротися за норматив на кожному старті.
Олімпійські нормативи, участь в Іграх – це ви вже проходили. Що вас мотивує на не, щоб подолати цей шлях знову?
У мене такий стиль життя. По-друге, я мама, а дитина чекає від мене медалі. По-третє, треную спортсменів-любителів. Мене вражає, наскільки вони вмотивовані. Із власної волі, їм про це ніхто не говорив. Хоча для мене спорт – просто мета мого життя. Виходити на змагання, боротися за перемоги – то в мене в крові. Це складається в своєрідний пазл. Відчуваю, що той потенціал, яким мене наділив Господь, ще не вичерпаний. То буде неправильно, якщо я не спробую реалізувати своїх можливостей.
Крім того, спортсмени-любителі з Наталією Ємченко на чолі організували проект ProPetlyuk. Хлопці й дівчата самі збирають гроші, щоб допомогти мені підготуватися до Олімпіади. То кошти немалі і включають у себе витрати на вітаміни, збори й усе інші. Активісти уже зібрали 108 тисяч гривень і я отримала змогу поїхати на збори в Киргизстан. Зараз триває ще один збір грошей. Знову – щоб відправити мене в Киргизстан. Бо збірну відправляють на 20 діб. Для мене то мало. Щоб отримати нормальний результат, мені в горах треба відсидіти 40-50 днів. Віддячити цим людям вдалим виступом – то ще одна мотивація. Якщо у мене вірять інші, то як я можу не вірити в себе сама?
Підтримку тренерського штабу збірної відчуваєте?
Так, підтримують усі. Хоча в мене довго ніхто не вірив. Мабуть, до попереднього зимового чемпіонату України. Тоді до мене скептично були налаштовані усі. Все ж вік вже немаленький. Мене попереджували, мовляв, навіщо лізеш, тебе порвуть молоді. Але поки не рвуть. З нинішньою перемогою мене привітав головний тренер збірної В’ячеслав Тиртишник. Телефонувала мама і казала, що під час прямої трансляції про мене дуже тепло висловився президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул. Виходить, навіть він вірить, що в мене все вийде. Це приємно.
Коли ви заговорили про молодих, то відразу згадалася 17-річна Світлана Жульжик, котра посіла на 800-метрівці друге слідом за вами місце.
О, то дуже талановита дівчинка. Не знаю чому, але всі кажуть: «Друга Петлюк». Чому вони так кажуть? Я ж ніби не така видатна (сміється). У будь-якому разі, Світлана – дуже талановита дівчинка. У неї є характер, сила волі. Розумниця. Думаю, в неї велике майбутнє.
Іван Вербицький, «Главком»