«Шахтар» - «Бенфіка»: донецька перемога, яка обнадіює обох

Бразильські шахтарі розпочали рік вдало
ФК «Шахтар»

Чи вистачить українському чемпіонові мінімального запасу для загальної перемоги?

Біжать не лише «Трудові резерви», а й «Шахтар». Чемпіон України продемонстрував доволі змістовний і впевнений футбол у грі проти чемпіона Португалії. Красивого і витонченого малюнка гри у виконанні «гірників» ще не було. Як не було й чогось надзвичайного, що могло б навіювати оптимізм напередодні візиту в Лісабон. Проте, навіть на тлі помилок донецької команди, яка все ще функціонує в режимі «весняного» футболу, на тлі «економ-режиму» «Бенфіки» можна стверджувати, що «Шахтар» здобув закономірну перемогу над серйозним опонентом. Нехай і не дуже впевнену – ні за грою, ні за рахунком – проте таки заслужену.   


…Він або геній, або невіглас. Іншого, проміжного варіанту в оцінці дій тренера «Шахтаря» під час зимової підготовки його підопічних не можна запропонувати. Незважаючи на те, що чемпіону України належало першим серед вітчизняних колективів відновлювати сезон, він останнім вийшов із відпустки, останнім відбув і на тренувальний збір. Назвати плідною чи хоча б задовільною підготовчу роботу команди на турецьких зборах, в умовах гнилої погоди й примітивного рівня опонентів, не вдасться навіть за великого бажання.

А тут ще й два молодих дарування «помаранчево-чорних» не могли зіграти проти «Бенфіки» - Соломон і Додо, та й слідом за екскапітаном команди Тайсоном, який уже відверто пакує валізи на вихід, нібито «нагострив лижі» ще один провідний виконавець – Ісмаїлі. Ситуацію, що склалася в команді, навряд чи доречно називати передінфарктною, проте на якісь різкі чи хоча б нестандартні рухи від наставника очікувати варто було б. Проте він не лише зберігав олімпійський спокій, а всім своїм виглядом випромінював упевненість і правоту. Кажу ж – або геній, або…

У цю ж канву – без напівтонів, без золотої середини – вписувалося й передматчеве спілкування Каштру з пресою. Якщо коротко, то в «Багдаді все спокійно». Хіба що різонули вуха його слова про те, що, мовляв, найскладніше зараз для нього – вибрати оптимальний стартовий склад. Еге ж, два місяці, що виділялися саме для цієї рутинної справи, виходить, пішли шкереберть?

Тим не менш, прояснити ситуацію й допомогти розібратися в ярликах мала гра «Шахтаря» проти «Бенфіки» в першому раунді плей-оф Ліги Європи. І вона таки допомогла. Принаймні, можемо з достоту комфортною впевненістю судити як про стан нинішнього «Шахтаря», так і про перспективи його тренера. Отже, як на кінець лютого «Шахтар» перебуває в непоганій формі. Футбол у його виконанні – ще «сируватий», проте команда явно в своїй «тарілці».

На тлі достоту вправного суперника «гірники» не лише не знітилися, а й виокремлювалися зі знаком плюс. Запорукою перемоги «Шахтаря» стала найперше висока загальнокомандна швидкість. Це та якість, яка завше була притаманна «гірникам». Не втратили вони її й зараз. Показово, що чемпіон України, не маючи змагальної практики, просто перебігав чемпіона Португалії, в якого внутрішній чемпіонат у розпалі.

Проте не лишень здатністю швидко переходити від однієї до іншої змагальної фази команда одного португальського тренера (Каштру) здолала команду іншого тамтешнього наставника (Лаже). Також варто говорити й про пристойний рівень майстерності «помаранчево-чорних», особливо їхньої бразильської «діаспори». Що не кажіть, як не лайте Тайсона та інших синів «Копакабани» за бажання накивати п’ятами, проте саме вони визначають змагальне обличчя «Шахтаря». Воно, це обличчя, вже не таке привабливе, яким було декілька років тому. Проте й на гримасу поки що не схоже. Так, за винятком, можливо, Алана Патріка, решта шахтарських бразильців не провели ідеального поєдинку. Проте вони з гри не випали. Як мінімум. Було побоювання, що Тайсон (а також Ісмаїлі) можуть клеїти дурня в цій грі, проте обидва видали непоганий за змістом поєдинок. Особливо в другому таймі.

Варто також зауважити, що «Бенфіка» приїхала до Харкова, явно тримаючи на думці повторний поєдинок, який за тиждень відбудеться в Лісабоні. «Орли» запропонували відверту виїзну модель гри. Себто намагалися здобути прийнятний результат малою кров’ю, атакуючи з оглядкою на тили. Фрагментами вони мали переконливий вигляд, а часом і домінували на полі. Проте цього виявилося замало навіть для нічиєї.

Цілком можливо, що в повторному поєдинку «Бенфіка» постане в іншому вигляді – атакуючою, упевненою й розмашистою командою. Проте то буде (а може й ні) за тиждень. Наразі маємо право віддати належне саме «Шахтарю» та його наставнику. Здається, чемпіон України витиснув із цього матчу свій максимум. Бо ліпше просто бути не могло – не будемо гнівити Бога, а от гірше могло бути запросто. Так що, «Шахтарю», дякуємо, що живий. Власне, реверанс і «Бенфіці»: вона явно свого останнього слова ще не сказала.

Ну, і «п’ять копійок» щодо «історичного дебюту» - застосування системи ВАР на матчі (відтепер, починаючи з першого раунду плей-оф Ліги Європи, відеоасистенти арбітра будуть «функціонувати» на кожній наступній стадії турніру). Завдяки втручанню «невидимого суддівського ока» було відмінено одразу два забиті м’ячі -  Марлоса і Тавареша. В обох випадках - «на тоненькому», проте за допомоги «телевізора» вдалося розібратися в ситуації, й справедливість було поновлено. Так, на це був потрібен час, через що було призупинено матч, і він втрачав свій «нерв». Проте вочевидь «краще відпустити десяток винних, ніж засудити одного безневинного». 

А стосовно Каштру… На підставі побаченого в Харкові, на відкритті сезону (проте чомусь трибуни стадіону були напівпорожні – чи то квитки для харків’ян виявилися дорогими, чи то просто там уже «наїлися» все ж нерідним «Шахтарем») можна зробити висновок, що португалець мав рацію, так своєрідно провівши підготовчу роботу. Вочевидь, до геніальності йому ще далекувато, проте сіромахою сеу Луїша також не назвеш.

Дай Боже, щоб подібні епітети можна було йому адресувати й за тиждень.

Олександр Васильєв, для «Главкома»