Справа про допінг і невиплачені призові. Український атлет Главан вважає свою дискваліфікацію несправедливою

Новин зі світу легкої атлетики у наш час не дуже багато. Цікаво, що до оголошення карантину останні знакові міжнародні змагання відбулися саме в Україні. Тоді, 14 березня, в Івано-Франківську брав участь у чемпіонаті Балканських легкоатлетичних федерацій зі спортивної ходьби й герой цього матеріалу.

29-річний Ігор Главан – срібний призер командного чемпіонату світу-2016. На трьох поспіль «класичних» чемпіонатах планети Ігор зупинявся в кроці від п’єдесталу, на четвертому місці, що тим не менш є найвищим результатом українських скороходів на таких змаганнях за часи незалежності. Однак омріяну медаль Главан таки отримає завдяки дискваліфікації росіянина Міхаїла Рижова, який був другим на 50-кілометровій дистанції на чемпіонаті світу в Москві 2013 року. Після визнання його вини Главан підійнявся з четвертого на третє місце. Срібло згадуваної вже командної першості планети в Римі-2015 Ігор теж отримав пост-фактум. Через те, що за вживання анаболічних стероїдів дискваліфікацію отримав тодішній чемпіон – італієць Алекс Швацер.

Медалі постфактум

Власне, через непорозуміння з виплатою преміальних за ці медалі Главан й підняв хвилю невдоволення в легкоатлетичній спільноті. На відкритій групі Федерації легкої атлетики України у «Фейсбуку» він написав повідомлення про те, що федерація зволікає з вирішенням питань про виплату чесно зароблених ним грошей, тоді як у ставленні до деяких інших спортсменів, які опинилися в схожій ситуації, розгляд відбувався динамічніше. Через кілька годин після появи повідомлення щезло. Хоча сам спортсмен стверджує, що його не витирав.

«Ігор трохи лукавить, коли каже, що його питання не вирішується, – каже  «Главкому» головний тренер збірної України з легкої атлетики В’ячеслав Тиртишник. – Річ у тім, що для виплати одноразової премії і щомісячної президентської стипендії за бронзу на чемпіонату світу ми повинні подати офіційні документи, яких очікуємо від Міжнародної федерації легкої атлетики (Світової легкої атлетики). Коли вони прийдуть, подання на отримання Главаном і його особистим тренером коштів ми надамо. Це питання часу. Ігор про це знає, тому його нетерплячість дивує. Він не один такий. Скажімо,  також триває процес вирішення питання про призові для десятиборця Олексія Касьянова, який нещодавно отримав бронзу за чемпіонат світу-2009».

Натомість Главан стверджує, що його питання вже вирішується понад рік. Саме тоді Ігор звернувся у Федерації легкої атлетики з офіційним листом. «Президент Федерації Ігор Гоцул підтвердив мені, що преміювання я заслужив, але так нічого з того часу й не змінилось, - говорить спортсмен у розмові з «Главкомом». – Натомість коли я написав повідомлення у «Фейсбуку» мені зателефонував Сергій Романчук (старший тренер збірної України з видів витривалості – «Главком»). Хотів, щоб я видалив повідомлення. Я цього не зробив, бо не розумію, чому, скажімо, Наталії Пигиді та Русланові Дмитренку, які теж ставали призерами інших змагань після дискваліфікації суперників, премії заплатили, а мені ні».   

Куди «зникла» проба?

Тема преміальних – не єдине, що бентежить сьогодні Главана. Зараз він перебуває у процесі суперечки через отриману в 2017 році дворічну дискваліфікацію за порушення антидопінгових правил. Ігорева справа знаходиться в Спортивному арбітражному суді Лозанни. Атлет намагається довести, що у вживанні допінгу його звинувачують несправедливо.

«Національний антидопінговий центр (НАЦД) допустив надто багато порушень, – каже  Главан «Главкому». – Мене дивує, чому на ці порушення ніхто не звертає уваги. Мені відомо, що взята у спортсмена проба має бути негайно транспортована і зберігатися в акредитованій лабораторії Всесвітньої антидопінгової агенції (WADA). В Україні такої немає. Однак моя проба потрапила в акредитовану лабораторію у Варшаві лише через три з половиною місяці. Де вона зберігалася весь цей час, у НАЦД не пояснюють».

«Термін і місце зберігання проби не визначені нормативами. У разі, якщо проба недоторкана і зберігається у належних умовах», – натомість запевняє заступник директора Національного антидопінгового центру Ярослав Кручек. Як приклад фахівець згадав історію, за підсумками якої втратив олімпійське золото Афін-2004 український штовхальник ядра Юрій Білоног. Проби, взяті на Олімпійських іграх в Афінах-2004, були відкриті через вісім років після взяття. Додатковий аналіз робився лише в 2012 році.

«Проба Главана була недоторканою і зберігалася в морозильній камері у Національному антидопінговому центрі. В лабораторію вона була доставлена тоді, коли в нас на те з’явилася технічна і фінансова можливість, - пояснсює Кручек. - Після того фахівці проводять аналіз. Не лише на наявність заборонених речовин, а й на предмет розкладання проби. Іншими словами, якщо б проба зберігалася у неналежних умовах, аналіз показав би, що в ній містяться сліди термічного або бактеріологічного розкладання. Іншими словами, перевіряється, чи тест, скажімо, не прокип’ятили. Раз цього не було, то експерти визнали, що проба зберігалася в належних умовах. Крім того, проба зберігається в контейнері, втручання в який легко виявити. Перед прийняттям проби лабораторія найперше перевіряє герметичність закриття упаковки. Пробу на місці здачі закриває сам спортсмен, після чого вона пломбується. Відкривали її лише в лабораторії».

За словами Кручека, термічне втручання може здійснюватися з метою недопущення виявлення заборонених речовин. «А у випадку з Главаном заборонену речовину виявили. Нагрівання чи прокисання проби не може призвести до появи у сечі забороненої речовини», – запевняє фахівець.

«Якщо Ігор вважає, що йому хтось щось підсипав, то це теж трохи недоречно, бо пробірку він закрив власноруч і поставив на ній свій підпис, – стверджує Ярослав Кручек. – Крім того, у спортсмена, який не згоден з результатом допінг-тесту, завжди залишається право на відкриття проби Б. Вона відкривається виключно перед самим спортсменом, за його персональної присутності. Главан запиту на відкриття проби Б не робив, а визнав результат аналізу проби А».  

Протокол чи упередженість?

Власне, Ігор Главан не заперечує, що свого часу з результатом допінг-тесту погодився.

«Мені пояснили, зокрема це зробив президент Федерації легкої атлетики Гоцул, що визнання вини згідно з кодексом WADA сприймається за пом’якшувальну обставину. Тому я вирішив ці умови прийняти», – каже спортсмен.

Також у легкоатлетичному середовищі стверджують, що пом’якшувальним міг стати ще один фактор: Главан пішов на співпрацю зі слідством і розповів про відомі йому допінгові випадки за участю деяких інших спортсменів. Правда, сам атлет такої інформації не підтвердив.

Натомість Главан згадує, що Національний антидопінговий центр вимагав для нього чотирирічної дискваліфікації, тоді як остаточне покарання було вдвічі меншим. Це теж, на думку спортсмена, свідчить про упередженість контролерів у ставленні до нього. 

«Питання не в упередженості, а в тому, що стандартна дискваліфікація за такого роду порушення передбачає відсторонення строком на чотири роки, - відповідає Ярослав Кручек. - Якщо спортсмен не погоджується, його справа передається на слухання в дисциплінарну антидопінгову комісію, яка діє при Національному антидопінговому центрі. Комісія функціонує незалежно від самого Національного антидопінгового центру. До її складу входять лікарі і юристи, які спільно слухають спортсмена, а потім висловлюють свою думку. Ось саме на основі висновків цієї комісії до Главана застосували санкцію – два роки відсторонення».

Наразі Ігор Главан задоволений, що зміг повернутися до складу штатної збірної України.

«Це стало можливим зокрема завдяки публікації в «Главкомі», - каже спортсмен. – Мені повернули зарплату представника збірної України. Правда, витрат на збори, які проводив за свій рахунок у Киргизстані, не компенсували. Але нехай. Мене здивувало, чому потім мене не взяли разом з командою скороходів на збір у Туреччину. Це питання залишиться відкритим, бо невдовзі почався карантин і зупинилася підготовка команди загалом».

Іван Вербицький, «Главком»