ШІ може точно діагностувати хвороби очей: що завадило лікарям його використовувати
Штучний інтелект показав високу точність у діагностиці, але лікарі використовували його лише в частині обстежень
У Китаї дослідники перевірили, як штучний інтелект може бути інтегрований у роботу офтальмологічної клініки. Система навчилася з високою точністю виявляти низку захворювань очей, однак лікарі спочатку використовували її лише під час невеликої частини обстежень. Про це розповідає «Главком» із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine.
Експеримент провели в AI-TEC (AI-Agent Augmented Tsinghua Eye Clinic) – клініці, створеній дослідниками з Пекіна. Штучний інтелект інтегрували в різні етапи роботи з пацієнтами – від попередньої консультації та обстеження до аналізу знімків очей і подальшого спостереження.
Лікарі при цьому не були усунуті від процесу. Вони контролювали роботу системи та надавали їй зворотний зв'язок.
Які результати показав ШІ
На початку експерименту система мала відносно невисоку точність під час виявлення деяких захворювань, зокрема глаукоми та вікової макулярної дегенерації.
Дослідники з'ясували, що для вдосконалення системи важливішими виявилися не просто великі обсяги даних, а якісні медичні зображення з точними позначками. Для повторного навчання ШІ офтальмологи надали 1426 таких знімків.
Ці дані дали кращий результат, ніж майже 27 тис. зображень, які використовувалися на початковому етапі, але були менш якісними або недостатньо детально промаркованими.
Після оновлення навчальних даних показник AUROC, який використовують для оцінювання точності діагностичних систем, перевищив 0,93. Це свідчило про високу здатність системи розрізняти наявність і відсутність захворювання.
Чому лікарі не поспішали користуватися ШІ
Попри високі показники, інтеграція системи в реальну роботу клініки виявилася складнішою.
Через п'ять місяців після початку експерименту лише 41 із 1113 обстежень за відповідний місяць проводилися із використанням процесів AI-TEC. Це становило 3,8%.
Наступного місяця показник зріс до 259 із 1126 обстежень, або 23%. Дослідники пов'язують це зі змінами в роботі системи: її зробили швидшою та зручнішою для медичного персоналу, зокрема скоротили кількість необхідних дій і обсяг ручного введення даних.
Таким чином, навіть точний алгоритм не обов'язково стає популярним інструментом серед лікарів. Якщо використання технології вимагає додаткового часу або ускладнює звичний робочий процес, медики можуть просто не застосовувати її регулярно.
Який висновок зробили дослідники
Автори роботи наголошують, що штучний інтелект і лікарі по-різному підходять до оцінювання пацієнта. Система може аналізувати знімок і визначати ймовірність певного захворювання, тоді як лікар оцінює також симптоми, скарги пацієнта та інші обставини.
Тому висока точність алгоритму під час аналізу медичних зображень сама по собі ще не означає, що технологія покращує медичну допомогу.
Дослідники дійшли висновку, що для успішного використання ШІ в медицині необхідні щонайменше три умови: якісні дані для навчання, зручна інтеграція технології у робочий процес і швидкий зворотний зв'язок від медиків.
На думку науковців, оцінювати такі системи потрібно не лише за точністю діагностики, а й за тим, чи справді вони допомагають лікарям працювати ефективніше та покращують результати лікування пацієнтів.
Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що штучний інтелект не лише змінює наявні професії, а й створює нові робочі місця. Зокрема, зростає попит на фахівців, які потрібні для роботи дата-центрів, а також на інженерів, розробників і спеціалістів із даних.