Американські погроми. Путін тут є!

Якщо ви шукали «руку Кремля» в останніх американських протестах, то можемо вам допомогти. Щоправда, цього разу все не настільки очевидно, але в той же час не менш небезпечно, ніж в 2016 році.

Щоразу в усіх світових проблемах шукати витівки двоголового орла-мутанта –  це явно попахує конспірологією. Однак зовсім відкидати такий сценарій не маємо права. Саме тому було ухвалено рішення дослідити матеріали про останні події в США, організації, залучені в них, вивчити їхню роль та фінансування, ознайомитися із розслідуваннями американських колег. І ось підсумок: росіяни в протестах є – звісно, вони не бігають з прапорами на вулицях, але російські гроші так чи інакше залишили свій слід в усій цій історії. І тягнеться цей брудний слід ще з розслідування Мюллера...

2016 рік: Трамп, вибори, «фабрика тролів»

Але про все по порядку. Варто трохи освіжити історію із розслідуванням спеціального прокурора Роберта Мюллера щодо втручання Російської Федерації у хід президентської кампанії у Сполучених Штатах у 2016 році. Розслідування тягнулося два роки –  з травня 2017-го по березень 2019-го (хоча насправді ФБР таємно займалося цією справою ще з початку президентської кампанії Трампа). Саме висновки цього розслідування, які вказували на нелегальну співпрацю чинного президента із росіянами та на перевищення ним своїх повноважень лягли в основу кампанії оголошення імпічменту Дональду Трампу (як відомо, вона завершилась невдало). 

Одним із доволі цікавих розслідувань було викрито так звану «фабрику тролів». Таким терміном американські медіа охрестили російську компанію «Агентство інтернет досліджень». У загальному дискурсі вони також відомі як «пригожинські тролі», «кремлєботи» (так, це з них почалося) та «ольгінські тролі». Завдання цих угрупувань – просування пропаганди та формування прокремлівського наративу в соціальних мережах. Основними фронтами їх роботи були американські президентські вибори та вибори до Конгресу, війна на сході України. Тролями було створено десятки тисяч акаунтів у популярних соціальних мережах Фейсбук, Твіттер та Інстаграм, які пропагували російський порядок денний та буквально заливали інтернет потоком фейків та відкритої інформаційної ненависті. 

На фоні розслідування Мюллера та все більшого реального впливу російських тролів на американську політику дирекції соціальних мереж, чи то відчуваючи глибоку моральну відповідальність, чи то для збереження репутації, почали активно боротися з фейками та фейковими аккаунтами. Таким чином за минулий рік вдалося завдати тролям відчутних втрат і майже вибити їх з американського інфополя. Проте на відміну від стандартних бойових дій, заходи інформаційної агресії залишаються активними та небезпечними відчутно довший час, навіть після відступу їх основних фасилітаторів.  

«Чорний кулак»

У 2016 році в Сполучених Штатах з’явилася невелика спортивна організація Black Fist («Чорний кулак»). Її проголошеною метою було навчання афроамериканців прийомам та технікам самооборони на випадок нападу. Працювали вони переважно у передмістях та невеликих місцевих громадах, запрошуючи до них тренерів.

На перший погляд, гарна низинна ініціатива, люди стараються заради безпеки своєї громади. Проте ідилію трохи псують публікації «Чорного кулака» щодо  філософії та ідей цієї організації. «Покажемо їм, чого ми варті», «Вони мають знати чорну силу», «Ми візьмемо вулиці»... Такими слоганами майоріли сторінки «Чорного кулака» у соціальних медіа. Хоча тренування проводилися відкрито, і участь у них могли взяти усі незалежно від кольору шкіри та раси, медійно організатори показували лише чорношкірих учасників.

Проте ця організація не є типовою «одноденкою», яких багато множать російські провокатори. Чому так впевнено про те, що це саме російські провокатори? По-перше, це вже було сказано раніше – у Доповіді спецпрокурора Роберта Мюллера про можливе російське втручання в президентську кампанію 2016 року. Там «Чорний кулак» згадується двічі – і щораз в контексті протиправної діяльності вже згаданої «фабрики тролів» (якщо дуже зацікавилися, про це детальніше на ст. 31-32 офіційного тексту доповіді). Вже тоді органи безпеки мали непогане розуміння системи роботи «Чорного кулака», визначаючи мету її діяльності як «рекрутинг громадян США для просування російських тактичних цілей».

Цікавим аспектом є і особистості організаторів. Колеги із CNN ще пару років тому провели детальне розслідування діяльності цих курсів самооборони. Їм вдалося виявити, що жоден із найнятих тренерів ніколи не зустрічався із самими засновниками школи. Ба більше, після порівняння аудіозаписів переговорів вдалося встановити, що всі дзвінки здійснювала одна і та сама людина, але під 20 різними іменами. Проте фізично вийти на нього досі не вдалося. 

За визначенням журналістів, за декілька років своєї діяльності «Чорний кулак» створив культуру підозри до інших (особливо до білих) американців серед чорношкірого населення, а також виростив цілу плеяду активістів, які починаючи з 2017 року щораз були помічені на всіх погромах та сутичках з поліцією на тему расових проблем. З одного боку, це кидає тінь на рух за соціальні права та рівне ставлення афроамериканців, адже самі «активісти» створюють негативний образ погромників та мародерів. З іншого боку, їхня діяльність розбурхує та озлоблює представників афроамериканської спільноти, спонукає їх до боротьби, дуже часто проти проблем, яких не існує. 

Наразі усі пов’язані з рухом сторінки у соціальних мережах видалені як такі, що були створені та підтримувані кремлєботами, а сам сайт www.blackfist.com заблокований та виставлений на продаж. Однак свою справу організація вже зробила, і наразі саме під її лозунгами та навіть з її символікою в багатьох містах Америки вчиняються погроми та безлад. Так що, як не жаль це визнавати, але росіяни успіху досягли...

Конспірологія VS реальність

Важко втриматися від падіння в теплі та зручні тенета конспірології, коли пишеш про російські «секретні» операції. Достатньо зручно було б написати про те, що американські протести повністю від початку і до кінця є проектом ГРУ та ФСБ, який націлений створення зручного для росіян контрольованого хаосу у фортеці західної демократії. 

З іншого боку, простим сценарієм в таких умовах також не варто послуговуватись. В епоху інформаційних воєн ні в чому не можна бути впевненим.

Але цей випадок показує важливість необхідність розглядати кожний випадок окремо та детально вивчати справжню роль Росії. Розводячи конспірологію або відкидаючи будь-яку таку інформацію означає відігравати слабшу позицію. Випадок із «Чорним кулаком» є чудовою цьому ілюстрацією – дійсно, маємо факт залучення Російської Федерації, проте не кричимо про те, що весь протест - одна велика «рука Кремля». Виважена, чітка позиція і має бути запорукою інформаційної сили. 

З більш практичної точки зору, саме такі детальні та точкові дослідження допомагають краще розуміти техніку та методи роботи росіян. Це свого роду тонке препарування, при якому від дослідників не має сховатися жодна деталь. Це допомагає вивчати ворога, а знаючи самого себе і знаючи свого ворога, можна не боятися поразок. 

Олександр Краєв, «Главком»