Болгарія: зачароване коло виборів

Минулої неділі в Болгарії вже втретє в цьому році проводилися парламентські вибори. Також цього дня країна обирала й президента. І якщо президентські вибори не принесли якихось великих сюрпризів, то результати виборів до парламенту виявилися дещо несподіваними. Хоча головна інтрига ще попереду і полягає в тому, чи болгари нарешті отримають повноцінний, без приставки «тимчасовий», уряд, чи їм вкотре доведеться спостерігати за неспроможністю обранців домовитися між собою та готуватися до вже четвертої за ліком парламентської кампанії.

Не зовсім очікувані результати

Попри те, що напередодні парламентських виборів більшість болгарських соціологічних досліджень показували, що їх переможцем вкотре буде партія колишнього прем’єр-міністра Бойко Борисова «Громадяни за європейський розвиток Болгарії (ГЄРБ), першість із результатом 25,7%, отримала нова політична сила «Продовжуємо зміни», лідерами якої є Кіріл Петков та Асен Василєв – колишні міністри призначеного президентом Руменом Радевим тимчасового уряду.

Перше місце «Продовжуємо зміни» стало дещо несподіваним, адже більшість соціологів хоча й прогнозували для неї хороший результат, однак віддавали їй друге місце. Причина перемоги на виборах партії, яка була утворена лише за два місяці до виборів, полягає в особистостях її лідерів. Перебуваючи на міністерських посадах, вони зарекомендували себе з позитивної сторони та видаються для частини болгарських виборців такими, що зможуть здійснити зміну моделі управління державою, а вона (ця зміна) розпочалася з антиурядових протестів влітку 2020 року.

На другому і третьому місцях знаходяться вже згадана ГЄРБ та партія турецької меншини «Рух за права і свободи» (ДПС) з 22,8% та 12,9% відповідно.

Далі крокує Болгарська соціалістична партія (БСП), за яку віддали голоси 10,3% виборців і яка випереджає свого найближчого переслідувача – партію шоумена Славі Тріфонова «Є такий народ» (ЄТН) – менш ніж на 1%. Четверте місце соціалістів, які донедавна стабільно завершували виборчі перегони в трійці лідерів, є для них справжнім електоральним провалом, який може спровокувати серйозний внутрішньопартійний землетрус.

Найбільшими невдахами цих виборів напевне можна вважати вже вищезгадану «Є такий народ» та коаліцію «Демократична Болгарія» (ДБ). «Є такий народ», яка після двох останніх парламентських виборів двічі отримувала шанс на формування уряду, однак так ним і не скористалася, цього разу поплатилася за це половиною своїх голосів. Ті 9,5%, які вона отримала, не дозволяють їй бути серед тих, хто матиме право отримати мандат на формування уряду. Половину своєї підтримки втратила й «Демократична Болгарія»: партія отримала всього 6,3% голосів. Основною причиною такого невтішного результату є те, що половину її електорату відкусила «Продовжуємо зміни».

Слід також відзначити й непотрапляння до парламенту сформованої під час літніх антиурядових протестів коаліції «Вставай! Ми йдемо!» (колишня – «Вставай! Мафія Геть!»), яка була представлена у двох попередніх парламентах і брала участь в коаліційних перемовинах. Натомість на її місце змогла дістатися націоналістично-русофільська партія «Відродження», яка відкрито виступає проти членства Болгарії в НАТО та ЄС, а також проти вакцинації від Covid-19. Запорукою її успіху в подоланні прохідного бар’єра в 4% стала мобілізація голосів противників вакцинації та «зеленого сертифіката».

Президентська кампанія без інтриги

Що стосується виборів президента, то вони не принесли жодних сюрпризів: на них прогнозовано переміг чинний глава держави Румен Радев, за якого віддали голоси понад 49% виборців. Запорукою перемоги Радева стало, в першу чергу, те, що він був одним із уособлень боротьби проти олігархічної моделі правління державою, яка у свідомості більшості населення Болгарії уособлюється з ГЄРБ та її лідером Бойко Борисовим, а також з ДПС. Додаткові бали до свого рейтингу чинний президент отримав і від діяльності призначених ним тимчасових урядів, які зарекомендували себе з позитивної сторони завдяки крокам, спрямованим на демонтаж вищезгаданої «борисівської» моделі державного управління. Крім того, відкрито виступаючи проти олігархії і за глибокі реформи в державі, Радев зміг об’єднати навколо себе те, що фактично неможливо об’єднати – лібералів і консерваторів, русофілів і русофобів, націоналістів і глобалістів.

За найближчого переслідувача чинного президента – підтримуваного ГЄРБ професора Анастаса Герджикова віддали голоси майже 23% виборців.

Враховуючи те, що явка в першому турі не перевищила 50%, а переможець не отримав понад 50% голосів, обоє вони продовжать боротьбу у другому турі, який має пройти вже за тиждень. Хоча вже зараз можна сказати, що з огляду на рейтинг Румена Радева та те, що багато хто наступного разу голосуватиме в першу чергу проти кандидата, якого підтримує ГЄРБ, великої інтриги другий тур не містить.

Урядова коаліція: бути чи не бути

Натомість головна післявиборча інтрига полягає у тому, чи отримає Болгарія нарешті повноцінний дієздатний уряд. Говорячи про перспективи його формування, слід спершу нагадати причини, які не дозволили це зробити під час попередніх двох спроб навесні та влітку. Перша: тодішній переможець виборів ГЄРБ, який отримував мандат на формування уряду, не мав можливості його реалізувати, оскільки інші представлені в парламенті політичні сили не хотіли вести з ним жодних коаліційних перемовин. Друга причина: нездатність т.зв. «партій зміни» («Є такий народ», Демократична Болгарія, «Вставай! Ми йдемо!») та соціалістів піти на компроміси й укласти між собою угоду.

Цього разу післявиборчі розстановки в парламенті схожі до двох попередніх, за винятком хіба що того, що цього разу ГЄРБ не буде першою силою, яка отримає право на формування уряду. Нею буде «Продовжуємо зміну». І багато хто вважає, що саме навколо неї буде формуватись урядова коаліція, оскільки вона має вигляд саме тієї політичної сили компромісу та об’єднувальною ланкою між «партіями зміни», якої їм не вистачало у двох попередніх парламентах. На користь такого розвитку подій говорить, в першу чергу, те, що самі лідери «Продовжуємо зміну» заявляють про свою відкритість до діалогу з усіма, окрім ГЄРБ і ДПС, партіями. Її потенційні партнери в урядовій коаліції теж висловлюють готовність до діалогу з «Продовжуємо зміну».

Наразі найбільш надійним партнером партії Петкова і Василєва вважається «Демократична Болгарія». Попри те, що друга стала «жертвою» успіху першої, обидві вони мають загалом спільні цілі та відкрито говорять про готовність співпрацювати в рамках урядової коаліції. У партії шоумена Тріфонова, зі свого боку, теж заявляють про те, що «всі «партії зміни» матимуть партнера в особі «Є такий народ». Хоча, з огляду на поведінку ЄТН у попередніх двох парламентах, не виключено, що й цього разу вона може викинути якийсь «коник» і тим самим не дати сформувати урядову коаліцію. Що стосується соціалістів, то там наразі теж висловлюють готовність до підтримки урядової коаліції за участю «партій зміни».

Крім того, після двох попередніх провалів, «партії зміни» зацікавлені в тому, щоб нарешті домовитися між собою та сформувати уряд, адже у протилежному разі це матиме наслідком виникнення для них певних ризиків, зокрема: зниження їхніх рейтингів, створення умов для повернення до влади т.зв. «партій статус-кво», посилення президентської інституції, а також дебатів про необхідність переходу до президентсько-парламентської форми правління в державі.

Однак, попри декларовану готовність «партій зміни» та БСП до діалогу про формування урядової коаліції, перемовини насправді можуть виявитися досить складними, адже будь-яка з партій може висунути ряд категоричних вимог, неприйнятних для інших учасників. Це, в свою чергу, не виключає того, що голосування за уряд навколо «Продовжуємо зміну» може бути провалено. У такому випадку є висока ймовірність того, що в Болгарії вчетверте підряд будуть проведені парламентські вибори, адже наступні два мандати на формування уряду, які отримають ГЄРБ і ДПС, навряд чи будуть підтримані іншими, окрім них, політичними силами, а самим їм не вистачить депутатів, аби самостійно сформувати уряд.

До того ж, дехто з місцевих політологів вважає, що навіть якщо уряд буде сформовано, існує ймовірність, що він довго не пропрацює і наступного року знову будуть вибори. Вони пояснюють це тим, що урядова коаліція може бути нестійкою через складність рішень, які їй доведеться приймати, а також те, що окремі її потенційні учасники, можуть зробити неприємні сюрпризи. Ідеться, в першу чергу, про «Є такий народ», яка вважається не дуже надійним політичним партнером, а також соціалістів, які можуть бути непередбачуваними внаслідок загострення внутрішньопартійної боротьби, викликаної провалом партії на останніх виборах.

Тому впевнено сказати сьогодні, чи Болгарія нарешті вийде з зачарованого виборчого кола, неможливо. Єдине, в чому є впевненість, це в тому, що через тиждень закінчаться президентські перегони, за результатами яких країна отримає старого-нового главу держави – Румена Радева.

Ігор Федик, для «Главкома»