Бундестаг визнав історичну відповідальність Німеччини перед Україною

Робота над темою історичної відповідальності Німеччини тривала кілька років
фото з відкритих джерел

Дві парламентські ініціативи підтримали без голосів проти

Німецький Бундестаг визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму. Рішення ухвалили 9 жовтня під час спеціального засідання до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру: депутати підтримали два подання – від правлячої коаліції та опозиції. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на офіційний сайт Бундестагу та допис посла України в Німеччині Олексія Макеєва у Facebook.

За словами дипломата, під час голосування не було жодного голосу проти. Макеєв назвав ситуацію незвичною для парламентської практики: замість суперництва між політичними силами депутати дали хід обом ініціативам. За його оцінкою, це свідчить про зміну підходу Німеччини до історичної відповідальності перед Україною.

Обидва подання розглядали в межах засідання, присвяченого пам’яті жертв нацистських злочинів. Ініціативу від опозиції внесла фракція «Союз 90/Зелені», а іншу підготували представники правлячої коаліції – ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).

Що передбачають подання

Ініціатива «Зелених» присвячена історичній відповідальності Німеччини та підтримці України. У ній ідеться про розвиток історичної освіти, документування злочинів нацистського режиму, а також підтримку незалежності, свободи, суверенітету й територіальної цілісності української держави.

Подання коаліційних фракцій передбачає ширший комплекс заходів. Серед основних положень:

  • наукове дослідження та документування нацистських злочинів на території України;
  • протидія антисемітизму, расизму, спотворенню історії та імперській політиці;
  • продовження політичної, економічної, фінансової, гуманітарної та військової підтримки України;
  • сприяння поверненню українських дітей, яких Росія вивезла з України;
  • підтримка європейської та євроатлантичної перспектив України.

Зміст коаліційної ініціативи викладено в повідомленні на сайті Бундестагу. Документ поєднує вшанування жертв нацистських злочинів із протидією сучасним проявам ненависті та допомогою Україні.

Від дискусій про Leopard до підтримки України

Макеєв наголосив, що робота над темою історичної відповідальності Німеччини тривала кілька років. За його словами, спочатку йшлося про одну резолюцію, однак зрештою депутати підтримали дві ініціативи.

Посол порівняв нинішнє рішення з дискусіями чотирирічної давнини про передання Україні німецьких танків Leopard. Тоді, за його словами, під час обговорень звучали заперечення проти того, щоб німецькі танки знову брали участь у боях проти Росії.

Тепер, як зазначив дипломат, історичну відповідальність Німеччини пов’язують із моральним обов’язком допомагати Україні захищатися від російської агресії. Макеєв також подякував депутатам за те, що вони не перетворили вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру на привід для політичних суперечок.

«По совісті. Бо інакше було б безвідповідально», – написав посол, підсумовуючи своє бачення рішення німецьких парламентарів.

фото: Олексій Макеєв / Facebook

Він також нагадав, що восени 2022 року був присутній у Бундестазі під час голосування за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. За словами Макеєва, тоді він відчув подібну єдність між демократичними фракціями німецького парламенту.

Що відомо про трагедію Бабиного Яру

Бабин Яр у Києві став одним із найбільших місць масових убивств, скоєних нацистами в Європі. 29–30 вересня 1941 року там розстріляли майже 34 тис. євреїв. Масові вбивства в урочищі тривали протягом нацистської окупації Києва. Серед жертв були також роми, військовополонені, учасники підпілля та представники інших груп.

У 85-ті роковини трагедії президент України Володимир Зеленський ушанував пам’ять загиблих у Бабиному Яру. 

Нагадаємо, 30 листопада 2022 року Бундестаг визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Це рішення стало ще одним важливим кроком у визнанні злочинів, скоєних проти українців у ХХ столітті.