Франція пішла на поступки школярам: чому протести не вщухають

Французький уряд оголосив про масштабні зміни в освіті після кількох тижнів протестів, які почалися через нестачу вчителів, переповнені класи та незадовільний стан шкільних будівель. Лідери учнівського руху вважають запропоновані поступки недостатніми й закликають до нових демонстрацій 31 жовтня та 5 листопада. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters.

Які поступки запропонував уряд

26 жовтня французька влада представила пакет заходів, покликаних відповісти на вимоги школярів і студентів. Однією з головних обіцянок стала заміна платформи Parcoursup, через яку абітурієнти подають заявки на вступ до закладів вищої освіти. Учні критикували цю систему за непрозорість критеріїв відбору та нерівні можливості вступників.

Уряд планує зробити процедуру зрозумілішою вже під час вступної кампанії 2027 року, а з 2028-го запровадити нову систему. Критерії розгляду заявок мають оприлюднювати у доступній формі, а абітурієнти отримуватимуть пояснення відмов.

Серед інших обіцянок уряду:

• створити 15 тис. додаткових місць у закладах вищої освіти протягом 2027–2028 років;
• обмежити чисельність учнів у класах другого року старшої школи до 28 осіб – спочатку в половині ліцеїв із найменш сприятливими умовами, а з 2028 року в усіх закладах;
• передбачити до €4 млрд пільгових кредитів на ремонт шкіл і ліцеїв до 2030 року;
• спрямувати €1 млрд на реконструкцію та оновлення університетських кампусів до 2029 року;
• прив’язати студентські стипендії до інфляції та змін у доходах родин.

Окремо влада пообіцяла посилити підтримку учнів і студентів та поліпшити організацію навчального дня. Частину заходів планують запроваджувати поступово, протягом кількох років.

Міністр освіти Франції Едуар Жеффре запевнив, що оголошені рішення мають конкретні терміни виконання та фінансове забезпечення. Водночас уряд зіткнувся з обмеженнями через складний стан державних фінансів.

Чому школярі не погодилися припинити протести

Попри оголошені зміни, представники учнівських організацій заявили, що уряд не виконав усіх їхніх вимог. Вони наголошують, що реформи не розв’яжуть негайно проблем із нестачею педагогів, умовами навчання та доступністю освіти.

«Завдяки мобілізації людей нам вдалося досягти певних успіхів, але це все ще крихти», – заявила представниця студентської профспілки Сабріна Харбах, повідомляє AFP.

Віцепрезидент учнівського об’єднання «Les Lycéens!» Луї Летублон також наголосив, що акції триватимуть, доки протестувальники не доможуться виконання своїх вимог.

Невдоволення старшокласників поступово переросло в ширший протестний рух. До демонстрацій долучилися профспілки та прихильники руху «жовтих жилетів», які виступають проти скорочення державних послуг, зростання вартості життя та цін на пальне.

Протести супроводжуються сутичками та погромами

Ситуація загострилася 17 жовтня, коли демонстрації в Парижі та інших містах Франції супроводжувалися зіткненнями з поліцією, підпалами й пограбуваннями магазинів. За даними міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, під час акцій у суботу, 24 жовтня, по всій країні затримали 1435 осіб.

Правоохоронці також повідомили про зіткнення між організованими ультраправими групами та ультралівими активістами в кількох містах. Президент Франції Емманюель Макрон попередив про ризик нових заворушень і заявив, що посилені заходи безпеки залишатимуться чинними.

Наступні демонстрації заплановані на 31 жовтня та 5 листопада. Влада готується до можливого загострення ситуації та намагається не допустити повторення масштабних погромів.

Чому уряду складно задовольнити всі вимоги

Можливості французької влади збільшувати витрати обмежені через значний державний борг, який наближається до 120% валового внутрішнього продукту. Уряд має одночасно фінансувати освітні реформи та скорочувати бюджетний дефіцит.

Наслідки протестів відчуває й бізнес. Після погромів частина магазинів залишалася зачиненою з міркувань безпеки, а підприємці повідомляли про різке падіння продажів. Власники торговельних закладів побоюються нових заворушень і готуються до наступних демонстрацій.

Нагадаємо, французькі старшокласники почали протестувати у вересні через проблеми в державних школах, зокрема нестачу вчителів, переповнені класи та занедбані будівлі. Згодом рух охопив понад тисячу навчальних закладів і переріс у ширше невдоволення соціальною та економічною політикою влади.