Франція знову страйкує: профспілки кажуть «ні» підвищенню пенсійного віку
Через масові страйки у Парижі містяни не можуть дістатися до робочих місць, аеропорти та залізниця в Франції працюють у обмеженому режимі, а Ейфелева вежа та палац у Версалі зачинили двері для відвідувачів
Пенсійна реформа, згідно з якою мінімальний вік виходу на пенсію буде підвищено з 62 до 64 років, викликала негативну реакцію по всій Франції. На думку його найзапекліших критиків, законопроект залишить синіх комірців, які близькі до пенсії, у гіршому становищі, ніж раніше.
Причина та наслідки
Сміттярі, працівники комунальних служб і машиністи, а також інші працівники з різних сфер залишили робочі місця у вівторок по всій Франції, щоб продемонструвати свій гнів щодо законопроекту про підвищення пенсійного віку до 64 років, який профспілки бачать як більшу загрозу французькій соціальній моделі.
Очікується, що страйкуватимуть понад 60% вчителів початкових шкіл, а також працівників державного сектору в інших місцях.
Організатори зазначають, що в Парижі та по всій країні відбудеться понад 250 акцій протесту, які, як сподіваються організатори, будуть найбільшою демонстрацією сили проти закону президента Еммануеля Макрона. Цього тижня законопроект обговорюється в Сенаті Франції.
Лідери основних профспілок заявили у вівторок, що очікують «понад 2 мільйони» демонстрантів, що знаменує початок «нового етапу» соціального руху.
Профспілки неодноразово погрожували заморозити економіку Франції, зупинивши роботу в багатьох секторах, найбільш помітним був безстроковий страйк у національному залізничному управлінні SNCF.
Втім найбільше страйки торкнулися життя простих громадян, які вимушені бодай якось добиратись на роботу попри протести у столиці. Французи, які прямували до Парижа з південних передмість були вимушені залишати домівки іще вдосвіта, аби встигнути на електрички. Ще до початку оголошеного страйку уряд заохочував людей працювати вдома, якщо їм це дозволяє робота.
П'ята частина рейсів була скасована в паризькому аеропорту Шарля де Голля і близько третини рейсів в аеропорту Орлі. Очікується, що потяги до Німеччини та Іспанії будуть зупинені, а поїзди до та з Британії будуть скорочені на третину, згідно з інформацією залізничного управління SNCF.
Реформа підвищить офіційний пенсійний вік з 62 до 64 років і вимагає 43 років роботи, щоб заробити повну пенсію, оскільки населення Франції старіє і тривалість життя збільшується.
Опитування громадської думки показують, що більшість французьких виборців виступають проти законопроекту. Ліві законодавці кажуть, що компаніям і багатим людям слід більше брати участь у фінансуванні пенсійної системи.
Зміна ставлення до роботи
Ця «мати всіх реформ», як уряд назвав план, коли його вперше представили в січні, не могла не залишитись поза увагою суспільства.
Відповідно до звіту Фонду Жана Жореса, частка французьких робітників, які вважають роботу «дуже важливою», зараз становить 24% порівняно з 60% у 1990 році.
«Робота більше не займає структурного місця в житті французів», — написав автор звіту Ромен Бендавід. Важливість дозвілля, з іншого боку, зросла з 31% до 41% за 30 років.
Тим часом у Франції стрімко зростає вигорання, пов’язане з роботою. За даними спеціалізованої консультаційної компанії з питань управління персоналом, 480 тис працівників зазнали «психологічного стресу» на роботі в 2022 році. Інша консультаційна компанія, Technologia, виявила в січні, що до 3,2 мільйона працівників стикаються з ризиком вигорання – понад 12% робочої сили Франції.
У 2000 році Франція прийняла політично вибуховий, який перетворився на культовий законопроект про скорочення максимальної тривалості робочого тижня з 39 до 35 годин.
З моменту запровадження 35-годинного робочого тижня рівень продуктивності у Франції продовжував зростати, досягнувши 68 доларів у 2020 році – знову ж таки, на рівні з Німеччиною. Середній показник по ЄС становить 55 доларів.
У той час уряд стверджував, що це може створити до 700 000 робочих місць. Однак «ви не знайдете двох економістів, які могли б погодитися» щодо того, чи з’явилися робочі місця, написав Анрі Жіб’є, головний редактор економічної газети Les Echos, у 2020 році, відзначаючи 20-річчя існування законопроекту.
Що стосується рівня безробіття у Франції, то він коливався на рівні приблизно 8,5% між 2000 і 2006 роками, знизившись до 6,9% перед рецесією 2008 року. 27 країн ЄС загалом коливалися приблизно між 9,5% і 10% протягом того самого періоду.