«Глобалізація 4.0»: у них – 5G-шпигунство, у нас – електронна черга до лікаря

Цьогорічний чотириденний економічний форум у швейцарському Давосі добіг кінця. Як і завжди, обговорювалися економічні питання, тренди, традиційно не обійшлося без скандалів та конфузів. Тривожились учасники проблемами торгівельних воєн США, політичної конфронтації між найбільшими державами та втрати довіри до колективних договорів безпеки.

Однак назва цьогорічного Форуму була «Глобалізація 4.0», а тому зобов’язувала значну частину дискусій приділити технологіям.

Криптовалюта може стати світовою валютою?

Наші громадяни два роки поспіль спостерігали за шаленими злетами, а потім падіннями біткоїна з $19 тис. до $3,6 тис. Після цього вони помалу втратили інтерес до цієї теми: мовляв, нестабільна і непрогнозована це штука. І хоча серед українських олігархів та народних депутатів залишаються люди, які продовжують вірити у потенціал криптовалют, загалом слово «біткоїн» тепер рідше з’являється у вітчизняних ЗМІ.

У аналітиків міжнародних компаній думка щодо перспективності криптовалют інша. Керівник NASDAQ Адена Фрідман на полях Давосу наголосила, що криптовалюта виявилася на диво живучою. На її думку, у недалекому майбутньому криптовалюти стануть новою світовою валютою.

У свою чергу генеральний директор RippleLabs (компанія-розробник платформи для криптовалют) Бред Гарлінгхаус переконаний, що світ стане «повністю криптовалютним» вже через п'ять років. Джефф Шумакер, власник інвестиційної компанії BCG Digital Ventures дає ще більш вражаючий – за три роки крипторозрахунки будуть повсюдні.

Втім, не всі аналітики бачать таку перспективу. Генеральный директор JP Morgan (найбільший за розмірами активів банківський холдинг США) Джеймі Даймон, який у 2017-му називав криптовалюти «шахрайством», тепер заявив, що галас навколо криптовалют спровокували ЗМІ. В кулуарах форуму в Давосі банкір розказав, що технологією блокчейн вважає чудовою, але не криптовалюти самі по собі.

Варто нагадати, що Даймон був налаштований агресивно проти криптовалют завжди, попри те, що його власна донька була  криптоінвестором. «Мені начхати, для чого торгують біткоїнами, як ними торгують, для чого і хто. Якщо ви настільки дурні, щоб купляти їх, то одного дня ви поплатитеся за свою дурість», - обіцяв він.

Сорос лякав усіх китайцями

Одним з найбільш цитованих спікерів-мільярдерів Давосу став американський фінансист та філантроп Джордж Сорос. Як повідомлялось, його чистий капітал суттєво зменшився з 2009 року, оскільки він перерахував близько $18 млрд на рахунки своїх фондів «Відкрите суспільство».

На думку Сороса, для відкритого громадянського суспільства  «смертельну небезпеку»становить можливість використання технічного інтелекту для контролю з боку тоталітарної влади. Фінансист навів яскравий приклад: система соціального рейтингу, яка нині запроваджується у Китаї. Вона спрямована на оцінку кожного громадянина на предмет його потенційної небезпеки для держави.

Представники китайської влади стверджують, що основною метою запровадження такої системи є «побудова гармонійного соціального суспільства», де головною цінністю є честь громадян.

«Така система підпорядковує долю індивідуума інтересам однопартійної держави», - зазначив Сорос. Він визнає, що у світі багато авторитарних держав, але саме Китай у технологічному плані веде вперед. Це, на думкою фінансиста, робить китайського лідера Сі Цзіньпіна «найнебезпечнішим противником відкритих суспільств».

Втім, Китай, на переконання Сороса, є небезпечним не лише через експерименти із запровадження тотального технологічного контролю за громадянами. Мільярдер піддав гострій критиці і політико-економічну експансію цієї країни. Зокрема, зазначив:  за допомогою інфраструктурних інвестицій у рамках «Нового шовкового шляху» (Євразійський сухопутний міст — транспортний маршрут для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи - «Главком») Китай намагається розширити свій вплив на країни, що беруть участь у проекті.

«Замість того, щоб вступати у торговельну війну практично з усім світом, президент Трамп повинен зосередитися на Китаї, - переконаний Сорос. - Якщо китайські компанії зможуть встановити домінуючі позиції на ринку технологій високошвидкісного мобільного зв'язку покоління 5G, то для світу це обернеться непередбачуваними ризиками у сфері інформаційної безпеки». У цьому контексті Сорос пригадав китайський телекомунікаційніх гігантів ZTE і Huawei.

Huawei тримає в тонусі

Технології 5G, дійсно, виявилися значно реальнішими, ніж здавалося раніше. Виступаючи на конференції під час Всесвітнього економічного форуму, заступник голови компанії Huawei Кен Ху анонсував випуск нового 5G-смартфону.

«5G здійснить фурор на ринку. Сама технологія вже готова до використання. Згідно з прогнозом асоціації GSM, до 2025 року ми зможемо запустити 5G в 110 країнах світу. 10 країн вже готові і ще 20 запустять 5G протягом цих 10 місяців. 5G-смартфон буде готовий до випуску в червні цього року», – сказав Кен Ху.

Однак піднесений настрій Ху дещо зіпсувала розмова з чеським прем'єр-міністром Андреєм Бабішем на полях Давосу. Говорили вони про підозри Чехії у можливому шпіонажі з боку Китаю через продукти китайських компаній Huawei або ZTЕ. Бабіш повідомив Ху, що чеські екперти наразі аналізують, чи справді можливе таке стеження. Державне управління з кібербезпеки ще у листопаді заявило, що використання продуктів цих компаній може бути загрозою для безпеки даних. Низка держав, зокрема США, Канада, Австралія, Велика Британія та Японія, наклали значні обмеження на Huawei і ZTE через побоювання, що використання продукції компаній зробить їхні мережі вразливими для проникнення та шпигунства ззовні. Бабіш (як і раніше польський міністр внутрішніх справ) висловив думку, що НАТО і ЄС мають спільно вирішити питання, які виникли щодо Huawei.

Чим роботи загрожують людям

Пересічним громадянам варто тепер остерігатися… роботів.

Ще одна ключова тема цьогорічного Форуму - роботизація та її можливі наслідки. Полегшуючи виробничі та побутові процеси, роботи тепер значно вищими темпами позбавляють людей некваліфікованої роботи. Однак є і хороша новина: завдяки роботизації з’являться нові професії. «Для того, щоб прилаштуватися до роботизованого світу, необхідна освіта. Освіта є інвестицією в людський капітал», - йдеться в експертній доповіді, підготовленій напередодні Форуму. Лідером у питанні інвестування у людський капітал залишається Азія. І Піднебесна тут знову у лідерах. Китайські венчурні інвестори з 2013-го придивлялися до технологій, пов’язаних із штучним інтелектом. Приміром, минулого року Alibaba Group інвестувало $600 млн у Sense Time - китайського розробника систем розпізнавання облич. Такі дані на форумі озвучив Фредерік Кемпе, президент і головний виконавчий директор Атлантичної ради – аналітичного центру у Вашингтоні, що займається міжнародними відносинами. Він вважає, що Китай буде переможцем технологічних перегонів, зав’язаних на штучному інтелекті.

Україна в тренді?

Голова Наглядової Ради Ukrainian Venture Capital & Private Equity Association та керівний партнер AVentures Capital Андрій Колодюк під час панельної дискусії в Українському домі в Давосі заявив, що український технологічний сектор зростає так швидко, що, ймовірно, «у наступні кілька років ми матимемо сім українських «єдинорогів» (стартап-компаній, що досягли $1 млрд капіталізації). «Минулого року ми вже мали дві такі компанії», – уточнив він. Так, у вересні минулого року платформа для співпраці у розробці та написанні коду компанія GitLab залучила $100 млн, досягши ринкової оцінки в $1,1 млрд. Другий «єдиноріг», провайдер інфраструктури для майнінгу біткоїна Bitfury, отримав $80 млн у закритому інвестиційному раунді у листопаді.

Колодюк відзначив, що очікує побачити серед наступних українських «єдинорогів» сервіс перевірки правопису Grammarly, розробника Soft Serve, аутсорсингову компанію-розробника Ciklum та e-commerce компанію Rozetka. У свою чергу партнер-засновник CEO Horizon Capital Олена Кошарна розповіла, що сектор IT-послуг виріс з $110 млн у 2003 році до $3,6 млрд 2018 року.

Кличко похвалився електронним записом у дитсадки

На тлі дискусій про роботизацію, долю криптовалют та високотехнологічне шпигунство вихваляння мера Києва Віталія Кличка досягненнями в українській столиці викликали здивування. «Нові технології в управлінні стають все більш важливими і ми повинні співпрацювати, щоб робити наші міста «розумними». Систему управління смарт-мережі в Києві ми почали втілювати чотири роки тому саме після успішних переговорів в Давосі», - почав з передісторії мер.

«Сьогодні ми вже маємо чимало технологічних проектів, які успішно працюють в різних сферах життєдіяльності міста. Це і міський дата-центр, і картка киянина, онлайн запис до лікаря, електронна черга в дитсадки, система відеоспостереження «Безпечна столиця», система електронних петицій і багато іншого. Ми продовжуємо робити Київ «розумним» і продовжуємо обмінюватися корисними ідеями з іншими містами. Як сьогодні тут, в Давосі», - зазначив Віталій Кличко.

Поки космічні кораблі борознять простори Всесвіту…

Тим часом виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль, виступаючи на панелі «Стратегічний огляд енергії» в рамках Давоського економічного форуму, спустив учасників дискусій про технологічні дива з небес на землю. Він нагадав, що цілий мільярд людей на земній кулі досі не мають доступу до електроенергії.

«Африка до цих пір не забезпечена електроенергією, і це ганебно. Ще не так давно поганою була і статистика в Індії, але керівництву держави вдалося досить швидко це питання вирішити і надати доступ до електроенергії сотням мільйонів людей», - зазначив Біроль в своєму виступі.

На думку експерта, енергетичне майбутнє світу залежить від розвитку, екологічності виробництва та економного споживання електроенергії.«Вірю, що електроенергія є безперечним майбутнім глобальної енергетичної системи на довгі роки в майбутньому. Безперечно, нам потрібні газ, нафта, так само як вугілля тощо. Але поки світ рухається в бік електроенергії», - зробив висновок Біроль.

При цьому експерт закликав переходити на виробництво електроенергії альтернативними, екологічними методами, попри їх високу вартість. На його переконання, найбільшою проблемою, є потужні електростанції, що працюють на вугіллі, які впливають на кліматичні зміни на Землі.

Наталія Сокирчук, «Главком»