Лідери та аутсайдери на світовій карті пандемії. Чому у фінів вийшло, а в бельгійців – ні

Експерти Київської школи економіки (КШЕ) попереджають: у новому році Covid-19 буде з нами. Ні громадянам, ні уряду розслаблятися не слід. Ще у жовтні минулого року аналітики лякали українців прогнозом про те, що при умові неналежної реакції влади до кінця 2020-го року від коронавірусної хвороби помруть до 20 тис. українців. «Так і сталося, за офіційними даними, станом на початок нового року в Україні від коронавірусу померли 19 тис. людей. Так, ми зараз перебуваємо на певному плато, однак причиною цього є не так дії уряду, як сама по собі поведінка хвороби», – зазначає керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ, заступник міністра охорони здоров'я України у 2016-2019 роках Павло Ковтонюк.

Аналітики представили власний аналіз реакції на пандемію коронавірусу – і в Україні, і в світі.

Як з коронавірусом справилися країни світу

За словами Ковтонюка, приклади країн, які успішно протистояли пандемії, є, і вони не поодинокі. «Для аналізу ми брали показник, у першу чергу, смертності. Відтак, ми орієнтувалися на те, якій країні вдалося врятувати якомога більше життів своїх громадян», – пояснює він.

На графіку кидається в очі диспропорція між континентами: складніша ситуація у Південній та Північній Америці та Європі; краща, судячи з офіційних цифр, в Африці, Океанії (Австралія та Нова Зеландія, у першу чергу) та Азії.

«Окремо про Африканський континент: якщо ви подивитеся показники захворюваності і смертності від Covid-19 у країнах, розташованих на цьому континенті, то складеться враження, що лікарям решти світу потрібно їхати туди, аби вчитися так ефективно протистояти коронавірусу. Причина у тому, що у більшості країн Африки належним чином не працює система збору даних. Дані або не збираються, або збираються у такі екзотичні способи, як, наприклад, усне опитування населення», – уточнює експерт.

Експерти КШЕ констатують: найкращими у питанні протидії Covid-19 виявилися країни Східної Азії: Таїланд, Тайвань, В’єтнам і Китай, а також Папуа-Нова Гвінея (Океанія). Секрет успіху цих країн єдиний: рання і рішуча реакція на спалах. Чим швидшее і чіткіше була відповідь уряду, тим більше життів вдалося врятувати.

«Наприклад, Тайвань, який знаходиться близько до Китаю (і за 130 км від Уханя, де розпочався спалах), одразу запровадив дуже жорсткий контроль на кордоні і обов’язковий карантин для усіх, хто його перетинає. Уряд Тайваню навіть видавав людям гроші за перебування на карантині (натомість у низці країн штрафували за порушення карантину). Далі – обов’язковий масовий масковий режим. Це спрацювало дуже добре. «До слова, Тайвань одразу заборонив вивезення масок з країни», – наголошує Ковтонюк.

Крім того, у Тайвані з перших днів була чудово побудована комунікація із населенням, якщо в інформпросторі зявлялись якісь «ковідні» фейки, реакція на них виходила не пізніше, ніж впродовж двох годин. У Тайвані також було розроблено близько 140 IT-продуктів для контролю за дотриманням карантину. «Насправді ж спрацювало максимальне відстеження хворих та їх ізоляції. Локдаунів у Тайвані не було, хоча були певні карантинні обмеження. В’єтнам та Нова Зеландія вводили локдаун, але не він став вирішальним, а оперативна і чітка реакція», – коментує Ковтонюк.

У Європі найкраще захистили своїх громадян від коронавірусу Норвегія, Ісландія та Фінляндія. Їхній секрет аналогічний: моментальна реакція на загрозу. Ці країни запровадили лоукдаун тоді, коли кількість хворих у них була дуже маленькою. «Ці країни запровадили серйозні обмеження ы після локдауну – і громадяни відповідально і ретельно дотримувалися рекомендацій. Громадяни довіряють уряду, а уряд дослуховувався до науковців», – зазначає Ковтонюк.

У Європі ж і світові аутсайдери. У Бельгії померло найбільше людей у світі у розрахунку на 100 тис. осіб. Далі у списку Італія та Словенія. Варто зазначити, що велика кількість людей у цих  країнах померли під час першої хвилі, навесні. 

Що робила Україна

Розглянемо реакцію уряду на події навколо Covid-19 з 2 березня – тобто дати, коли в Україні був зафіксований перший випадок коронавірусної інфекції. За словами Юрія Ганиченка, старшого дослідник департаменту економіко-політичних досліджень КШЕ, реакція уряду здійснювалась у двох напрямах: перший –  зміна карантинних заходів, другий – зміна індикаторів, за якими обмеження посилювалися чи послаблювалися. Тож на початку влада запровадила локдаун – він справді допоміг уникнути першої хвилі захворюваності, у той час, скажімо, в Італії чи Іспанії зростання захворюваності було дуже стрімким.

«Після закінчення локдауну обмеження послабилися, з настанням літа дедалі більше. Однак у серпні поступово уряд знову перейшов в орієнтуванні від динаміки до статики. У другій половині листопада ми мали карантин вихідного дня», – нагадує Ганиченко.

За словами аналітика, від 2 березня до 7 серпня дії уряду можна характеризувати як проактивні, результат спрямований на зменшення смертності. «Другий етап, що тривав від 7 серпня до кінця року – так званий реактивний підхід. У цьому періоді постійно зростав коефіцієнт виявлення: частка позитивних випадків серед протестованих. Це означає, що контроль за розповсюдженістю захворювання втрачався. Якщо Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує, щоб цей коефіцієнт не перевищував 5%, то в Україні він з осені  складав 25-30%. Станом на кінець 2020-го ми залишились на рівні 28%», – зазначає експерт.

Ганиченко продемонстрував графік, на якому зображена динаміка виявлення випадків захворювання. Червона лінія – це офіційні цифри, які щодня озвучують очільники МОЗ.  Сіра лінія – це виявлені випадки, зафіксовані у день тестування людини Національною службою здоров’я (ці дані вносилися ретроспективно, із затримкою у 1-2 тижні).

«Ми бачимо, що у нас першої хвилі, тобто весняної, не було. Спостерігалося осіннє зростання – як і в усіх країнах Європи. З початку листопада у нас ситуація стабілізувалася і встановилося своєрідно плато. У статистиці ж ми бачили 14 тис., однак фактично зростання не було – причиною стало довнесення результатів тестів – у ретроспективі фактичного піку не було. Відтак, ефекту від карантину вихідного дня не було», – пояснює аналітик.

Ганиченко констатує: наразі ми спостерігаємо зменшення кількості хворих – принаймні, за даними МОЗ. «Причин цьому може бути дві: перша – це проблеми із виявленням, друге – реальний спад захворюваності», – зазначив він і нагадав ще про один тренд: у будні показники захворюваності зростали, у вихідні різко зменшувалися. А оскільки у грудні була більша кількість вихідних, то і зафіксовано було менше випадків.

Менше тестів – менше хворих?

«З другої половини листопада почалося спадання кількості тестування. Подекуди воно, до речі, збігається зі зменшенням захворюваності», – звертає увагу експерт.

На графіку видно, що на початку листопада коефіцієнт виявлення перетнув межу у 20%. «Оце значне перевищення відносно 5% рекомендованих ВООЗ триває. Нині воно становить близько 30% і є одним з найбільших у Європі», – зауважив Ганиченко.

«Отже, робимо висновок: захворюваність у нас нікуди не поділася, наш аналіз свідчить про 10-12 тис. випадків на день, у цьому випадку спадання випадків не означає спадання захворюваності – йдеться лише про скорочення тестування», – резюмував експерт.

Наталія Сокирчук, «Главком»