45 тис. грн на одного хворого Covid-19. Куди зникають гроші, виділені державою?

Здоров’я нації
Пацієнти повинні  самі купувати ліки... - 45 тис. грн на одного хворого Covid-19. Куди зникають гроші, виділені державою?
Пацієнти повинні  самі купувати ліки...

Марія потрапила у реанімацію. Але, гроші які ходять за пацієнтом, до неї так і дійшли…

Національна служба здоров'я України (НСЗУ) в середньому виділяє на лікування одного пацієнта з коронавірусним захворюванням в інфекційному відділенні 45 тис. грн. «Цю суму виділяють незалежно від того, був пацієнт у лікарні два дні чи двадцять. Цих грошей абсолютно вистачає, адже лікарні по Україні в середньому витрачають на одного пацієнта 35 тис грн, тобто 10 тисяч ще залишаються невикористаними», – пояснив принцип фінансування виконувач обов'язків голови НСЗУ Андрій Віленський. Чиновник також уточнив, що лікарня також отримує до 12 тис. грн за перебування пацієнта з Covid-19 у звичайному, а не інфекційному відділенні.

До прикладу, якщо пацієнт перебуває в інфекційному відділенні, то на медикаменти йому щодоби виділяють по 5 тис грн. У звичайному відділенні лікарні щоденні витрати сягають 900 грн на людину. «Усі ліки пацієнтам надають за протоколом Міністерства охорони здоров'я. Коштами, які НСЗУ виділяє на пацієнтів з Covid-19, розпоряджається головний лікар закладу», – наголосив Віленський.

Спускаємось на землю

Проте це теорія, що ж відбувається в дійсності: в більшості лікарень Києва і області, з пацієнтами яких поспілкувався «Главком», хворих на Covid-19 змушують купувати ліки за власні кошти. Показовою є історія відомого експерта з питань енергетики Олега Попенка: у важкому стані йому довелося протягом вересня побувати в трьох столичних лікарнях (№1, №8 і №3). На ліки він витратив 30 тис грн. «Препарати я купував за власні кошти, і лише у 8-й ковідній (перепрофільована на лікування хворих на Covid-19 – «Главком») лікарні мені безкоштовно надали антибіотики – їх мені також призначали і в лікарні №1, але аналіз на прокальцитонін (показник, який показує тяжкість перебігу бактеріальних інфекцій - «Главком») не робили», повідомив «Главкому» Попенко. Чоловік відзначає, що цей аналіз пізніше йому таки зробили в Інституті серця за його ж гроші, це вже сталось тоді, коли він лікувався у столичній лікарні №3 на Петра Запорожця, яка розташована поруч з Інститутом серця.


Олег Попенко
Олег Попенко

Отже, навіть мешканці столиці не завжди отримують всього, що обіцяє держава. У випадку з Києвом, хоч це і дорого, але мешканці міста можуть робити потрібні аналізи, які радять лікарі. Так – за свій кошт, так – у приватних медичних закладах. А от у жителів глибинки такої можливості нема. Там державні лікарні не надають потрібних послуг, хоча отримують гроші на лікування пацієнтів.


Андрій Віленський: Лікарні можуть акумулювати кошти для надання безкоштовної медичної допомоги
Андрій Віленський: Лікарні можуть акумулювати кошти для надання безкоштовної медичної допомоги

Отож, слова Андрія Віленського про те, що виплати НСЗУ розраховані так, щоб медичним закладам вистачило на лікування пацієнта в будь-якому стані, можна ставити під сумнів. Доцільно також визнати, що до послуг державної медицини під час пандемії вдаються лише хворі з важким перебігом. Вони змушені лягати в лікарні, адже їм потрібна киснева терапія – таких 20-30% від загальної кількості інфікованих.

Історія з Баришівки на Київщині

В поле зору «Главкома» також потрапила історія лікування Марії М. (прізвище не вказується з міркувань інтересів хворої, адже вона й досі в реанімації) у Баришівській центральній районній лікарні на Київщині (перепрофільована під лікування коронавірусних хворих). Захворіла вся сім'я Марії з трьох осіб. Але саме їй, 70-річній жінці, було найгірше: температура – 39, сатурація (насиченість крові киснем) впала до 85%. Тому на початку грудня з села під Києвом швидка доправила жінку в Баришівську лікарню.


КНП «Баришівська ЦРЛ» (фото: googlemaps)
КНП «Баришівська ЦРЛ» (фото: googlemaps)

Лише через півтори доби у хворої взяли аналізи і призначили антибіотики. Рідним запропонували купити всі ліки в аптеці лікарні за власні кошти. Також хвора на Сovid-19 донька Марії була змушена терміново везти гроші. Добиралась в громадському транспорті: спочатку в Київ (20 км), а вже потім з Києва в Баришівку – це ще плюс 70 км. Звісно, такий же шлях довелося здолати й назад.

Треба віддати належне: принаймні, киснем хворі були забезпечені, умови утримання у медзакладі також непогані. Проте стан хворої лише погіршувався – сатурація падала до критичного рівня в 40%, почалися проблеми з серцем. Марію перевели в реанімацію. В консультації кардіолога відмовили, пояснивши, що в лікарні… немає такого фахівця. А це вже грубе порушення умов договору з НСЗУ, адже медичний заклад зобов'язаний робити «корекцію лікувальних заходів залежно від супутніх патологічних станів» та «проводити консультації лікарями інших спеціальностей». Саме з цією метою з бюджету держави й виділяються великі суми. За необхідності медичний заклад мав би найняти потрібних фахівців та оплатити аналізи, необхідні для встановлення діагнозу, в іншій лабораторії, якщо цього не роблять в державній лікарні. «Суб'єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ, повинен відповідати вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення…», – сказано в документі НСЗУ, з текстом якого можна ознайомитися тут:

(для перегляду натисніть на зображення)

Гроші пішли за пацієнтом, але поза Баришівку?

Як формується і затверджується кошторис Баришівської лікарні, хто і в яких обсягах фінансує видатки на її утримання? Які зміни відбулися з фінансуванням лікарні після укрупнення районів? Чому в лікарні виникла потреба змушувати пацієнтів купувати ліки за свої кошти, адже з 1 квітня всі заклади охорони здоров’я уклали договори з НСЗУ і «бюджетні гроші відразу ж пішли за пацієнтом»?


Генеральний директор Баришівської лікарні Галина Буняк
Генеральний директор Баришівської лікарні Галина Буняк

З такими запитаннями «Главком» звернувся до голови нещодавно створеної ОТГ «Баришівська селищна рада» (ОТГ є засновницею лікарні) Олександра Вареніченка. Запитання були переадресовані генеральному директору Баришівської лікарні Галині Буняк. Проте вона обмежилася відпискою про те, що лікарня лише в листопаді підписала договір з НСЗУ про лікування «ковідних» хворих, а закупівлю медпрепаратів здійснила лише 21 грудня. Тобто керівниця відверто вказує, що у лікарні, яка була визначена як «коронавірусна», не було грошей на закупівлю ліків. Отже, пацієнти повинні самі купувати ліки. Водночас Галина Буняк повідомила «Главкому», що в 2020 році селищна рада в повному обсязі фінансує лікарню: «Заборгованість за четвертий квартал 2020 року відсутня».

(для перегляду натисніть на зображення)

Здавалося б, ніяких претензій до лікарні не може бути. Але «Главком» перевірив надану інформацію, звернувшись до бази даних на сайті Національної служби здоров'я України. Виявилось, що цього року Баришівська лікарня на чолі з пані Буняк підписала три договори з НСЗУ на загальну суму майже 32 млн грн, один з яких – на суму понад 7 млн грн – це згаданий у відповіді на запит «Главкома» договір про лікування хворих на Covid-19. Інші стосувалися традиційних стаціонарних послуг. За даними НСЗУ, оскільки планових шпиталізацій стало менше, лікарні можуть використовувати кошти для пацієнтів із коронавірусом:

«Крім «ковідного» пакету, медичні заклади, де лікуються пацієнти із Covid-19, отримують від НСЗУ гроші на «звичайне» лікування, це так звані «основні пакети». Туди входить і хірургічна допомога, і терапевтична допомога. Сьогодні таких пацієнтів майже немає, отже, лікарня може акумулювати кошти для надання безкоштовної медичної допомоги», – пояснив Андрій Віленський


Дані Національної служби здоров'я (для перегляду натисніть на зображення)

Дані Національної служби здоров'я (для перегляду натисніть на зображення)

Чому генеральна директорка Баришівської лікарні приховала інформацію про те, що лікарня отримує фінансування від НСЗУ, крім названого нею договору, ще за двома договорами на суму 25 млн грн? Відповідь на це запитання мали б шукати правоохоронні органи.

А поки ж хворим на Сovid-19 доводиться рятуватися за свій кошт.

«Главком» писав про те, що для українських лікарень давно стало нормою, що закуплені за державними програмами ліки прямим ходом перекочовували в аптеки, які функціонують прямо на території лікарень. Ціни в тих аптеках завжди значно вищі, ніж в інших аптеках. Проте завдяки реформуванню системи охорони здоров`я (за ініціативою Уляни Супрун) тепер кожен українець може побачити, які суми на лікування отримує будь-яка лікарня. Або ж перевірити інформацію про наявність лікарських засобів і повідомляти на урядову гарячу лінію (тел 15 45), якщо від пацієнтів вимагають купувати препарати, що є в наявності.

Наталка Прудка, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

45 тис. грн на одного хворого Covid-19. Куди зникають гроші, виділені державою?