Три горішки для президента Санду. Молдова взяла курс на дострокові вибори

Інавгурація новообраного президента Молдови Майї Санду відбудеться 24 грудня. Однак реальна політична боротьба ще попереду. Всі політичні лідери Молдови прогнозують дострокові парламентські вибори. Питання в тому, кому вдасться перетягнути на себе «ковдру» та мати реальний вплив на прийняття рішення після повного перезавантаження еліт.

У листопаді на президентських виборах у Молдові перемогу здобула лідерка проєвропейської партії «Дія та солідарність» Майя Санду, залишивши чинного президента Ігоря Додона – соціаліста й проросійського кандидата – позаду. Інавгурація Санду пройде 24 грудня, а за день до церемонії мало відбутися  спеціальне засідання парламенту щодо вотуму недовіри Кабінету міністрів на чолі з Іоном Кіку, але прем’єр-міністр все ж сам зважився на цей крок і повідомив про відставку. З першого погляду, це відкриває шлях до дострокових парламентських виборів, однак головний раунд торгів ще попереду.

«Хочу нагадати, що на цих виборах люди проголосували не тільки проти Додона, а й проти уряду Додона, і того, як він і його команда проводять свою політику»,– сказала Санду під час своєї першої пресконференції після обрання.

Тому до повної зміни еліт ще далеко, але новообрана президентка взяла курс на перезавантаження парламенту з самого початку. Разом з тим, Адміністрації Санду не уникнути тих пасток, які розставили соціалісти наостанок. І якими будуть перші рішення нового президента – вже стане відомо дуже скоро.    

Дострокові вибори до парламенту 

Молдова є парламентською республікою і повноваження президента значно обмежені. Передчасні парламентські вибори можливі за двох умов: якщо депутати не приймають жодного закону чи рішення протягом трьох місяців або через неможливість сформувати Кабінет міністрів протягом 45 днів. 

Тому, відставка уряду Кіку відкриває можливість другого сценарію.

Після цього президент може двічі запропонувати новий склад Кабміну. При цьому, ситуація – доволі складна: у парламенті формальна більшість соціалістів та представників «Партії Шор», тому міністрам Санду навряд чи вдасться реалізовувати свою політику. Тому, саме передчасні вибори можуть змінити баланс сил, особливо на хвилі переможного рейтингу Санду, який ще не почав падати.

З іншого боку, соціалісти перебувають у виграшній позиції: депутатам Додона нічого не заважає затвердити нових міністрів, яких зобов’язана представити Санду, хай і після консультацій із фракціями, але тримати їх на гачку критики й блокувати роботу до кінця парламентської каденції.

Відставки Кабміну, до речі, домагалися й протестувальники. Демонстрації в Кишиневі тривають вже кілька днів. На вулиці вийшли фермери, аграрії та працівники сфери обслуговування разом з представниками профспілок. Протестувальники заявили, що блокуватимуть автошляхи та кордон з Румунією.

Закони від Додона, або «Все тільки починається»

«Шановні та нешановні опоненти. Зараз, все тільки починається», – сказав Додон відразу після повідомлення про відставку очільника уряду.

Ці слова тільки підтверджують, що соціалісти «грають в довгу».  

Депутати Додона разом з обранцями із «Партії Шор» та групи «За Молдову» ще раніше протягнули в парламенті декілька скандальних законопроєктів, які стануть для нової адміністрації не просто бомбою уповільненої дії, а поставлять під загрозу відносини країни з МВФ.  

У першу чергу мова йде про скасування пенсійної реформи, яка була умовою отримання макрофінансової допомоги від МФВ. По-друге, соціалісти та «шорівці» проголосували за скасування так званого «закону про мільярд», який збалансовував борг, що виник внаслідок зникнення коштів із трьох банків Молдови. Хоча, рішення щодо «закону про мільярд» КС таки призупинив. 

Й наостанок відновлення статусу російської мови, а також скасування закону про протидію пропаганді.

У будь-якій незрозумілій ситуації – їдь в Москву 

Скасування закону про протидію пропаганді та відновлення статусу російської мови, як державної, нікого так в Молдові не хвилює, як Росію. Цікаво, що саме в ці дні контакти соціалістів та навіть придністровських лідерів із кремлівськими кураторами помітно активізувалися. Тому, останні два згаданих рішення, скоріше, схожі на перестраховку ще одного рівня – на спробу заручитися підтримкою Кремля. 

Нещодавно, лідер тираспольського режиму Вадим Красносельський відвідав Москву. У Москві Красносельський разом з очільником так званого МЗС «ПМР» Валерієм Ігнат’євим зустрілися із заступником голови комітету Ради Федерації Фарітом Мухаметшиним. 

Крім того, голова молдовського парламенту від соціалістів Зінаїда Гречана по своїй лінії переговорила спікером Держдуми В’ячеславом Володіним. Подейкують, що Ігор Додон також здійснить найближчим часом візит в Москву. До речі, «задобрити» російських колег вигідно і лідеру «Партії Шор» – Ілану   Шору, який окрім бізнесу в Росії, має там ще й проблеми із законом.

А що Санду?

На своїй першій пресконференції після обрання Майя Санду озвучила ряд пріоритетів серед яких євроінтеграція й реформа юстиції та відновлення відносин із сусідніми країнами. Причому, перший свій візит вона запланувала саме до Києва. Також Санду неодноразово заявляла, що буде шукати формулу збалансованих відносин із Російською Федерацією, а мовне питання у Молдові не повинно розділяти суспільство. Й в цьому контексті, новообрана президентка мала на увазі саме російську мову.

Санду також нагадала, що в Придністров'ї російські військові присутні у двох форматах: Оперативна група російських військ (ОГРВ), яка охороняє військові склади, і миротворці, які беруть участь у спільній миротворчій місії, до якої входять російські, придністровські й молдовські війська, а з 1995 року – й українські спостерігачі. За її словами ОГРВ повинні бути виведені з території Молдови, а миротворча операція – переформатована у цивільну місію. Цікаво, що заяви Санду у Кремлі на перший погляд сприйняли спокійно, мовляв, нічого нового новообрана президентка не сказала, мовляв, про це говорили всі лідери. Однак, останні візити представників тираспольського режиму, свідчать, що ці заяви таки мали ефект.

Однак, чи вдасться Санду здобути реальну владу в країні й підкріпити слова діями залежить від того, чи переграє вона соціалістів вже в найближчі місяці.

Маріанна Присяжнюк, для «Главкома»