Україна отримала доступ до резерву кібербезпеки Євросоюзу
У разі масштабної кібератаки Київ зможе оперативно залучити фахівців та ресурси ЄС для захисту критичної інфраструктури
Україна отримала можливість користуватися екстреною кіберпідтримкою Європейського Союзу для реагування на масштабні кіберінциденти. Відповідне рішення схвалила Рада ЄС, яка підтримала включення України до Резерву кібербезпеки Євросоюзу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на пресслужбу Європейської комісії.
У Єврокомісії зазначили, що це рішення відображає тісну співпрацю між Україною та Європейським Союзом у сфері цифрової безпеки та відповідає цілям стратегічного цифрового партнерства.
Завдяки новому статусу Україна зможе активувати механізм екстреної допомоги ЄС у разі масштабних кібератак або серйозних інцидентів у цифровому середовищі. Йдеться насамперед про захист критично важливої інфраструктури, державних установ та інших об'єктів, які можуть стати мішенню для кіберзлочинців або ворожих державних структур.
У Брюсселі наголосили, що рішення є частиною ширшої політики посилення кіберстійкості Європи на тлі зростання кількості та складності кіберзагроз.
Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен привітала приєднання України до резерву.
«Вітаючи Україну в Резерві кібербезпеки ЄС, ми зміцнюємо нашу колективну оборону та підтверджуємо принцип солідарності, який лежить в основі цифрового майбутнього Європи. У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, наша єдність — наш найбільший актив», – заявила вона.
Резерв кібербезпеки ЄС працює під управлінням Агентства Європейського Союзу з кібербезпеки (ENISA). Механізм передбачає залучення надійних приватних компаній та експертів, які можуть оперативно надавати допомогу державам у разі масштабних кіберінцидентів.
У Єврокомісії вважають, що участь України в цій системі дозволить посилити взаємодію між європейськими та українськими фахівцями у сфері кіберзахисту, а також забезпечить швидше реагування на сучасні цифрові загрози.
Нагадаємо, раніше Європейський Союз розширив санкційний список та включив до нього понад 80 фізичних і юридичних осіб, пов'язаних із Росією. Під обмеження потрапили генеральний прокурор РФ Олександр Гуцан, виконавчий директор «Ростеху» Олег Євтушенко, митрополит Тихон Шевкунов, якого називають «духівником Путіна», а також колишній російський омбудсмен Павло Астахов.