Українські біженці стали однією з причин житлової кризи в ЕС – Bloomberg
Європейці нарікають на брак пропозиції та високі ціни на жито, що викликано низкою факторів
Потік українських біженців загострив дефіцит житла у багатьох європейських містах. Попит на орендне житло в останні місяці різко зріс, а пропозиція залишається обмеженою. Це призводить до зростання цін та погіршення ситуації на ринку нерухомості. Про це пише Bloomberg.
Україну залишили понад 5 млн громадян, багато хто з них влаштувався в столицях ЄС. Наприклад, в Естонії оренда житла за 2022 рік зросла в середньому на 22%. Середня вартість оренди в Амстердамі зросла на чверть, у Дубліні – на 20%. У Парижі та Берліні темпи зростання перевищили 10%.
Експерти попереджають про загрозу зростаючої нерівності: молодим сім'ям та випускникам вишів чим далі тим складніше знайти житло за доступною ціною.
У найбільших містах Європи орендарі стикаються з гострим дефіцитом пропозиції, який підштовхує ціни до рекордно високого рівня. Підвищення ставок по іпотеці змусило людей відмовитися від покупки нерухомості, так само як інфляція збільшує вартість будівельних матеріалів, перешкоджаючи появі нового житла у Європі.
Політика уряду та тенденції роботи після пандемії підштовхнули кваліфікованих іноземних працівників, які часто можуть платити більше, ніж місцеві жителі, до Парижа, Дубліна, Берліна та Лісабона, тоді як повернення студентів після COVID-19 підштовхнуло попит у таких місцях, як Лондон та Амстердам.
Тенденція до стрімкого зростання орендної плати після пандемії не є унікальною для Європи, але вона посилилася на континенті через відносно невеликі розміри міст і більшу концентрацію історичних і малоповерхових будівель.
Дефіцит житла особливо гострий у столиці Нідерландів, тому що місто стало магнітом для іноземців: у 2022 році 18 000 новоприбулих переїхали до міста з населенням близько 882 000 осіб. Голландські компанії, такі як ING Groep, Royal Philips і Just Eat Takeaway.com, за останні роки розширили свою робочу силу.
Сприятливий податковий клімат міста зробив його привабливим для великих міжнародних компаній, таких як Tesla та Netflix, які створили тут європейські штаб-квартири. «Надзвичайне» зростання населення призвело до того, що в місті не вистачає близько 200 000 будинків, йдеться в останньому звіті міської влади.
Населення Дубліна зросло майже на 12% за останнє десятиліття, оскільки державні податкові пільги створили стимули для глобальних фармацевтичних і технологічних компаній, таких як Meta Platforms, Google від Alphabet і Pfizer, розмістити там свої європейські штаб-квартири.
Ця політика починає викликати негативну реакцію, оскільки компанії часто називають житло однією з головних проблем для найму та утримання персоналу.
У Цюріху, де знаходиться найбільший дослідницький центр Google за межами Сполучених Штатів, рівень вакансій для оренди квартир становить лише 0,07 відсотка, а черги на перегляд квартир регулярно розтягуються на понад 100 осіб.
Уряди намагаються знайти рішення, але вони часто обирають короткострокові рішення, які, як правило, мають зворотний ефект.
Понад 5000 орендодавців у Дубліні повідомили про припинення продажу своєї нерухомості у другому кварталі після того, як уряд запровадив обмеження орендної плати.
Шведська система оренди квартир, що контролюється державою, створила багаторічний список очікування в Стокгольмі та ринок суборенди, де є непоодинокі повідомлення про хабарі для того, аби зняти житло.
«Контроль цін на оренду – це найгірша політика, яку ви можете запровадити, оскільки він ще більше обмежує пропозицію. Політики, як правило, досить зосереджені на тому, що вони можуть зробити для ринку сьогодні, але вирішення таких типів питань постачання займає щонайменше десятиліття», – сказав виконавчий директор HousingAnywhere, платформи оренди, яка працює в столицях Європи Джорді Зельманн.
Нагадаємо, у потоці українських біженців переважають жінки, що створює великі проблеми для інтеграції їх за кордоном. Адже ні прийом, наданий українкам на Заході, ні отриманий безпрецедентний рівень доступу до ринку праці не гарантують їхньої адаптації. При цьому більшість повертатися не має наміру.
Деякі зрештою повертаються, міняючи безпеку на чужині на звичний устрій вдома. За даними Міжнародної організації з міграції, 10% усіх українських біженців, які залишили країну після початку активних бойових дій у лютому 2022 року, повернулися додому.