Вибори в Австрії: чи прийдуть до влади «друзі» України?

У день, коли в Києві вперше збереться Верховна Рада нового, «зеленого» скликання, в Австрії мають відбутися позачергові парламентські вибори. Вони вирішать, яка партійна коаліція керуватиме Альпійською республікою надалі.

Вже зараз мало в кого залишилися сумніви, що австрійським канцлером знову стане Себастіан Курц, але основне питання – кого він покличе до себе в уряд «молодшим партнером»?

Для України це питання також є надзвичайно важливим, тому що досі в Австрії при владі разом із більш-менш лояльними до Києва консерваторами правила суто проросійська, правопопулістська Вільна партія Австрії (FPÖ), чий лідер, Хайнц-Крістіан Штрахе, власне, й став причиною падіння нинішнього уряду.

Найкоротший термін «коротуна»

Про Себастіана Курца в Австрії жартують, що його прізвище («Kurz» німецькою означає «короткий») стало його прокляттям: наразі він став канцлером з найкоротшим періодом правління – він тривав близько 17 місяців. Завдячувати цим сумним рекордом він має, як вже було зазначено, своєму віце-канцлерові Хайнцу-Крістіану Штрахе, якого наприкінці травня німецькі журналісти «попалили» на закулісних перемовинах з нібито представницею російського олігарха про надання росіянам державних будівельних замовлень в обмін на фінансову та політичну підтримку партії FPÖ.

Відео, яке було таємно записано на приватній віллі на іспанському острові Ібіца, стало «запальником» так званої «Ібіца-афери», яка підірвала австрійське суспільство. Опозиція – соціал-демократи та «зелені» - провела через парламент вотум недовіри, і 32-річний канцлер Себастіан Курц, який, слід зазначити, протягом своєї каденції взагалі мало уваги приділяв Бундестагу, позбувся своєї посади разом із всіма своїми міністрами. Пан Штрахе позбувся також і головування в своїй партії, а натомість отримав на власну голову прокурорське слідство...

Втім, коли Себастіан Курц завітав у серпні до США, до штату Каліфорнія – він поводився там не як кандидат на канцлерську посаду, а як знову ж таки – нині обраний канцлер Австрії. Для цього в нього є всі підстави: за підсумками останніх опитувань, його консервативна Австрійська народна партія (ÖVP) має на цих виборах зберегти свою більшість. Австрійці, оцінюючи 17 місяців його правління, насамперед, ставлять Курцу жирний «плюс» за те, що він протягом цього періоду жорстко опонував своїй німецькій колезі Анґелі Меркель у питанні про прийом біженців із Близького Сходу, чинив спротив намаганням Німеччини «розподілити» цей потік так, щоб і сусідні європейські країни взяли участь у тому, що в Європі нині називається «запрошенням Меркель» та не допустив зростання кількості цих біженців у Альпійській республіці. Крім того, уряд Курца дуже непогано розпорядився австрійською економікою, а рівень безробіття в Австрії за час його правління знизився до небачених з самого кінця Другої світової війни 4%.

Як «жирний мінус» Себастіану Курцу багато хто закидає загравання з Москвою, але, по-перше, в тому більш звинувачують правих популістів та особисто Штрахе й міністерку закордонних справ Карін Кнайсль, яка «прославилася» танцями з Путіним на власному весіллі, по-друге ж, наразі як в Австрії, так і в інших країнах Євросоюзу зміцнюється політичний тренд, який можна охарактеризувати, як «дорога назустріч Кремлю». Цей тренд отримав нові імпульси після українських президентських та парламентських виборів, коли українське керівництво все далі втрачає власну суб’єктність та покірливо погоджується, щоб питання російсько-української «гібридної війни» вирішувалося «великими дядями» без нього.

Афера Reisswolf

Загалом же, Себастіан Курц перетворив свою християнсько-демократичну партію ÖVP на справжній правоконсервативний рух, який чітко утримує власні позиції в Австрії й почуває себе цілком впевнено. Щоправда, другий захід у владу все ж таки супроводжується серйозними турбуленціями. Одразу після «скандалу на Ібіці», країна пережила ще одну політичну кризу: в червні в Австрії розгорнулася жорстка дискусія про непрозорі пожертви правлячій партії з боку великих підприємців. Вона завершилася прийняттям нового законодавства щодо фінансування австрійських партій, щоб «стримати» пожертви «невідомих багатіїв». Утім, дискусія завершилася, а «присмак» залишився: стало відомо, що з початком цього скандалу один із найближчих співробітників Себастіана Курца, скориставшись вигаданим ім’ям, знищив за допомогою спеціалізованої фірми Reisswolf п’ять комп’ютерних жорстких дисків у Відні. Шеф фірми Reisswolf Зігфрід Шмедлер розповів віденському тижневику Falter, що цей співробітник наполягав, аби знищення відбулося тричі. За 25 років існування цієї компанії, - підкреслив Шмедлер, - подібні вимоги клієнтами не висувалися жодного разу, а те, що клієнт скористався фальшивим ім’ям, змушує підозрювати, що знищені дані були аж надто «гарячими». Що ж такого міг приховувати Себастіан Курц?

Як і завжди в таких ситуаціях, герр канцлер довго мовчав і не надавав жодних пояснень. Це, як помітила австрійська преса, взагалі – його фірмовий стиль: мовчати, аж допоки це не стане цілком неможливим, а потім намагатися звести скандал до якихось незначущих деталей. Спочатку він назвав знищення дисків «поганою роботою», а потім взагалі заявив, що це, мовляв, є «цілком нормальною процедурою поводження з чутливими даними». Чому вигадане ім’я та потрійне знищення є «цілком нормальним», він не пояснив.

До речі, його тепер саме за цю історію намагається «втопити»... нещодавній соратник по уряду – все той же самий Хайнц-Крістіан Штрахе. Він заявив, що Курц сам, одноосібно, розпорядився знищити ті жорсткі диски. Курц намагається зробити вигляд невинної жертви – це допомогло йому свого часу перемогти на його перших канцлерських виборах, отже, може спрацювати й тепер. «Останні дні чітко показали розміри брудної передвиборчої кампанії, яка ведеться проти мене» - написав він у своєму блозі в «Фейсбуці», - «Лііоруч та праворуч майже щодня мене піддають новим нападам, брехні та виливають на мене бруд з найглибшого дна. Понад те: розповсюджуються чутки про дитячу порнографію, наркозалежність та корупцію. За принципом: «Щось та залишиться». Все це робиться для того, щоб зупинити наш шлях, яким ми ведемо цю країну».

З ким дружити?

Насправді, нинішня передвиборча кампанія в Австрії стала, певно, найбруднішою та найогиднішою за всю історію. Весь цей бруд так втомив австрійців, що більшість із них вже просто радіють тому, що 29 вересня «все скінчиться». Поки ж, до виборів, Австрією керує «технічний» уряд на чолі з Бригіттою Бірляйн – він не має багатьох повноважень, притаманних «справжньому» урядові, окрім того – нещодавно австрійські міністри просто взяли та й вирушили в літню відпустку, тому країна «зависла» в нетривкій стагнації.

Зважаючи на результати соціологічних опитувань, в яких консерватори Курца лідирують із середнім показником, більшим, ніж 35 %, можна досить упевнено сказати, що саме ÖVP знову переможе, а Себастіан Курц очолить уряд. Питання лише в тому, кого він обере партнерами цього разу. Швидше за все, це не буде правопопулістська FPÖ: по-перше, вона виявилася надто непередбачуваною та віроломною, по-друге ж – опитування віддають їй не друге, а третє місце. Друге – у соціал-демократів (SPÖ). Саме вони є більш логічним та вірогідним вибором для Курца, якщо тільки не забувати про те, що досі подібні коаліції в Австрії не були аж надто успішними.

Щоправда, є ще одна партія, яка може набрати необхідну для проходження кількість голосів – а саме, ліберальна Neos, яку заснував керівник найбільшої австрійської будівельної компанії Strabag Ханс-Петер Хазельштайнер. Цікаво, що саме в цієї компанії й у цього підприємця обіцяв забрати державні замовлення правий популіст Штрахе, коли розмовляв на Ібіці з «племінницею російського олігарха». Тож у Хазельштайнера нема аж надто поважних причин, щоб вважатися «другом Путіна» чи вважатися проросійським політиком. Так само й австрійські ліберали підтримують жорсткий курс щодо Росії (це, щоправда, ще не означає автоматично, що вони є прихильними до України).

Сам Себастіан Курц нікому поки що не каже ні «так», ні «ні». «Я принципово не відкидаю жодного варіанта коаліції» - підкреслює він. Втім, вже зараз зрозуміло, що в новому уряді не буде ні Хайнца-Крістіана Штрахе, ні його колеги по партії, екс-міністра внутрішніх справ Херберта Кікла. Таким чином, варіант оновленого союзу з FPÖ є менш ймовірним.

Борис Немировський, для «Главкома»