Найвпливовіший політик Румунії загримів за ґрати, або Чому має сміятися Юлія Льовочкіна?

Лівіу Драгня, найвпливовіший, і це без перебільшення, політик Румунії засуджений до 3,5 років позбавлення волі. Вчора Касаційний суд Румунії виніс остаточний вирок. Лідера правлячої Соціал-демократичної партії, спікера нижньої палати парламенту визнали винним у корупції. Згідно з матеріалами кримінальної справи, Драгня під час роботи головою повітової ради Телеорман (з 2000 по 2012 рік) зловживав службовим становищем. Дві його помічниці фіктивно значилися на посадах управління із захисту прав дитини повіту і  впродовж 7 років отримували зарплату з бюджету. Насправді ж вони працювали в місцевій організації Соціал-демократичної партії. Власне, вирок суду першої інстанції був винесений ще близько року тому, однак адвокати можновладця до останнього його оскаржували.

Іронія у тому, що за свою тривалу політичну кар’єру Драгня потрапляв у значно гучніші скандали з присмаком корупції, однак за ґрати потрапив через «дитяче», як для українських політиків, правопорушення.

Драгня і суди

Звісно, сам політик відкидає усі звинувачення та скаржиться на їхню політичну вмотивованість. Напередодні вирішального судового засідання Драгня заявив: «Якби суд міг чинити опір зовнішньому тиску, то тоді судді мене виправдали б, оскільки я не винен, тим більше, що в справі немає жодних прямих доказів моєї провини. Ну а якщо суд не може чинити опору, то вирок буде обвинувальним».

Драгня – одіозний політик, якого не вперше правоохоронці ловлять на корупційних справах. Так, у травні 2015 року Верховний касаційний суд Румунії засудив Драгню до року ув'язнення умовно у справі про фальсифікацію даних про явку на референдумі 2012 року - про імпічмент тодішньому президенту країни Траяну Бесеску. Драгня, який на той момент обіймав посаду міністра регіонального розвитку, звинувачували в тому, що він дав хабар з метою завищення даних про явку в одному з районів країни під час проведення референдуму. Тоді він отримав умовне покарання.

За кілька місяців з'ясувалося, що Драгня замішаний ще в одному скандалі, пов'язаному з махінаціями під час ремонту автомобільних доріг і відмиванням близько 20 млн євро знову-таки, під час роботи на посаді голови повітової ради Телеорман.

Коли у 2016-му відбулися парламентські вибори, партія одіозного політика попри усі скандали набрала аж 46%. Однак умовне покарання стало на заваді для Драгні: він не зміг обійняти посаду прем’єр-міністра.

Драгня – відомий інтриган кулуарної політики у Румунії. Саме його називають архітектором реформи органів юстиції, за якої, як вважається, суди втратили частину своєї незалежності. Свого часу цей крок влади викликав масові протести у Румунії, а також різку критику Євросоюзу і Державного департаменту США. Втім постраждали не лише суди, а ще й весь сектор, спрямований на боротьбу із корупцією. Президент Румунії Клаус Йоганніс неодноразово закликав правлячу коаліцію відмовитися від практики внесення змін до системи правосуддя, «адже ці зміни підривають основи правової держави». На початку минулого року Група з боротьби з корупцією Ради Європи (GRECO) заявила, що Румунія досягла незначних успіхів у боротьбі з корупцією в державних установах і висловила стурбованість щодо відсутності прозорості у законодавчому процесі.

Однак попередження від GRECO не спинило інтриганів-реформаторів. У кінці квітня поточного року нижня палата парламенту Румунії ухвалила зміни до Кримінального кодексу, завдяки яким стало можливим закриття кількох поточних справ щодо топ-корупції. Одна з ухвалених змін скорочує термін позовної давності деяких правопорушень. Цей крок автоматично закриває ряд поточних справ. Серед інших поправок - слабші вироки за деякі правопорушення та можливість уникнення кримінальної відповідальності за недбалість на робочому місці.

У липні минулого року саме за наполяганням соціал-демократів було звільнено головного антикорупційного прокурора Румунії Лауру Ковеші – саме її регулярно ставили у приклад очільникам українських НАБУ і Антикорупційної прокуратури. До слова, їй Драгня «завдячує» попередніми успішними розслідуваннями проти себе.

Президент країни Йоганніс до останнього боровся, щоб зберегти Ковеші на посаді, однак найбільша політсила, яка заручилась підтримкою міністерства юстиції Румунії у цьому питанні все ж дотисла рішення про звільнення антикорупціонерки. Наприкінці травня минулого року більшість суддів Конституційного суду Румунії ухвалила рішення, яке зобов'язує президента підписати указ про звільнення Ковеші. Тоді румуни вийшли на масові протести з вимогою захистити її.

Сама ж звільнена чиновниця підкреслила: у Румунії зараз немає політичної волі для здійснення правосуддя, а тому блокуються не лише конкретні провадження, а й робота з боротьби із корупцією в цілому.

Невдоволення боротьбою з корупцією набуло таких масштабів, що президент країни був змушений ініціювати референдум з питань правосуддя. На плебісциті, що відбувся 26 травня, громадянам було запропоновано відповісти на два запитання: 1) чи згодні вони з забороною амністії і помилування для осіб, які вчинили корупційні правопорушення і 2) чи згодні громадяни з забороною внесення змін до системи правосуддя. На тому референдумі румуни проголосували за те, аби уряд не змінював закони на користь підозрюваних у корупції можновладців, а також за послідовне покарання корупціонерів.

В один день із референдумом у Румунії відбулося іще одне волевиявлення: вибори до Європарламенту. Очевидно, частина суспільства розчарувалась у Драгні та його партії після такого наступу на антикорупційні органи. Соціал-демократи опинились на другому місці із 23% голосів. Перше місце зайняла Національна ліберальна партія із результатом у 26,8%.

Сьогодні Драгню доставили до в’язниці Рахова у Бухаресті – в автомобілі, у супроводі двох поліцейських.

Кілька десятків протестувальників зустріли його біля воріт в’язниці зі свистом і вигуками «До в’язниці!» та «Ось так закриваються двері!» .

А що у нас?

Кримінальне правопорушення, за яке врешті-решт потрапив на 3,5 роки за ґрати найвпливовіший румунський політик, - це дрібничка, за яку в Україні не несуть покарання навіть «пересічні» депутати. Принаймні, за подібне правопорушення нічого не було нардепу з Опоблоку Юлії Льовочкіній, сестрі одного зі сірих кардиналів опозиції олігарха Сергія Льовочкіна. Як стало відомо у 2015 році, однією з помічниць Льовочкіної у 2007-2012 роках, тоді ще нардепа Партії регіонів, була Полєжай Любов Леонідівна - повна тезка коханки президента-втікача Віктора Януковича. Ба більше, «працювала» Полєжай не на громадських засадах, а за бюджетні гроші: за цей час їй було нараховано 112 тис. грн, тобто на той момент еквівалент $14 тис. Сама  Льовочкіна переконувала, що стосунки Полєжай з Януковичем почалися вже після того, як вона почала працювати помічницею нардепа. Водночас нардеп Сергій Лещенко стверджує, що сестра кухаря екс-президента переходила з посади на посаду слідом за Януковичем задовго до того, як Льовочкіна оформила її на роботу. Так чи інакше, Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження проти Льовочкіної і навіть викликала її на допити. Сім з них нардеп проігнорувала, що далі сталось з провадженням – історія замовчує. Льовочкіна досі депутат.

Ще один красномовний приклад: народний депутат Михайло Ланьо, член депутатської групи «Воля народу» поставив абсолютний рекорд за всі парламентські скликання - зібрав навколо себе аж 28 помічників. Місця під сонцем отримали, зокрема, і діти нардепа: син Михайло і дочка Павла Ніколетта. На відео, де журналісти запитують Ланьо, як це у нього серед помічників виявилися родичі, він нахабно заявляє: «Я щітаю, це правильно».

Певним виправданням  може слугувати те, що діти нардепа працюють на громадських засадах. Однак відомо, що посвідчення помічника парламентаря дає низку привілеїв.

Така робота – ще й чудовий старт власної політичної кар’єри. Приміром, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд у минулому була помічником народних депутатів Андрія Давиденка та Сергія Головатого.

Втім треба визнати, що законодавство України досі не передбачає жодних обмежень чи заборон депутатам мати серед помічників родичів.

Наталія Сокирчук, «Главком»