Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Новий Європарламент: не такий страшний, як його малювали

    тема тижня
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Однією з сенсацій виборів стала висока явка. На дільниці прийшли близько 51% європейських виборців, що на 8% більше, ніж п'ять років тому - Новий Європарламент: не такий страшний, як його малювали
    Однією з сенсацій виборів стала висока явка. На дільниці прийшли близько 51% європейських виборців, що на 8% більше, ніж п'ять років тому
    Фото: Washington Post

    Євроскептики виявилися не такими популярними, як лякали соціологи

    Попередні результати виборів до Європейського парламенту, які завершились у неділю, виявились не такими драматичними, як очікували і в Україні, і в самому Євросоюзі.

    За попередніми даними, у Європейський парламент пройшли: «Європейська народна партія» – 179 мандатів, «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» – 150 мандатів, «Альянс лібералів і демократів для Європи» – 107, «Група Зелених/Європейський вільний альянс» – 70, «Група європейських консерваторів і реформістів» – 58, «Конфедеративна група Європейських об'єднаних лівих – Нордичних зелених лівих» – 38, «Європа свободи і прямої демократії» – 56, «Група Європи націй і свободи» – 58. Ще 35 мандатів здобули депутати, які не приєдналися до якихось політсил.

    Україна під час цих виборів побоювалась критичного збільшення кількості євродепутатів - «друзів Путіна», тобто політиків, які виступають на підтримку держави-агресора. Тривогу вселяло також можливе посилення позицій євроскептиків – політичних сил, які не підтримують спільного вирішення проблем Євросоюзу, натомість вважають, що кожна країна має розбиратися із складнощами самостійно. Для України така позиція є згубною, адже нам потрібно, щоб Європа була консолідованою перед загрозою Росії, зберігала та посилювала санкції проти країни-агресора, а не потонула у вирішенні власних проблем і сепаратних переговорах з РФ.

    Отже, як проголосували ключові країни ЄС,  а також держави-сусіди України і що тепер зміниться у Європарламенті.

    Особливості виборів-2019

    Однією з сенсацій виборів стала висока, як для такого голосування, явка. На дільниці прийшли близько 51% з 420 мільйонів європейських виборців, що на 8% більше, ніж п'ять років тому. «Очевидно, протести на захист клімату, страйки школярів (проти зміни клімату, - «Главком») і необхідність захисту від євроскептичних правопопулістських партій мобілізувала людей», - пояснює активність громадян ЄС експерт брюссельського аналітичного центру European Policy Centre Яніс Емануілідіс.


    Читайте також


    Друга, але вже більш очікувана, новина – найбільші партії у Європарламенті («Європейська народна партія» та «Прогресивний альянс соціалістів і демократів») вперше втратили більшість. Так, ЄНП отримає 178 мандатів (у порівнянні з 216 у 2014 році), а соціал-демократи – 152 (раніше - 191). Всього, нагадаємо, у Європарламенті загалом 751 місце. Для того, щоб мати більшість, ЄНП та ПАСД доведеться залучати до коаліції ще одну політсилу: вірогідно, це можуть бути німецькі «зелені», які під час цьогорічного голосування отримали друге місце із понад 20% голосів, випередивши соціал-демократів. Забігаючи наперед зауважимо, що у Великій Британії «зелені» також показали дуже високі результати, отже, посилення позицій природоохоронців можна назвати ще одним трендом.

    Євроскептики отримають понад 100 депутатських мандатів. Група «Європа для свободи», в яку входить «Рух 5 зірок» (Італія) та британські прихильники Brexit, провела в Європарламент 53 депутати, - тобто, отримала вісім додаткових місць у порівнянні із попереднім складом. Група «Європа за нації», по суті, прихильники відміни санкцій проти Росії, яку підтримує «Ліга Півночі» (Італія), отримала 55 місць. Для порівняння: п’ять років тому вони здобули лише 37 мандатів.

    Разом із тим, правопопулістські партії хоч і набрали чимало голосів, однак ці результати не настільки приголомшливі, як прогнозували соціологи, і більшості, судячи з попередніх результатів, вони точно не отримають. Перші місця такі політсили отримали у країнах, де партії такого спектру перебувають при владі: Італія, Угорщина і Польща.

    Аналітик Яніс Емануілідіс з Брюсселя зазначає, що 80% місць в Європарламенті утримали проєвропейські партії. «Правопопулісти, як група, в результаті виявилися не настільки сильними, як деякі попереджали. Було зрозуміло, що у них не буде більшості, але все одно вони показали результат слабкіший, ніж очікувалося», - визнає він.


    У Європараламенті наступні 5 років буде наступна розстановка сил
    У Європраламенті наступні 5 років буде такий розклад сил

    Як голосували провідні європейські країни і наші сусіди

    Згідно з першими даними, правляча партія канцлера Німеччини Ангели Меркель лідирує на виборах, однак у порівнянні з попередніми виборами результати значно нижчі (28% проти 35,4% на попередніх виборах), на другому місці – «Партія зелених» (22% до 27,5% п'ять років тому). Блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів отримав історичний мінімум - 15,5%. Непогані досягнення на виборах показала пародійна партія під назвою «Партія», яку очолює сатирик Мартін Зоннеборн. Він отримав, за попередніми результатами, як мінімум два мандати в новому складі Європарламенту, хоча досі не розробив програму партії. Всього ж у виборах до Європарламенту у Німеччині взяла участь 41 партія.

    Найбільшу кількість голосів на виборах у Великій Британії отримала «Партія Брекзиту» одного з ідеологів кампанії з виходу Сполученого королівства з ЄС Найджела Фараджа. На другому місці –  їхні ідеологічні суперники ліберал-демократи, вони виступають проти Brexit. Водночас провідні у Британії лейбористи та консерватори суттєво втратили підтримку виборців. Консервативна партія, яка наразі формує уряд, опинилася аж на п’ятому місці, пропустивши вперед (на четверте) «Партію зелених». Додамо, що Британія залишатиметься членом Євросоюзу до 31 жовтня, але зможе вийти раніше, якщо угоду, яку вже тричі відкидав британський парламент, все ж вдасться ухвалити. Тоді обраних депутатів до Європарламенту буде відкликано.

    У Франції зазнала поразки політсила президента Еммануеля Макрона «Вперед, республіко!». Вона, за попередніми даними, посіла лише друге місце, поступившись «Національному об’єднанню» «подруги Путіна» Марін Ле Пен. За попередніми даними, ультраправа та проросійська партія Ле Пен здобула майже 24%, тоді як партія Макрона - близько 22,5% голосів. Якщо цей результат підтвердить офіційний підрахунок, партія Ле Пен матиме 22 голоси із 74, які має Франція у Європейському парламенті, депутати з виборчого списку «Вперед, республіко!» можуть отримати 21 голос. Експерти вже назвали високі результати партії Ле Пен персональною поразкою для Макрона.

    В Іспанії найбільше голосів набрала Соціалістична робоча партія – 33%. Правоцентристська «Народна партія» отримала 20,1%, ліберальна «Громадяни» - 12,2%, ліві популісти з партії «Подемос» («Ми можемо») - 10,1% і крайня права «Голос» - 6%.

    Цікаво, що опальний колишній глава Каталонії Карлес Пучдемон, який переховується від іспанського правосуддя в Бельгії, таки був обраний депутатом ЄП. Пучдемон - під номером один у списку каталонської коаліції «Вільні для Європи», яка за результатами голосування отримує два місця з 54, від Іспанії в Європарламенті. Також депутатом стає екс-заступник Пучдемона Оріол Жункерас, який перебуває в попередньому ув'язненні в іспанській в'язниці.

    На виборах до Європарламенту в Польщі прохідний 5-% бар’єр подолали чотири політичні сили. На першому місці партія влади «Право та справедливість» – за неї віддали голоси 42,4% виборців. На другому місці  опинився блок «Європейська коаліція». На третьому - нова політична сила «Весна» – за  неї віддало голоси 6,6%. Бар’єр подолав також блок євроскептиків «Конфедерація» (6,1%). Цю політичну силу очолює євродепутат Януш Корвін-Мікке, відомий своїми антиукраїнськими заявами.

    Виборці в Італії віддали перевагу популістам. Права партія «Ліга», яку очолює глава МВС Маттео Сальвіні, виграла вибори, отримавши 34% голосів виборців. Друге місце зайняла опозиційна Демократична партія з результатом 22% голосів. Партнер «Ліги» за коаліцією в італійському парламенті «Рух 5 зірок» став третім з результатом 16,6% голосів.

    У Румунії правляча Соціал-демократична партія не змогла перемогти, вона отримала 23,39%. Найбільше голосів здобула Націонал-ліберальна партія (PNL) – 26,8%. За екологічно-буржуазний альянс USR-Plus проголосували 21,39% виборців. Ліва опозиційна партія колишнього прем'єр-міністра Румунії Віктора Понти «Про Румунія» отримала 6,61% голосів.

    В Угорщині, перемогла партія «ФІДЕС - Угорський громадянський союз» прем'єр-міністра Віктора Орбана – того, хто гаряче критикував український закон про освіту і вважає, що наша країна дискримінує угорську меншість. Ця сила набирає 52,14% голосів і отримує 13 мандатів. На другому місці – партія «Демократична коаліція» - 16,26%, партія «Моментум» отримала підтримку 9,92% виборців, Угорська соціалістична партія - 6,68%, рух націоналістів «За кращу Угорщину» - 6,44%.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ