Якщо запалає Білорусь. Наслідки для економіки України

Другий тиждень по всій території Білорусі відбуваються акції протесту. Люди не згодні з офіційними результатами президентських виборів і вийшли на вулиці. Велика кількість державних підприємств оголосили страйки. Олександр Лукашенко, який беззмінно керує країною вже 26 років, відправив на придушення протестів силовиків.

Яким чином події в Білорусі можуть вплинути на Україну?

Між нашими країнами доволі щільні економічні зв’язки, котрі після російської агресії лише посилились. Ми тісно співпрацюємо в енергетиці, промисловості. Деякі товари білоруського виробництва імпортуються в Україну в дуже великих обсягах. Наприклад, 30% українського ринку нафтопродуктів займає білоруське паливо, бітум з цієї країни взагалі «захопив» половину нашого ринку. Ще ми закуповуємо білоруські автобуси і трактори.

Варто згадати і про продукти харчування з Білорусі, моду на які серед українців інколи важко пояснити. Ці товари настільки популярні, що деякі українські виробники використовують «Білорусь» вже як бренд. Тож часто під вивіскою «Продукти з Білорусі» українські споживачі купують вітчизняні товари, просто інформацію про місце виробництва на них вказано дуже дрібним текстом.

Торговий партнер

Білорусь – наш важливий торговий партнер. За даними Держстату в 2019 році Україна експортувала до Білорусі товарів на $1,55 млрд, імпорт більш ніж удвічі більший – $3,75 млрд. Торговельне сальдо за підсумками минулого року – $2,2 млрд доларів на користь Білорусі. Якщо для України це партнерство не настільки значне у загальному торговому балансі (за даними Держстату, в 2019 році Україна експортувала товарів і послуг на $50,1 млрд і імпортувала на $60,8 млрд), то для білорусів Україна – третій за значимістю торговий партнер після Євросоюзу та Росії.

На думку, економічного оглядача Дениса Лавнікевіча, який переїхав в Україну з Білорусі кілька років тому, в найближчому часі білоруські події навряд чи позначаться на торгівлі з Україною. «По-перше майже напевно російської агресії не буде, а по-друге, в регіонах, які найближчі до РФ, якраз слабо розвинена промисловість. Найнебезпечніший регіон в плані «народних республік» – Вітебська область. Але це найбільш депресивний регіон. Вся промисловість – це Мінська, Гомельська області і захід країни», – говорить Лавнікевіч.

Експерт вважає, що білоруська криза може викликати економічну депресію, але не катастрофу. При цьому він зазначає, що є ймовірність скорочення Україною закупівель білоруських тракторів і автобусів МАЗ. Однак, це зниження може бути викликано не стільки заворушеннями через фальсифікації виборів, скільки посиленням протекціоністських тенденцій в Україні за ініціативою наших виробників.

Разом з тим, на думку експерта, білоруси продовжать активно закуповувати українську аграрну продукцію. Окрім цього, Лавнікевич не бачить проблем і для бренду «Зроблено в Білорусі». На його думку, навряд чи політична криза може зіпсувати ставлення українців до харчів з сусідньої країни.

Бітум і нафтопродукти

Як було вже зазначено вище, білоруські нафтопродукти і бітум займають відповідно 30% і 50% українського ринку. Через це загрози страйку на білоруських НПЗ вже спровокували  хвилювання в українських трейдерів. Але на думку керівника консалтингової групи «А-95», Сергія Куюна, білоруські події навряд чи сильно впливатимуть на український паливний ринок. «Як би не склалася ситуація з поставками з Білорусі, – вважає  експерт, – максимум, як це може позначитися на нас –  це тимчасова, двох-тритижнева турбулентність. Не дефіцитом, не різким стрибком ціни, а саме тимчасовою дестабілізацією, та й то не факт».

За словами аналітика, в Україні вже пів року спостерігається величезний профіцит дизельного палива і бензину. Також не слід забувати, що ринок України відкритий для поставок з усіх боків, що доводить важливість збереження диверсифікованої моделі, яку час від часу ставлять під сумнів українські виробники, пропонуючи ввести протекціоністські заходи.

«За останній рік вже тричі «збоїли» то росіяни (серпень-вересень 2019-го), то білоруси (перший квартал 2020-го), але за рахунок диверсифікації, ці кризи проходили для кінцевого споживача непомітно. Упевнений, так буде і цього разу (знову ж таки, якщо матиме місце кризовий сценарій, в який я не дуже вірю)», – відзначає Куюн.

На його думку, єдина справді проблемна позиція – бітум. 50% ринку замінити об'єктивно нічим, російські поставки закриті, а імпорт морем українські трейдери тільки освоюють. Однак, для економіки та життя країни це питання не настільки критичне, як дефіцит дизпалива та бензину.

У свою чергу колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян, зазначає, що відмова від бітуму з Білорусі, може навпаки позитивно позначитися на якості українських доріг.

«Справа в тому, що білоруський бітум на 30% дешевше якісного аналогу з Ірану або іншої держави, яка його виробляє. За рахунок дешевизни ми його масово закуповуємо, але насправді потім термін експлуатації доріг менший ніж при використанні більш дорогих бітумних сумішей. Тому теоретично вартість ремонту або будівництва одного кілометру дороги може вирости, але в підсумку виграє вся країна. Оскільки дорога при дотриманні всіх технологічних особливостей прослужить довше», – говорить колишній міністр.

Транзит

Є ще один важливий момент – транзит. Постачання української продукції в країни Балтії і Скандинавії і зворотній імпорт проходить через Білорусь. Також територію цієї країни проходить контейнерний поїзд «Вікінг», який з'єднує ланцюг морських контейнерних ліній Балтійського регіону з аналогічними ланцюгами Чорного і Каспійського морів.

На думку колишнього міністра інфраструктури Омеляна, криза в Білорусі навряд чи зашкодить транзитним шляхам. На цьому заробляють все держави. Тому в їхніх інтересах буде зберегти ці послуги.

Екс-міністр також вважає, що свого часу Україна втратила транзит товарів з Китаю в Європу. Він пішов саме через Білорусь, хоча шлях через Україну дешевший. На думку Омеляна, якщо на білоруському ринку буде певна турбулентність і перебої, Україна від цього тільки виграє, оскільки поверне собі втрачене раніше.

Загалом, експерти сходяться на думці, що білоруська політична криза суттєво не вдарить по економіці України. До того ж Київ для Мінська є більш важливим торговим партнером ніж Мінськ для Києва.

Степан Крьока, для «Главкома»