«Колишній голова колгоспу бореться за шосту поспіль перемогу на виборах президента»
Вибори президента Білорусі цьогоріч відбулися за вкрай тривожних обставин. Після оголошення результатів ексзитполів, які засвідчили однозначну перемогу Олександра Лукашенка, на вулиці почали виходити громадяни країни. Екзитпол дав Лукашенку, який є главою держави вже 26 років, 79,7% голосів, а його головній суперниці Світлані Тихановській – 6,8%. Щоправда, під час проведення опитування третина виборців відмовилася відповідати, за кого віддала свій голос. У той же час, за інформацією незалежних спостерігачів, явка на деяких дільницях перевищила 100%.
ЦВК Білорусі планує оголосити остаточні результати виборів президента 14 серпня. За попередніми ж даними, явка виборців склала 84,5%. Пів ночі у дев'яти великих містах Білорусі проходили велелюдні акції протесту: найбільше людей вийшло у Бресті і Гродному – близько 350 тис. Однак силовики швидко і жорстко розігнали акції.
Власне, влада не лише розігнала, а й зробила усе, аби не дати протестам організуватися. Інтернет в Білорусі у день голосування був заблокований, доступ до соціальних мереж – обмежений. Telegram-канали, які використовуються спостерігачами за виборами, також були закриті. Пізно ввечері в суботу силовики в чорному одязі і балаклавах схопили молодих людей, які влаштували невелику мирну акцію протесту в Мінську, і силою затягнули їх в автозаки.
Іноземні та білоруські опозиційні ЗМІ не оминули увагою жорсткі події на білоруських Майданах.
The Washington Post (США)
«Найжорсткіші вибори за 26 років для Лукашенка»
Оскільки на Лукашенка очікували найжорсткіші вибори за 26 років його влади, провладні сили протягом кількох останніх місяців намагалися розчистити поле від конкурентів Олександра Григоровича, пише американська The Washington Post. У статті йдеться про те, що влада кинула до тюрми двох головних опонентів чинного президента та затримала ще одного кандидата.
The Washington Post наводить коментар 31-річного Павла, ІТ-менеджера, який голосував у неділю. Він сказав, що Лукашенко хоча і програє вибори, але все одно буде оголошений переможцем. «Але вибори продемонструють еліті, що Лукашенко слабкий», – впевнений він. При цьому Павло відмовився назвати своє прізвище.
«Опозиція готується до тривалого протистояння», – пише видання. Щоправда, поки не ясно, чи справді це так і чи поновлять протестувальники свої спроби.
The New York Times (США)
«Росія не охоче фінансує Білорусь, економіка впала, а разом з нею популярність Лукашенка»
The New York Times пише: «Лукашенко «не впорався з пандемією коронавірусу, відштовхнув свого давнього союзника і зіткнувся з найбільшими за останні десятиліття антиурядовими протестами».
«Колишній керівник колгоспу мав справжню підтримку на початку свого правління, зберіг багато аспектів радянської економіки. Це дозволило Білорусі уникнути хаосу, який пережили Росія і Україна. Але оскільки Росія все менш охоче фінансує Білорусь, її економіка різко впала, а разом з нею і популярність пана Лукашенка», – роблять висновок автори матеріалу.
«Зіткнувшись з найбільшим проявом інакомислення за 26 років автократичного правління, Лукашенко сподівався повернути свою неспокійну країну до звичних політичних ритмів», – зазначає видання.
The Independent
«Коли розпад Радянського Союзу по-справжньому завершиться»
Видання зазначає, що називати Лукашенка «останнім диктатором Європи» – це применшувати його владу. Йому більше підходить визначення «бандитський деспот» або «той, хто вижив». Він прийшов до влади на добрих п'ять років раніше, ніж Володимир Путін опинився у Кремлі, і відтоді міцно тримався, лише кілька разів стикаючись з серйозними перешкодами. Його стиль був майже таким, як у китайських правителів: стабільність і підвищення рівня життя в обмін на політичний конформізм, у разі необхідності використовувався поліцейський примус.
На думку автора статті, після масових протестів «Білорусь можна вважати дорослою, самостійною країною».
«У Мінську, де сталося найгірше насильство, проти протестувальників було застосовано водомети, шумові гранати та гумові кулі. У двох випадках поліцейський фургон в'їхав у натовп. Щонайменше чотири людини потрапили до реанімації, один чоловік, як повідомляється, перебуває у критичному стані».
«Тепер тільки питання часу, коли розпад Радянського Союзу по-справжньому завершиться», – резюмує видання.
Deutsche Welle
«Навряд чи ця протестна ніч стане останньою»
«У тому, що протести в Білорусі після президентських виборів у неділю, 9 серпня, будуть розганяти, ніхто не сумнівався. Чинний президент Олександр Лукашенко останні місяці тільки те й робив, що постійно говорив про «кольорові революції» і «майдани», які він у країні не допустить. Але те, що ніч після голосування пройде настільки жорстко, очікував мало хто», – пише видання.
Автори матеріалу нагадують, що таких протестів у Білорусі ще ніколи не було. «У Мінську в різних частинах міста на вулиці вийшли десятки тисяч людей, проти яких влада застосовувала світлошумові гранати, гумові кулі, водомети, петарди і спеціальну техніку. Не минулося без поранень і затримань – сирени швидкої допомоги і автозаків було чутно майже до ранку», – змальовує кореспондент реалії минулої ночі.
Deutsche Welle зазначає, що за відсутності зв'язку і лідера протесту в очах людей читалася розгубленість. «Крім того, ОМОН досить швидко почав діяти – відтісняв протестувальників і не давав їм змоги зібратися разом у великій кількості. Наявність спеціальної техніки, яку застосовували силовики, теж зробила свою справу. Разом з тим, у деяких частинах Мінська між демонстрантами і ОМОНом відбувалися жорсткі протистояння і сутички», – йдеться у матеріалі.
«Вранці 10 серпня білоруси прокинулися і разом з результатами виборів, які навряд чи когось здивують, побачили багато фотографій і відео, на яких ОМОН застосовує силу до демонстрантів, а також дізналися про кількість поранених. Тому, навряд чи ця протестна ніч стане останньою», – резюмує видання.
Der Spiegel
«Жорстокий напад силовиків»
Німецьке видання Der Spiegel дало таке визначення подіям в Мінську: «жорстокий напад силовиків, які застосували водомети, гумові кулі і світлошумові гранати». «Десятки тисяч протестували проти фальсифікації виборів. У неділю ввечері відбулися криваві зіткнення з поліцією. Було багато поранених. За повідомленнями активістів групи «Весна 96», загинув чоловік. Протестувальник був насмерть збитий автозаком», – пише німецьке видання.
«Раніше Лукашенко, якого вважають «останнім диктатором у Європі», пригрозив використовувати збройні сили для збереження своєї влади. Смертна кара в Білорусі досі існує», – нагадує Der Spiegel.
Le Monde
«9 серпня 2020 року залишиться в книгах з історії Білорусі»
Французьке видання припускає, що 9 серпня 2020 року «залишиться в книгах білоруської історії, якщо не як дата кінця правління самодержця Олександра Лукашенка, то хоча б як день, коли влада здригнулася перед лицем народу».
На думку видання, «лють охопила білорусів в неділю ввечері ще до офіційного оголошення результатів», тому що «колишній голова колгоспу» міг здобути шосту поспіль перемогу на виборах. «Але використовуючи металеві сміттєві баки, демонстранти намагалися звести барикади, обіцяючи битву на виснаження проти сили, яку вони більше не бояться», – зазначає видання.
Rzeczpospolita
«Білорусі є що втрачати»
Провідна польська Rzeczpospolita нагадує: «У день виборів армія була виведена на вулиці білоруських міст, а активісти опозиції заарештовані».
На думку автора матеріалу, «з огляду на те, що імперська Росія є альтернативою президенту, який перебуває при владі з 1994 року, Білорусі є що втрачати».
«Тільки з Польщею товарообіг в минулому році склав понад $3 млрд. Є й більш амбітні проекти. Відтоді як Росія перекрила кран з дешевою нафтою, Мінськ посилено шукав альтернативних партнерів. Ведуться попередні переговори про постачання нафти з Варшавою. Але тут ключовим є політичний діалог, який буде важко підтримувати, якщо Лукашенко обере силове вирішення», – підкреслює Rzeczpospolita.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0