Чехія вимушена стримувати свої амбіції щодо постачання снарядів Україні –  NZZ

Прага повинна скоротити свої бажання і амбіції щодо надання боєприпасів Україні. Це виявляється значно дорожче, ніж очікувалося. І до того ж країна стикається з несподіваною конкуренцією та перешкодами. Про це пише NZZ.

У лютому чеський президент Петр Павел пообіцяв українцям 800 тис. снарядів. Поставки зайняли досить довгий час, проте в червні перші 45 тис. снарядів прибули в Україну, а до кінця року Україна має отримати загалом півмільйона. Це менше, ніж було обіцяно спочатку, і нестача фінсування не є найголовнішою із причин. 

Недостатнє фінансування ініціативи лише на перший погляд є основною проблемою. Міністр закордонних справ Чехії пояснив, що початкова ціль не буде виконана більш ніж на третину, якщо країни-партнери не внесуть більше грошей. За інформацією з Праги, 18 країн приєдналися до ініціативи та внесли загалом понад 1,6 млрд євро. Майже дві третини з них походять із Німеччини, Нідерландів та Бельгії», – пише NZZ. За даними уряду, ще не всі країни заплатили, що є однією з причин скорочення поставок. 

Однак більш важливою причиною є зростання цін на боєприпаси внаслідок збільшення попиту на світових ринках. «Колишній заступник міністра оборони Томаш Копечні, один з ініціаторів ініціативи з постачання боєприпасів до Чехії, пояснив, що обіцяні 800 тис. снарядів тепер коштують удвічі більше, ніж спочатку передбачувані 1,5 мільярда. Ціни на міжнародному ринку з 2022 року зросли в чотири рази», –  зазначає видання.

Росія заважає на ринку зброї

Після того, як Чехія офіційно оголосила про закупівлю боєприпасів, Росія активно намагається вплинути на країни, які постачають обидві воюючі сторони. Це дало можливість Москві вжити контрзаходів у тих країнах, які постачають обом воюючим сторонам. Офіційно країни, про які йдеться, тримаються в секреті. Однак, згідно з повідомленнями ЗМІ, снаряди надходять переважно з Південної Африки, Південної Кореї та Туреччини.

Як пояснює Копечні, угоди часто укладаються таким чином, що та сторона, яка робить перший авансовий платіж, отримує угоду. «Якщо ви зволікаєте, то іноді повертаєтеся і чуєте: «Все, зброя закінчилася». А потім розумієш, що боєприпаси пішли до росіян», –  зазначав він.

Це пояснює, чому, за словами чеського уряду, до кінця року можуть бути поставлені тільки 155-міліметрові снаряди, тоді як раніше повідомлялося про постачання ще 300 тис. 122-міліметрових снарядів, які використовуються в радянських гарматах.

Водночас 155-міліметровий калібр використовується тільки у зброї країн НАТО і Москва нічого не виграє від таких поставок. Хоча для українців «радянські» набої були б дуже важливими, оскільки досі є безліч систем, в яких вони використовуються. Однак кількість виробників за межами сфери впливу Москви дуже невелика, зазначає видання.

Крім того, зазначає видання, перегони між Сходом і Заходом, також дозволяють виробникам продавати товари низької якості. Уже було відомо, що багато артилерійських снарядів, які Росія отримувала з Північної Кореї, були бракованими. Однак західні постачальники також скаржаться, що близько половини боєприпасів, що закуповуються в Африці та Азії, неякісні, їх необхідно спочатку відремонтувати.

Нагадаємо, Чехія запускає новий проєкт щодо постачання артилерійських снарядів Збройним силам України. Про це повідомила міністр оборони Чехії Яна Чернохова. За словами очільниці Міноборони, у проєкті під робочою назвою «Ініціатива-2025» братимуть участь п'ять збройових компаній, які вже постачають боєприпаси ЗСУ.