Чому падає економіка Німеччини: Financial Times звинуватила хворих працівників
Найбільша економіка Європи недоотримала 0,8% ВВП через велику кількість лікарняних для працівників
Німеччина переживає структурну кризу – з падінням експорту, стрімким зростанням цін на енергоносії та послабленням конкурентоспроможності в її найважливіших секторах. Але, за словами керівників найбільших підприємств Німеччини, справжня проблема полягає в тому, що їхні працівники беруть занадто багато лікарняних. Про це пише Financial Times.
За даними Techniker Krankenkasse, найбільшого в країні постачальника державного медичного страхування, у 2023 році працівники в середньому пропустили 19,4 дні через хворобу, у 2022-му – 22,4 дні.
За цим показником Німеччина – одна із лідерів серед розвинених країн. Якби кількість оплачуваних лікарняних була на рівні, нижчому від середнього, економіка Німеччини в 2023 році зросла б на 0,5%, замість скорочення на 0,3%, підрахували в Німецькій асоціації дослідницьких фармацевтичних компаній (VFA).
У Німеччині усі співробітники згідно із законом мають право на шість тижнів лікарняного на рік із повною оплатою. На додачу до цього пандемія коронавірусу подарувала німцям можливість отримувати лікарняні телефоном без особистого огляду лікаря. Проте рівень лікарняних у Німеччині був одним із найвищих серед розвинутих країн ще до пандемії.
Керівники німецьких компаній скаржаться, що робоча сила в країні стала «надто розпещеною та самовпевненою». Генеральний директор Mercedes-Benz Ола Келленіус заявив, що співробітники компанії в Німеччині беруть лікарняні іноді вдвічі частіше, ніж в інших країнах, незважаючи на однакові умови праці.
Керівник одного з провідних виробників поскаржився на «повне небажання», особливо серед деяких «жадібних до роботи» молодих співробітників, усвідомити, на які жертви необхідно піти для збереження процвітання та конкурентоспроможності. «А потім усі дивуються, чому Німеччина – хвора людина Європи», – сказав він.
Нагадаємо, Німеччину чекає суттєве підвищення цін. Компанії німецької промисловості, роздрібної торгівлі та корпоративних послуг планують підвищення цін, в результаті чого інфляція наблизиться до цільового показника Європейського центрального банку у 2%.