Яка економіка стала найуспішнішою у 2023 році: рейтинг від The Economist
Другий рік поспіль перше місце в рейтингу посідає Греція – чудовий результат для економіки, яка донедавна була синонімом неефективного управління
Журнал The Economist опублікував рейтинг країн із найуспішнішою економікою. Цього разу це 35 переважно багатих країн у Європі та поза нею. Фахівці зібрали дані за п'ятьма показниками – інфляція, «широта інфляції», валовий внутрішній продукт, робочі місця та показники фондових ринків.
Другий рік поспіль перше місце в рейтингу посідає Греція – чудовий результат для економіки, яка донедавна була синонімом неефективного управління. На другому місці Південна Корея. Сполучені Штати посідають третє місце. Канада та Чилі теж не пасуть задніх. Водночас найбільше відстають країни Північної Європи, включно з Великою Британією, Німеччиною, Швецією та Фінляндією, яка замикає рейтинг.
Як пише видання, майже всі фахівці очікували глобальної рецесії у 2023 році, оскільки європейські банкіри підвищили відсоткові ставки, щоб охолодити інфляцію. Проте припущення були хибними. Європейські ринки праці вистояли, інфляція у більшості йде на спад, а фондові біржі зросли на 20%
Боротьба зі зростанням цін була головним викликом у 2023 році. Японія та Південна Корея утримують ціни на низькому рівні. У Швейцарії базові ціни зросли лише на 1,3% у річному вимірі. Однак в інших країнах Європи багато з них все ще стикаються з серйозним тиском. В Угорщині базова інфляція становить 11% у річному вимірі. Фінляндія, яка сильно залежить від постачання російських енергоносіїв, також переживає не найкращі часи.
У більшості країн інфляція стає менш вкоріненою. Про це свідчить «широта інфляції» – показник, який обчислює частку товарів у споживчому кошику, ціни на які зростають більш ніж на 2% у річному обчисленні. Центральні банки таких країн, як Чилі та Південна Корея, агресивно підвищили процентні ставки у 2022 році, раніше, ніж багато їхніх колег у багатому світі, і тепер, схоже, пожинають плоди. У Південній Кореї рівень інфляції знизився з 73% до 60%. Центральні банки в Америці та Канаді, де інфляція знизилася ще різкіше, також можуть поставити собі в заслугу певні успіхи.
Однак в інших місцях битва з інфляцією навіть не наблизилася до перемоги. Взяти хоча б Австралію. Інфляція там залишається міцно вкоріненою, а ціни на майже 90% товарів, що входять до споживчого кошика середньостатистичної людини, зростають більш ніж на 2% у річному обчисленні. Гірше того, ширина інфляції також не зменшується. У Франції та Німеччині також є проблеми. Так само як і в Іспанії, де інфляція, схоже, з часом стає дедалі глибшою.
Наступні два показники – зростання зайнятості та ВВП – натякають на те, якою мірою 35 економік забезпечують простих людей. Ніде немає напрочуд хороших результатів. В усьому світі зростання продуктивності є слабким, що обмежує потенційне збільшення ВВП. Вже на початку 2023 року вузькі ринки праці означали, що можливості для покращення ситуації з робочими місцями були незначними.
Однак лише в кількох країнах ВВП фактично знизився. Найгірший показник продемонструвала Ірландія з падінням на 4,1%. Естонія, яка постраждала від наслідків російського вторгнення в Україну, показала погані результати. Велика Британія та Німеччина також показали незадовільні результати. Німеччина бореться з наслідками шоку цін на енергоносії та зростаючою конкуренцією з боку імпортованих китайських автомобілів. Британія все ще має справу з наслідками Brexit – більшість економістів очікують, що країна потерпатиме від слабкого економічного зростання в найближчі роки.
Америка, навпаки, досягла значних успіхів як у зростанні ВВП, так і в зайнятості. Вона виграла від рекордно високого виробництва енергії, а також від щедрих фіскальних стимулів, запроваджених у 2020 та 2021 роках. Найбільша економіка світу, можливо, потягнула за собою інші країни. Зайнятість у Канаді розумно зросла. Ізраїль, який вважає США своїм найбільшим торговельним партнером, посідає четверте місце в загальному рейтингу, хоча його війна з ХАМАС, що розпочалася в жовтні, робить перспективи на 2024 рік глибоко невизначеними.
Раніше стало відомо, що група офіційних кредиторів України з країн Великої сімки (G7) та Паризького клубу погодила призупинення виплат за офіційним боргом до 2027 року. Зміни до відповідного Меморандуму були підписані очільником міністерства Сергієм Марченко 21 грудня 2023 року. Це дозволить продовжити дію Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, підписаний14 вересня 2022 року, до березня 2027 року.
Підписантами стали представники урядів Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.