Боротьба за мінеральні ресурси. Китай знайшов спосіб, як втерти носа США
Китай хоче домінувати в ланцюгах постачання найважливіших корисних копалин і, здається, знайшов варіант, як це зробити
Китай домінує у світовому виробництві сонячних панелей, електромобілів і акумуляторів, усі вони значною мірою залежать від найважливіших мінералів. Однак залежність Китаю від імпорту цих найважливіших мінералів викликає серйозне занепокоєння для його лідерів. Вони побоюються, що їхні ланцюжки поставок можуть бути вразливими до збоїв або маніпуляцій з боку країн-конкурентів, таких як Сполучені Штати, що потенційно може загрожувати економічному та технологічному прогресу Китаю. Про це пише The Economist.
«По дну океану розкидані трильйони шматків нікелю, міді, кобальту та марганцю. Компанії давно хотіли видобувати їх – ці «важливі мінерали» потрібні у величезних кількостях, щоб електрифікувати світову економіку та зменшити залежність від викопного палива», – йдеться у публікації.
Щоб просувати свої інтереси, Китай стратегічно культивував вплив у Міжнародному управлінні морським дном (ISA), який здійснює нагляд за глобальним морським дном відповідно до Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Будучи найбільшим донором ISA, Китай отримав більше ліцензій на видобуток корисних копалин, ніж будь-яка інша країна, зміцнюючи свою позицію домінуючого гравця в експлуатації ресурсів морського дна.
«Але Міжнародне управління морським дном (ISA) все ще з’ясовує, як слід регулювати такий видобуток. Деякі екологічні групи хочуть прямої заборони. Прихильники та критики глибоководного видобутку корисних копалин обговорюють ці питання на зустрічі ISA на Ямайці з 29 липня по 2 серпня. Зі 160 з гаком країн-учасниць небагато зацікавлені в результатах зустрічі більше, ніж Китай», – зазначають журналісти видання.
Стратегічні амбіції Китаю – швидко розширити свою гірничодобувну діяльність, максимально потужно закріпившись у глобальному ланцюжку поставок. Ця агресивна експансія викликала занепокоєння серед конкуруючих країн, які бояться бути витісненими через домінування Китаю. Примітно, що Сполучені Штати не є членом Міжнародного органу з морського дна, і Китай використовує цю відсутність для підтримки власних інтересів і зміцнення своєї позиції.
Водночас ще один економічний інтерес Китаю – Арктика. Міністерство оборони США опублікувало оновлену стратегію щодо Арктики. У документі йдеться, що модернізація обумовлена зростаючими наслідками змін клімату та великими геополітичними змінами, серед яких війна в Україні, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО та розширення співробітництва між Москвою та Пекіном. У Пентагоні пояснили, що Арктика перетворюється на майданчик «стратегічної конкуренції». США разом зі своїми союзниками та партнерами «мають бути готові разом відповісти на цей виклик».