На Європу чекає затяжна промислова криза – Bloomberg

Схоже, що цієї зими Європі не загрожують несподівані підвищення цін на природний газ. Про це пише Bloomberg. Європейські газові сховища вже заповнені на рекордні 92%. Втім, на цьому добрі новини закінчуються, адже причина кількості газу у сховищах — падіння промислового виробництва. 

У Європи з'явився сильний союзник, який утримує ціни під контролем напередодні холодних місяців. Це винятково слабкий попит. Виробнича криза, що охопила країни (приміром, промислова активність у Німеччині знижується 14 місяців поспіль) – це найкращий антидот від дефіциту газу. 

За офіційними даними, у Німеччині активність енергоємних компаній у червні знизилася майже на 18% порівняно з кінцем 2020 року. Цього ж місяця потреба промисловості у газі також впала на 18% порівняно з червнем минулого року. У липні попит на газ знизився ще більше, на 22,9%, порівняно з відповідним періодом минулого року, і це було найбільше скорочення за 2023 рік. За кілька тижнів з'являться офіційні дані щодо промислового виробництва за липень, і таке зниження попиту на газ вказує на подальше ослаблення промислової активності.

У всій Європі картина однакова. Так, частково зниження споживання газу у промисловості пояснюється заходами підвищення енергоефективності, а не зниженням попиту. Але певною мірою таке зниження є наслідком переходу на брудніші види палива, такі як нафта і вугілля. Попит на газ в електроенергетиці цього літа теж дуже слабкий, оскільки холодна та вітряна погода у більшості регіонів північно-західної Європи знизила потреби у кондиціонуванні повітря, а обсяги генерації на вітроустановках одночасно з цим збільшилися.

Через слабку виробничу активність та зменшення споживання газу в електроенергетиці Morgan Stanley прогнозує, що сукупний обсяг попиту на газ у Європі буде на 15% нижчим за середній показник за п'ять років, навіть якщо врахувати наслідки погоди. Оскільки споживання знизилося, а постачання ЗПГ збільшилося, Європа навесні та влітку зуміла закачати у свої підземні сховища рекордні обсяги газу, хоча більшість країн регіону вже не отримують  газ із країни-агресора.

Європейські підземні сховища  (ПСГ) заповнені майже на 92%. Це рекорд для цієї пори року. Якщо темпи заповнення збережуться, до середини вересня запаси становитимуть 100%. Отже, навіть якщо страйки в Австралії почнуться, Європа до кінця жовтня – початку листопада заповнить сховища під зав'язку.

За період 2010-2019 років середній показник на цей момент становив 91%. Це додаткова подушка безпеки і вона заспокоїть ринок.
Проте це не дуже втішає європейських промисловців. Наразі європейські газові ціни становлять приблизно 35 євро у розрахунку на мегават-годину, а у 2010-2020 роках середній ціновий показник становив трохи більше 20 євро. Оптові ціни на електрику зараз перевищують 140 євро за мегават-годину, і це в три з лишком рази більше за середній показник за 2010-2020 роки, що дорівнює 38,5 євро.

Проблема промисловості полягає не лише в тому, що поточні ціни набагато вищі, ніж до початку війни в Україні. Справжня проблема полягає в тому, що компанії знають: будь-яка проблема з поставками, як реальна, так і надумана, спровокує зростання цін, тому що навіть заповнивши сховища під зав'язку, Європа потребуватиме всього газу, який тільки зможе придбати. Адже їй треба пережити зиму. Виробничий сектор залишається тим сегментом споживання, який знижує попит. Директори підприємств не бажають відновлювати обсяги виробництва, побоюючись, що знову потраплять у лещата високих цін.

Баланс газового попиту та пропозиції в Європі залишається ненадійним. Систему врівноважить лише вкрай слабкий попит у промисловості. Великі запаси у сховищах дуже доречні, але навіть із ними Європа не переживе зиму, якщо попит на газ у промисловості повернеться на докризовий рівень.

Розплачуватися за уникнення енергетичної кризи доведеться сильним спадом у виробничому секторі та довготривалою втратою економічного зростання. Опублікований минулого місяця аналіз МВФ говорить про те, що Німеччина може втратити трохи більше одного відсотка потенційного випуску продукції.

Нагадаємо, Берлін прагне поступово відмовитися від використання викопного палива у своїй системі опалення. До 2030 ФРН планує розширити використання геотермальної енергії так, щоб подавати в електромережі в 10 разів енергії більше.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що глибинна геотермальна енергія має великий потенціал для вироблення тепла в Німеччині, оскільки Берлін прагне поступово відмовитися від викопного палива у своїй системі опалення. Про це пише  Reuters.

За умови використання «глибинної» геотермальної енергії тепло витягується з геотермальних резервуарів на глибині понад 400 метрів. Для Німеччини це ті теплові насоси для побутових споживачів, а також геоТЕС, кількість яких, за словами канцлера, зросте з 42 до 54 до 2030 року.