Світові ціни на цукор обвалилися: яка ситуація на українському ринку
Ціни на цукор в Україні коливаються в межах 18 тис. -19 тис. грн за тонну
Світовий ринок цукру переживає тривале зниження: котирування опустилися до найнижчого рівня більш ніж за п’ять років. Тиск на ціни формують одразу два фактори – ослаблення глобального попиту та очікуваний профіцит продукції у найближчих маркетингових сезонах. Аналітики прогнозують подальше накопичення запасів, що може зберегти низхідний тренд. Про це пише Grain Trade, передає «Главком».
Ситуація в Україні
Український ринок також реагує на світову кон’юнктуру. Наразі ціни на цукор коливаються в межах 18 тис. -19 тис. грн за тонну, тоді як рік тому вони становили 23 тис. - 24 тис. грн/т. Зниження внутрішніх котирувань може вплинути на плани аграріїв щодо посівних площ під цукровими буряками у новому сезоні.
Ціни на цукор в українських регіонах: дані Мінфіну
За даними Мінфіну, у січні 2026 року середньомісячна ціна на цукор становила 29,38 грн за кілограм, що на 1,08% менше, ніж у попередньому місяці.
Найдорожчий цукор зафіксовано в Запорізькій області (33,99 грн/кг), Хмельницькій області (32,14 грн/кг) та в Києві (31,26 грн/кг). Найнижчі ціни – у Кіровоградській (25,84 грн/кг), Миколаївській (26,54 грн/кг) та Черкаській (26,65 грн/кг) областях. Різниця між максимальними та мінімальними регіональними показниками перевищує 8 грн за кілограм.
Біржова динаміка
На Лондонській біржі травневі ф’ючерси на білий цукор за тиждень знизилися на 3,3% – до 397,1 долара за тонну. У річному вимірі падіння становить 28,5%.
У Нью-Йорку тростинний цукор подешевшав на 1,8% – до 13,49 долара за фунт (приблизно 297 доларів за тонну). За рік ціни впали на 36%, що стало мінімумом із жовтня 2020 року.
До слова, у 2025 календарному році Україна експортувала 464 тис. тонн цукру – на 38% менше, ніж у рекордному 2024-му (746 тис. тонн).
• 27% експорту припало на ЄС,
• решта – на світовий ринок.
Основними покупцями були країни Близького Сходу та Балкан. Лідером став Ліван (71 тис. тонн), далі – Болгарія (66 тис. тонн), Північна Македонія (39 тис. тонн), Лівія (34 тис. тонн), Туреччина та Сирія (понад 27 тис. тонн кожна).